Ринок деревини – на роздоріжжі

Куди ведуть його парламентські стежки?

Чергове засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування відбулось у форматі відеоконференції 9 грудня. Серед питань, винесених на розгляд було те, що однаково хвилює і виробників, і переробників необробленої деревини. Йдеться про два Законопроєкти з однаковою назвою «Про ринок деревини»: № 4197 від 7 жовтня 2020 року, поданий народним депутатом України Олександром Матусевичем, а також № 4197-1 (альтернативний) від 26 жовтня 2020 року, поданий групою з 17 парламентарів.

Чого прагне реальний переробник?

Представляючи власну законотворчу ініціативу, Олександр Матусевич зауважив, що вона є відповіддю довгорічним очікуванням виробників і переробників деревини, яким бракує нормативно-правового врегулювання відносин, що виникають між ними.

Як ідеться в пояснювальній записці до проєкту Закону № 4197, він покликаний забезпечити розвиток ринку деревини як пріоритетного для лісопромислового комплексу України. Шлях до цієї мети – через створення правових, економічних та організаційних засад функціонування вказаного ринку на принципах вільної і добросовісної конкуренції та раціонального використання лісових ресурсів. Завданням законопроєкту є формування системної моделі регулювання ринку деревини через закріплення на найвищому рівні правил реалізації необроблених лісоматеріалів для забезпечення сталого використання лісових ресурсів та першочергового забезпечення потреб національних товаровиробників у лісоматеріалах.

Олександр Матусевич зазначив, що проєкт Закону № 4197 передбачає ідентифікувати всіх наявних на ринку реальних переробників, які займаються виготовленням кінцевої продукції із необробленої деревини як сировини. Йдеться про учасників ринку, які мають офіційно оформлену робочу силу і відповідають всім вимогам, які стосуються виробників. Це особливо важливо з огляду на те, що на сьогодні, як свідчить практичний досвід, на ринку необробленої деревини дуже багато спекулянтів, а так само тих, хто працює недобросовісно та недоброчесно.

Крім того, Законопроєктом № 4197 пропонується створити лісовий портал. Ідеться про інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує створення, зберігання та оприлюднення інформації у сфері лісового господарства, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією і документами, доступ до якої здійснюється за допомогою мережі інтернет.

За словами автора проєкту Закону № 4197, важливим об’єктом на ринку необробленої деревини є оферта, яка врегульовує відносини між вітчизняними товаровиробниками та продавцями необробленої деревини. Йдеться про розміщену на лісовому порталі пропозицію укласти з суб’єктом перероблення деревини договір купівлі-продажу її або інший договір, передбачений законом, з урахуванням істотних умов такого договору.

«Якщо ви запитаєте будь-якого переробника, який вклав реальні інвестиції у це діло, чи має він перспективи розвитку підприємства на наступний рік, то він вам скаже: «Звісно, ні». Він не впевнений, що отримає наступного року хоча б такий самий обсяг сировини, який мав змогу придбати поточного року. Оферта ж надасть товаровиробникові гарантію отримати сировину для того, щоби він розвивав своє підприємство, мав достатні перспективи і вкладав достатні інвестиції у підприємство та розвивав його в подальшому, виготовляючи саме кінцевий продукт», – резюмував Олександр Матусевич.

Чому Держлісагентство підтримує проєкт Матусевича?

Державне агентство лісових ресурсів України свого представника не делегувало на засідання Комітету. У власному офіційному ж висновку воно висловило підтримку прийняттю проєкту Закону № 4197.

За оцінками Держлісагентства, впровадження запропонованих цим документом загальних положень функціонування ринку деревини зумовить забезпечення сталого використання лісових ресурсів із урахуванням екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства. При цьому надання юридичних визначень найбільш вживаним термінам створить єдині підходи для всіх учасників ринку.

Як позитив, оцінюються і положення, що регулюють питання інформаційного забезпечення ринку деревини з використанням відповідних інформаційно-телекомунікаційних систем.

Держлісагентство підтримує запропоновані проєктом Закону № 4197 норми, які встановлюють повноваження органів виконавчої влади у царині регулювання ринку деревини України та порядок продажу деревини, а також передбачають планування й облік заготовленої деревини.

Таким чином Законопроєкт № 4197, у разі його прийняття, позитивно впливатиме на економіку України, сприятиме активізації ринку деревини, створить умови для стабільного сировинного забезпечення деревообробних підприємств і добросовісної конкуренції, сприятиме ефективному використанню лісових ресурсів, розширенню виробництва й експорту товарів із високою доданою вартістю у деревообробній та суміжних галузях.

Куди веде альтернатива?

Як зазначається в пояснювальній записці до альтернативного Законопроєкту № 4197-1, його метою є комплексне врегулювання відносин, пов’язаних із купівлею-продажем деревини, а також визначення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку деревини, що сприятиме розвитку цього ринку і забезпеченню інтере­сів усіх його учасників. Також проєкт спрямований на узгодження положень Закону про ринок деревини з низкою інших законів у частині роботи лісового порталу, який є важливою частиною забезпечення максимальної публічності ринку деревини.

Про основні положення і аспекти проєкту Закону № 4197-1 взявся доповісти його співавтор – народний депутат України Олександр Маріковський. Одначе замість цього, він раптом вирішив доповісти результати порівняння обох законопроєктів. Головуючий на засіданні очільник Комітету Олег Бондаренко зупинив доповідача і запропонував усе ж таки висвітлити суть проєкту Закону № 4197-1.

Тим часом ініціативу перехопив інший учасник засідання, перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Богдан Боруховський. Він задекларував актуальність законодавчого врегулювання назрілих питань на ринку необробленої деревини. При цьому промовець зауважив, що, за результатами 2019 року, близько 50 відсотків продажів необробленої деревини відбулося за прямими договорами.

Це означає, мовляв, що лісові господарства, які є державними підприємствами, абсолютно незрозуміло і непрозоро укладають договори з переробниками. «Міндовкілля виступає категорично проти прямих договорів, за абсолютно повний і відкритий доступ усіх товаровиробників до всього обсягу ринку деревини через інструмент аукціонів, тобто через електронну торгову систему (ЕТС)», – сказав заступник Міністра.

Він висловив невдоволення тим, що нібито регіональні біржі діють якось неправильно, за своїми внутрішніми регламентами, майже в ручному режимі (щоправда, не всі, бо деякі працюють нормально, – поправив себе Богдан Боруховський), виставляють пропозицію деревини за дуже короткі закриті терміни, і багато покупців, мовляв, не мають змоги придбати її, бо не були вчасно поінформовані про такі можливості. Далі він озвучив уже відомі тези про наміри встановити обов’язковість реалізації необробленої деревини виключно на аукціонах ЕТС Державного підприємства «ProZorro.Продажі» для всіх постійних лісокористувачів. Як відомо, ці плани були піддані різкій критиці в ході нещодавнього відкритого засідання Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України, про що йшлося у статті «Примус в умовах ринку» (див. № 45 газети «Природа і суспільство» від 4.12.2020 р.).

Присутні на засіданні експерти, в тому числі з ДП «ProZorro.Продажі» і Національної ради реформ, представляли виключно коло лобістів Законопроєкту № 4197-1 (альтернативного). Тому цілком очікуваними стали їхні заяви «проти прямих договорів», «за аукціони для всього ринку необробленої деревини» тощо.

Який вердикт?

Засідання Комітету з питань екологічної політики та природокористування підтримало пропозицію Олега Бондаренка рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку, який є головним із розгляду обох законопроєктів, отримати висновки антикорупційної експертизи до них, для чого звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції.

У підсумку було вирішено рекомендувати тому ж таки Комітету внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію про прийняття за основу у першому читанні проєкту Закону про ринок деревини № 4197-1 (альтернативного).

Як поєднати ідею аукціонів і прямих договорів?

Після завершення засідання Комітету Олександр Матусевич погодився в інтерв’ю розповісти про нюанси своєї законотворчої ініціативи.

– Пане Олександре, якщо сконцентровано передати зміст Законопроєкту № 4197, в чому він полягає?

– Ідея мого законопроєкту – підтримка українського переробника деревини. Йдеться про сприяння саме тим, хто видає кінцевий продукт, створює реальну додану вартість. Запропонована мною оферта слугує тому, щоби люди мали реальну можливість знати, що наступного року вони всі будуть із сировиною. Це ключова мета Законопроєкту № 4197. 50% гарантування вітчизняної деревини вітчизняному переробнику – теж одна з найважливіших ідей моєї ініціативи. Опоненти ж прагнуть усе віддати на єдині аукціонні електронні торги. На таких майданчиках, як уже показала практика, є дуже багато спекулянтів, які, піднімаючи ціну, позбавляються реального переробника як конкурента.

– Механізм прямих угод із використанням оферти має, певно, застосовуватися до тих переробників, які відповідають певним критеріям.

– Звісно, підприємство повинне мати добру історію, бути зареєстрованим на порталі. Можна було би між 1-м і 2-м читанням доопрацювати законопроєкт, аби удосконалити його. Зокрема варто передбачити санкції за перебування на території переробника незаконно добутої деревини.

– Під час засідання з вуст опонентів лунала думка, що на покупців, які не вибирають усієї придбаної деревини, можна вплинути.

– Такі заяви виглядають дивними. Якою є відповідальність недобросовісних покупців? Вони створюють одну структуру, через пару місяців – іншу, яка скуповуватиме всю сировину виключно для того, щоби піднімати ціни. Хитрощів у альтернативних пропозиціях не бракує, але немає в них механізму підтримки реальних товаровиробників. Він – у гарантуванні певного обсягу деревини. Можна передбачити дуже багато перевірок для того, щоби підписувати договір на рік. Якщо би ви мали великі переробні потужності, то інвестували б у них кошти, не знаючи, чи отримаєте сировину чи ні, чи не прийде якась структура на ринок і не підніме ціни, а вибирати сировину не буде?

– Звісно, за таких ризиків, немає сенсу в інвестиціях… Якими можуть бути наслідки для ринку, якщо буде запроваджено стовідсотковий продаж необробленої деревини виключно через єдину централізовану електронну торгову систему?

– Якщо вся сировина піде на аукціон, закон про ринок деревини працювати не буде.

– Чому Ви так вважаєте?

– Ми виставляємо на аукціон не ту сировину, яка заготовлюється, а ту, яка росте. Ніхто не пропонує на такі торги продукцію, що вже є на складі підприємства. Поквартально пропонуємо сировину, яка ще росте. Який сортимент із цього виходить, який діаметр? Саме ці параметри цікавлять тих, хто купує необроблену деревину. Ті, хто нам опонує, зовсім не розуміються на цій справі. Ідеєю Законопроєкту № 4197 було сформувати аукціонну ціну на аукціоні, а гарантувати поставку сировини глибоким переробникам через оферту за прямими договорами.