Недоліки та проблеми правового регулювання діяльності Державної лісової охорони України

Державний комітет лісового господарства України згідно з Положенням від 27 червня 2007 року має значну кількість владних повноважень, які, виходячи з практики європейських країн, не можуть зосереджуватися у компетенції одного органу державної влади. Йдеться про класичний випадок конфлікту інтересів в діяльності, коли передбачене завдання може виконуватися на шкоду іншим завданням цього ж органу. На наш погляд, неефективність існуючої системи (повноважень) Держкомлісгоспу полягає у тому, що сам центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства займається взаємовиключними функціями: нормотворенням у галузі, прибутковою діяльністю з деревиною, надає дозволи на спеціальне лісокористування і погоджує питання рубки лісу. В той же час Держкомлісгосп здійснює організацію державної лісової охорони (підп. 16 пункту 4 Положення). Іншими словами, працівники одного відомства (Державного комітету лісового господарства) займаються вирубкою лісу, прибутковою діяльністю та здійснюють контроль за порушеннями/дотриманням лісового законодавства та забезпечують охорону лісів від незаконних рубок і пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (стаття 90 Лісового кодексу України).
Такий спосіб організації діяльності з охорони лісу та відповідне правове регулювання може ставати причиною високого рівня латентності правопорушень у галузі лісового господарства. Тобто, причиною існування великої кількості порушень законодавства, які жодним чином не фіксуються, і, відповідно, правопорушники не притягуються до відповідальності та не відшкодовують шкоду, завдану природі відповідно до статті 66 Конституції України. Адже зберігається система, коли «права рука» уповноважується контролювати «ліву руку». Очевидно, такий механізм був цілком придатний для радянського періоду і планової економіки, які можна охарактеризувати більшою ефективністю принципу3
невідворотності відповідальності, прокурорського нагляду, внутрішнього контролю, в тому числі фінансового, і внутрішньовідомчого контролю.
А наразі всі механізми внутрішнього і зовнішнього контролю за адміністративними органами, зокрема органами лісового господарства, є недостатньо ефективними. До цього слід додати також фактор значної залежності працівників лісового господарства від свого керівництва, зумовлений недосконалими правилами прийняття на службу, просування по службі, матеріального забезпечення, дисциплінарної відповідальності і звільнення. В існуючих умовах вказівки керівників (наприклад, про приховування виявленого факту незаконної рубки, вчинення незаконної рубки тощо) можуть мати для підлеглих співробітників більше значення, ніж вимоги/заборони законів.

[embed_doc url=»https://wood.openforest.org.ua/wp-content/uploads/2020/01/banchuk_o._nedoliki_ta_problemi_derzhlisohorona_2010.pdf»]

Банчук Александр

Похожие записи

Добавить комментарий