АНАЛІЗ НОРМАТИВНОГО ПОДІЛУ ЛІСІВ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ

Поділ лісів за функціональним призначенням тісно пов’язаний з лісокористуванням та лісоуправлінням. Визначення цілей лісоуправління для кожної окремої ділянки потребує віднесення лісової ділянки до певної категорії захисності, що в свою чергу обумовлює встановлення відповідного режиму лісокористування, насамперед проведення рубок.

Поділ лісів на групи та категорії захисності базувався на визначенні основного цільового призначення лісової ділянки, і на основі цього віднесення ділянки до певної категорії захисності. Цю форму функціонального поділу також закріплено діючими Правилами поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок.

Разом з тим, панівна європейська концепція щодо збереження лісового біорізноманіття полягає в розумінні того, що земельний базис незначний, і кожна лісова ділянка виконує одночасно декілька екологічних, соціальних та економічних функцій. Одномоментний перехід до цієї концепції неможливий. В Україні сформувалася тривала традиція використання категорій захисності. Поступове спрощення системи поділу лісів на категорії шляхом скорочення числа підкатегорій та особливо захисних лісових ділянок між тим можливе без перегляду положень Лісового кодексу України.

Необхідність поступової оптимізації також обумовлена відсутністю відмінностей між режимами лісокористування в різних підкатегоріях лісів. Після визначення цільового призначення лісової ділянки слід запланувати відповідну систему заходів з ведення лісового господарства на цій ділянці.  Однак, чітко встановленого режиму ведення лісового господарства для кожної підкатегорії лісів немає. Визначення в правилах рубок режимів ведення лісового господарства в різних підкатегоріях лісів також дозволило б виявити можливості оптимізації системи поділу лісів на категорії. В роботі приведений аналіз умов виділення підкатегорій лісів, та розроблені пропозиції щодо оптимізації кількості категорій через схожість режиму ведення лісового господарства в них. 

Спільною вимогою до ведення лісового господарства для кожної лісової ділянки є збереження біорізноманіття. Виявлення та виділення ділянок раритетних, зникаючих видів рослин і тварин стало заходом з розширення системи природно-заповідних територій. Необхідна зміна підходів до збереження біорізноманіття в системі ведення лісового господарства, яка б дозволяла виявляти та зберігати види, потребуючі охорони, на локальному рівні, без радикального обмеження чи заборони проведення лісівничих заходів.

[embed_doc url=»https://wood.openforest.org.ua/wp-content/uploads/2020/01/analysis_of_functional_division_of_forests.pdf»]

В.Ф.Сторожук

Похожие записи

Добавить комментарий