You are currently viewing Арбітраж із ЄС щодо заборони Україною експорту лісу-кругляку може коштувати Україні до EUR1 млн +

Арбітраж зі спору між Україною та ЄС про заборону експорту необробленої деревини (лісу-кругляку) може коштувати Україні до EUR1 млн, повідомив заступник міністра економіки України — торговий представник Тарас Качка.

«Звіт до копійки ми можемо подати після того, як арбітри подадуть report і ми сплатимо всі виставлені рахунки арбітрами та супутніми постачальниками послуг, але гадаю, що це буде декілька сотень тисяч сумарно, у межах мільйона. Точну цифру можна буде назвати через два-три місяці», — сказав він, відповідаючи на запитання агентства «Інтерфакс-Україна» на брифінгу у вівторок.

Він уточнив, що на організацію арбітражу вже пішло декілька сотень тисяч євро.

За словами Качки, головний аргумент України у спорі пов’язаний з тим, що заборону на експорт лісу-кругляку варто оцінювати не лише в контексті ст.35 Угоди про асоціацію з ЄС (про заборону обмежень експорту в торгівлі між сторонами), а й у контексті розділу з торгівлі та сталого розвитку (зі співробітництва у сфері довкілля).

«Наша позиція слабка з точки зору того, що стаття 35 Угоди про асоціацію не дотримана, де прямо сказано: будь-які обмеження на експорт заборонені. Але у більш широкій площині, ніж торгівля, у нас сильна позиція. Ми очікуємо від арбітрів звіту, з якого можна було б показати Європейської Комісії, уряду та парламенту України, як іншим способом досягти цілей, яких ми добилися через заборону на експорт лісу, так, щоб він відповідав Угоді про асоціацію», — зауважив Качка.

У Мінекономіки зазначили, що справа зачіпає правові питання інтерпретації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема права кожної сторони встановлювати та регулювати власні рівні національної охорони довкілля, сталого управління лісовими ресурсами, а також питання національної політики України в сфері лісового господарства та охорони довкілля.

Заступник міністра економіки очікує, що звіт арбітражної групи у справі буде оприлюднено протягом місяця.

Як повідомлялося, Верховна Рада 9 квітня 2015 року ухвалила закон, яким на десять років заборонила експорт лісоматеріалів і пиломатеріалів у необробленому вигляді (лісу-кругляку), при цьому заборону на експорт лісоматеріалів деревних порід (окрім сосни) було запроваджено з 1 листопада 2015 року, а деревних порід — з 1 січня 2017-го.

У Мінекономіки зазначили, що на країни ЄС припадало 70% українського експорту деревини.

ЄС 15 січня 2019 року подав запит на проведення консультацій із Україною про тимчасову заборону експорту необробленої деревини. Консультації були проведені 7 лютого 2019 року, проте сторони не дійшли взаємоузгодженого рішення.

20 червня 2019 року ЄС ініціював процедуру вирішення спору шляхом арбітражного розгляду і направив запит про створення Арбітражної групи. Сторони досягли згоди про створення Арбітражної групи у вищезгаданому складі 28 січня 2020 року. Далі, 17 лютого ЄС подав Арбітражній групі своє перше письмове подання, а 11 березня 2020 року своє письмове подання у відповідь подала Україна.

22-23 вересня цього року відбудуться слухання Арбітражної групи у спорі між Україною та ЄС про заборону експорту необробленої деревини (лісу-кругляку). Це перший в історії спір у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Запрет экспорта леса: ЕС против ЕС, или О чем Украина спорит в международном арбитраже

Запрет экспорта леса: ЕС против ЕС, или О чем Украина спорит в международном арбитраже

Тарас Качка
заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства — торговый представитель Украины

22.09.2020

Что Украина отстаивает в арбитражном споре с ЕС и почему для нас важно не просто наладить торговлю лесом с ЕС, а и интегрироваться в его рынок (укр)

Сьогодні стартують онлайн слухання в арбітражному спорі між Європейським Союзом і Україною щодо заборони експорту лісу, який на думку ЄС порушує вимоги Угоди про асоціацію.

Мова йде про заборони на експорт лісу-кругляку, запроваджені в квітні 2015 року.

ЄС вважає, що ця заборона суперечить статті 35 Угоди про асоціацію, яка передбачає заборону кількісних обмежень експорту у торгівлі між сторонами. Це дуже вузько-торговельне розуміння цієї заборони, яке базується на можливо найбільш радикальній частині неоліберальної ідеології: свободи доступу до ресурсів. По суті, прагнення ЄС звертати увагу лише і винятково на статтю 35 Угоди про асоціацію — це квінтесенція економічного імперіалізму і сировинної колонізації України.

Таке сприйняття ситуації ускладнилося через те, що і українські посадовці сприймали цю проблему суто крізь призму торгівлі. Більше того українські політики неодноразово обіцяли керівництву ЄС скасувати мораторій і не дотримали цієї обіцянки. Це додало оливи у вогонь.

Так чи інакше, у червні 2019 року, ЄС офіційно звернувся до України з вимогою сформувати панель арбітрів для формального правового розгляду спору, відповідно до статті 306 Угоди про асоціацію.

Після формування складу панелі, ЄС і Україна подали свої письмові подання з викладом своєї позиції. Ці документи доступні онлайн на сайтах Єврокомісії і Міністерства економіки України.

Через карантинні заходи ми довго не могли призначити слухання. Зрештою, погодились на слухання онлайн, адже цього року більшість міжнародних судів перейшли на такий формат. Тобто сьогодні відбувається останній етап розгляду спору. Після нього арбітри підготують свій звіт з рекомендаціями, відповідно до статті 310 Угоди.

Це другий випадок в історії, коли ЄС використовує двосторонні угоди щодо врегулювання спорів. На кілька місяців перед ініціюванням спору з Україною, Єврокомісія розпочала спір з Кореєю щодо недотримання в цій країні мінімальних трудових прав, як цього вимагає розділ про торгівлю і сталий розвиток.

Відчуйте різницю — захист прав працівників і доступ до сировини.

При розгляді цієї справи, необхідно звертати увагу не лише на статтю 35, але і на розділ щодо торгівлі і сталого розвитку, де є окрема стаття про торгівлю лісом, і розділ про захист довкілля, в якому закріплено обов’язок сторін співпрацювати.

На включенні цих статей до Угоди наполягав Євросоюз, якому важливо, аби торгівля розвивалась стало і без шкоди для довкілля. 

Тому для мене це справа не ЄС проти України, а ЄС проти ЄС. Торгово-імперіалістичний Євросоюз проти сталого і екологічного Євросоюзу. Перший представлений Єврокомісією, а другий урядом України.

Ми будемо акцентувати увагу на тому, що обов’язок співпрацювати щодо захисту довкілля і лісів є важливішим, ніж свобода експорту. Що вся Угода про асоціацію є важливою, а не лише її торгова частина.

Ця стратегія вироблена гарною юридичною командою. Головний ідеолог і стратегіст нашої юридичної лінії — Жан Марк Тювінен, якого ви можете пам’ятати по червоній професорській мантії на слуханнях в Міжнародному Суді ООН і Міжнародному трибуналі з морського права. До формування нашої правової позиції долучалася і нинішня віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина (до того, як заступила на цей пост). І основа юридичного захисту — юристи Ілляшев і партнери — добре відомі на вітчизняному ринку.

Головний же аргумент на користь України — це реформа ринку лісу. Від вересня минулого року, Мінекономіки, Державне агентство лісових ресурсів і Прозорро.Продажі зробили значний прогрес в переведенні ринку лісу на відкриті аукціони. Тобто ми не словом, а ділом доводимо, що добросовісні у своїх намірах зробити ринок лісу прозорим і ефективним і таким, на якому непотрібно боротися з нелегальною торгівлею законодавчими заборонами.

На останок найголовніше — нам цей арбітраж потрібен не для того, аби сказати хто правий, а хто ні. Він потрібен для того, щоб довести — нам головне не торгівля, а інтеграція до внутрішнього ринку ЄС. Бо лише так ми можемо справлятися зі спільними викликами, такими як торгівля нелегальним лісом. Адже не слід забувати, що споживачі з ЄС також несуть відповідальність за попит на нелегальну продукцію.

І головне — ця справа коштовна: витрати на арбітрів, технічну організацію слухань і на зовнішніх юристів складають сотні тисяч євро. Набагато дешевше домовлятися на берегу. Домовлятися про те, що насправді означає «економічна інтеграція» з ЄС.

Набагато краще це робити у вигляді політичних домовленостей на самітах, радах і комітетах. Тобто на практиці реалізовувати потенціал Угоди про асоціацію. Це найголовніший пріоритет — розвивати торгівлю і інтегруватися до внутрішнього ринку ЄС.

https://biz.liga.net/all/prodovolstvie/opinion/zapret-eksport-lesa-es-protiv-es-ili-o-chem-ukraina-sporit-v-mejdunarodnom-arbitraje

Добавить комментарий