«Мораторій на експорт необробленого лісу: що далі?»

Мораторій на експорт лісу-кругляку потрібно переглянути, а також – запускати реформу лісогосподарської галузі – експертна дискусія

Київ, 31 липня 2019

Новій владі варто переглянути доцільність мораторію на експорт необробленої деревини (лісу-кругляку), тому що у поточному вигляді він не виконує задекларованих цілей – щодо захисту лісів і підтримки української деревообробної промисловості. Таку основну тезу висловили експерти під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

За результатами дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, мораторій сприяв певному зростанню української деревообробки, але, насамперед, за рахунок розвитку лісопильної галузі. Лише за перші 6 місяців цього року, порівняно з відповідним періодом попереднього року, лісопильна галузь зросла на близько 14%. При цьому, уся переробна промисловість за цей же період показала зростання близько 1%. У лісопильній галузі зросла кількість підприємств, за останні кілька років подвоїлися прямі іноземні інвестиції.

«Завдяки лісопильній галузі ми досягли рекордних темпів зростання експорту цієї продукції: кожного року приблизно на третину за останні кілька років. Але тут виникає головне запитання – чи це те, чого ми хотіли: чи ми хотіли заборонити експорт лісу-кругляку і замінити його на експорт розпиляного кругляку», – зазначає Євген Ангел.

При цьому, мораторій ніяк не зменшив обсяги вирубки лісів – тому що він не забороняв заготівлю деревини, лише експорт необробленої. Оцінити вплив мораторію на незаконну заготівлю неможливо, оскільки про це немає надійної інформації.

«Мораторій – це, в першу чергу,питання економічне, і коли спекулюють мораторієм у природоохоронних цілях – вас просто обманюють. У довгостроковій перспективі мораторій, з точки зору охорони лісу, є взагалі шкідливим: починає розвиватися деревообробка при лісгоспах, починає збільшуватися кількість лісопильних підприємств і посилюється лоббі деревообробників. І якщо ми як екологічна організація хотіли б, щоб Україна перейшла на ставлення до лісів як у США, коли ліси виконують переважно екологічні функції – ми зіткнемося із ще більшим лоббі деревообробників та лісівників», – зазначає Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

«Мораторій був лише одним елементом у змінах, які повинні були відбутися в управлінні лісами України [за коаліційною угодою]. На жаль, крім мораторію,жодних інших змін досягти не вдалося. Держлісагентство і далі очолювали люди, які продовжували корупційні схеми. Деревина, дозволена для експорту, продавалася також не на конкурентних засадах, а через корупційні схеми. Що я би пропонував новому українському парламенту і новому українському уряду – запровадити (до відміни мораторію – якщо вона буде), конкурентні і прозорі правила роботи ринку української деревини – чи це експорт, чи це внутрішній ринок. І провести інституційну реформу лісового господарства», – зазначив народний депутат України Остап Єднак.

За словами Петра Тєстова, перший указ нового президента щодо незаконних рубок і ведення обліку деревини принципово не змінює ситуацію. «Безперечно, облік деревини треба вводити, з незаконними рубками треба боротися. Але, по-перше, вже існуюча система обліку в системі Держлісагентства – я не бачу жодної ефективності від її роботи, тому що інформація недоступна онлайн, частину інформації можна підробляти. По-друге, більшість фото вирубаних Карпат, які знімають з дронів – ці рубки не є незаконними. Вони можуть бути з порушенням природоохоронного законодавства, але на них є усі необхідні документи. Відповідно, введення цього указу жодним чином не поліпшує ситуацію з тими рубками, які викликають найбільше обурення громадян. Першочергові кроки – це те, що було закладено у коаліційній угоді попереднього парламенту – провести реформу Держлісагентства», – каже експерт.

Щоб зменшити корупційні ризики і зловживання у лісовій галузі, потрібна комплексна реформа Державного агентства лісових ресурсів: розділити господарчі функції, контрольні функції та функції розробки політики, які зараз об’єднані у межах цього відомства. Також слід переглянути підхід до фінансування роботи лісгоспів – деякі, розташовані на Півдні та Сході, не можуть бути самоокупними через те, що природного лісу у цих регіонах фактично немає.

За словами учасників дискусії, розробити концепцію реформи лісогосподарської галузі можливо упродовж цієї осені. Ініціювати початок реформи має уряд. Головні відповідальні за розробку концепції реформи – Мінагрополітики та Мінекології, спільно з профільними комітетами Верховної Ради з екологічної політики та аграрної політики.

Петро Тєстов нагадав, що ще у 2012 році у рамках проектів Світового банку підготували якісну аналітику і пропозиції щодо необхідних змін. Їх можна оновити та взяти за основу.