ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА СТАНУ УПРАВЛІННЯ ЛІСАМИ В УКРАЇНІ

Висновки

  1. Протягом періоду незалежності, статус центрального органу з питань лісового господарства поступово знижувався. Це відбувалося, як правило, при проведенні чергової оптимізації системи центральних органів виконавчої влади з метою підвищення ефективності державного управління.
    Зміни, що відбулися в системі органів виконавчої влади, привели до послаблення вертикальних зв’язків в системі державного управління лісами. Держлісагентство продовжує виконувати роль центрального органу виконавчої влади, проте перестало бути центром прийняття рішень щодо управління лісами.
  2. Попри підпорядкування різним міністерствам, до 2015 року Держлісагентство зберігало статус головного розпорядника бюджетних коштів і відносну фінансову самостійність. Втрата цього статусу нині обмежує можливості відстоювання агентством необхідного розміру фінансування перед урядом.
    Міністерство аграрної політики як головний розпорядник бюджетних коштів не зрозуміло природи та доцільності витрат на охорону та захист лісів, і при формуванні Державного бюджету на 2016 рік зайняло пасивну позицію щодо потреби фінансування лісового господарства. Керівництво Держлісагентства, декларуючи політичну відповідальність за проведення реформи шляхом утворення єдиного господарюючого суб’єкта, не підготувало ні економічних розрахунків ні нормативно-правових актів щодо його створення. Як наслідок, лісове господарство увійшло в період штучної системної кризи державного управління лісами.
  3. На відміну від статусу, завдання та цілі діяльності центрального органу з питань лісового господарства, що були визначені рядом положень про його діяльність, досі залишаються практично незмінними.
    Наприклад, відповідно до покладених на нього завдань, Держлісагентство повинно координувати діяльність лісової охорони інших постійних лісокористувачів і власників лісів. Формальних перешкод щоб Держлісагентству відгравати роль органу державного управління всіма лісами держави немає.
  4. Землі лісогосподарського призначення, що знаходяться у постійному користуванні державних лісових господарств Держлісагентства, наразі складають понад 8 млн. га. Станом на 2016 рік — це основний територіальний ресурс державних земель, зібраних під управлінням одного державного відомства. Попри порівняно незначний загальний внесок державного лісового сектору у валовий внутрішній продукт, управління таким відносно значним територіальним базисом державної власності, яким нині є землі лісогосподарського призначення – цілком відповідає місії окремого міністерства.
  5. Зважаючи на політичні наміри з подальшого реформування лісової галузі, для того щоб зберегти статус центрального органу виконавчої влади Держлісагентству слід довести до політичного керівництва аргументи щодо збереження своєї ролі, та важливості виконання покладених на агентство повноважень.
    Зокрема, якщо керуватися загальними тенденціями реформування лісових організацій в країнах з перехідною економікою, спрямованими на перетворенням їх у органи, що надають «публічні» лісові послуги, Держлісагентству важливо зберегти керівництво організаціями, що знаходяться у його безпосередньому управлінні та надають ці послуги, а також розширити перелік таких послуг.
  6. Як зовнішні так і внутрішні організаційні зміни керівництвом Держлісагентства розглядалися переважно у якості вимушених кроків, що безумовно впливало на якість та ефективність їх впровадження. Збереження повноважень, відновлення статусу, всі актуальні виклики реформування, повинні розглядатися з позицій об’єктивної оцінки ролі та функцій Держлісагентства.
    В умовах втрати довіри працівниками галузі до реформування як процесу загалом і політичного керівництва галузі як його провідника зокрема, доцільно провести функціональне обстеження функцій Державного агентства лісових ресурсів України як центрального органу виконавчої влади.
  7. Оцінка стану управління лісами, виконана в даній роботі, виявила досить значну кількість операційних викликів та проблем. Вирішення цих завдань вимагає переважно не політичних рішень, а належного нормативного реагування і забезпечення оперативного управління. На відміну від функціонального обстеження, проведена оцінка дозволяє розглянути завдання управління не лише на рівні центрального органу виконавчої влади та його територіальних підрозділів, а й серед всіх учасників лісового сектору. Особи, що приймають управлінські рішення, можуть скористатися результатами дослідження для визначення спектру першочергових завдань управління лісами.

[embed_doc url=»https://wood.openforest.org.ua/wp-content/uploads/2020/01/storozhuk_v._oczinka_upravlinnya_lisami_2016.pdf»]

Сторожук В.Ф.

Похожие записи

Добавить комментарий