«Ресурс»: «Британське фіаско. Хто пустив до лісу засланих «козачків»?»

Интересная статья… Что мы знаем о её авторе или сайте «Ресурс», где она появилась? Итак:

• сайт появился в марте 2018 года и не содержит информации о том, кто его представляет и какие цели он преследует;
• в «подвале» главной страницы сайта указано, что » 2018 — РЕСУРС. Інформаційно-аналітичний ресурс про корисні копалини, екологію та природокористування», хотя фактически 90-95% его информации посвящена лесам и лесным проблемам;
• сайт пишет сам о себе в третьем лице, — » пише Ресурс» и т.п., фактически подготавливая «болванку» для тиражирования своих материалов;
• публикуемые на сайте оригинальные материалы никогда не подписываются;
• наряду с сайтом Закарпатского ОУЛМГ, «Ресурс» один из очень и очень немногих поздравил с юбилеем В.Н.Бондаря, что дает основание допускать их близкое знакомство;
• сайт всегда отстаивает точку зрения руководства Гослесагентства и никогда не размещает материалы его оппонентов.

P.S. Если хотите моё субъективное мнение, то сайт наполняет один человек, хороший, умный и уже не сильно разборчивый   журналист, которому нужны деньги  и совсем не нужна слава борца за интересы Гослесагентства…М.П.

Діяльність британської неурядової організації Earthsight про приховану контрабанду лісу нанесла колосальну шкоду репутації та міжнародному іміджу України. Ціна питання – сотні мільйонів доларів, а то й мільярди, пише Ресурс. Попри те, що міжнародні та українські експерти виявили численні помилки та фальсифікації в так званому «розслідуванні», його одразу взяли на озброєння деякі українські депутати та чиновники, які носяться із цим «розслідуванням», як з писаною торбою. Панове депутати, ви на кого працюєте? На Україну чи на британських замовників?

фото УНІАН

Дивний візит

Оприлюднений у липні звіт британської неурядової організації Earthsight мав ефект вибуху бомби в українському інформаційному просторі. Момент був обраний вкрай вдало. Літо – період традиційного голоду ЗМІ на гарячі новини. Тож не дивно, що подібне «дослідження» не передрукував хіба що ледачий випусковий редактор. Взяти коментар з іншого боку – Держлісагентства, проти якого було спрямоване розслідування, здогадалися лише лічені ЗМІ. Решта проігнорувала правила журналістики, поставивши звіт про «вивезені в Європу ліси» на «мільярди доларів».

“Британці” стверджували, що саме державні лісові господарства продають  Європі ділову деревину під виглядом дров, після чого посередники їх перепродують міжнародним виробникам деревини, серед яких такі гіганти, як IKEA и H&M.

Цікаво, що подібне розслідування якимось дивом збіглося з виходом на український ринок цих відомих виробників одягу та меблів, які заходять, здебільшого, до тих країн, які забезпечили захист іноземних інвестицій. Тому їхня присутність дуже важлива для інвестиційного іміджу країни.Обидві компанії заперечили звинувачення британців, заявивши, що купують деревину лише у перевірених постачальників. Однак роздута псевдоекологічна істерія в ЗМІ  серйозно повпливала на інвестиційні плани щодо України багатьох провідних міжнародних компаній.

Попри такі репутаційні втрати ані уряд, ані політичний бомонд не виступив на захист лісової галузі, не зважаючи на те, що Держлісагентство надало всі докази щодо фальсифікації та підтасовки даних з боку вищезгаданої організації. Розуміючи, що дані цього розслідування будуть незабаром повністю спростовані, група українськіх депутатів вирішує запросити до Києва керівника (і єдиного співробітника) Earthsight Сема Лоусона. На думку опонентів Держлісагентства, приїзд Лоусона мав би викликати справжній тріумф. Адже цю сумнівну структуру відкрито підтримали як представники деяких громадських організацій, так і деякі ЗМІ, політики й навіть голова уряду, який, фактично, організував спеціальне розслідування за підсумками «звіту» цієї організації.

В підсумку цей епічний візит британця закінчився справжнім провалом, хоча його виступ був палко підтриманий деякими високопосадовцями. Спочатку містер Лоусон провів зустріч із загадковими експертами. Вона відбулася в приміщенні Міністерства агрополітики (в підпорядкуванні якого пербуває Держлісагентство), але на неї не були запрошені представники лісової галузі. Більш того, на цю подію неможливо було потрапити і представникам ЗМІ. Дивно, чого б це пан Лоусон так цурався відкритості під час зустрічі з цими невідомими експертами.

7 листопада цього року  таки відбулася відкрита зустріч. У приміщенні Верховної Ради відбувся круглий стіл “Міжнародні аспекти корупційних зловживань при торгівлі українською деревиною” за участю керівника Earthsight. Але й цей захід був обмежений для опонентів.

Виступ Сема Лоусона на засіданні круглого столу у ВРУ/ фото УНІАН

По-перше, потрапити туди могли лише журналісти, акредитовані у Верховній Раді. По-друге, туди було вкрай не просто потрапити критично налаштованим громадським активістами. По-третє, опонентів Earthsight всіляко обмежували критикувати звіт британської організації, посилаючись на регламент.Однак, кількох хвилин було достатньо для того, щоб розбити в пух і прах версію про ліс «високоповажного гостя».

Дебати не на рівних

“Давайте я вам розкажу про представників так званої організації Earthsight. Та сама Тара, яка боялася подивитися в мою сторону, бігала до депутата Єднака і вимолювала, щоби не дай бог, не дали мені слова. Ця організація виявилася в дуже цікавий час, коли голова однієї з чернівецьких організацій купив собі в Англії будиночок. До сих пір їх ніхто не знав. Вони написали якусь там статейку про Африку, як добувають вугілля. І на цьому тиша до цього піар-ходу стосовно українського лісу… Ми витягнемо переписку з ними і ви побачите, які вони не компетентні, які вони тупі. Ця Тара вона по 10 разів перепитувала, як то розуміти, як то розуміти, бо вона взагалі не розуміється в лісі… Після того, як вони знала, що накосячила, але не прийшла, не вибачилася, а строїть із себе компетентного експерта з Англії…Я буду наполягати, щоб вони були притягнуті до кримінальної відповідальності за наклеп. Зараз спливає багато інформації стосовно депутата-борцуна Єднака. Як може особа, яка саме займається контрабандою лісу, щось казати проти держлісгоспів… Ми знайшли у відкритому доступі кучу кримінальних справ, де його звинувачують у підробці документів на експорт деревини. Біля 20 кримінальних справ. І він буде нам розказувати, як боротися із корупцією, збирати круглі столи й розказувати на всю Україну який він борець?”, – заявив під час прямого ефіру у Facebook громадський активіст Микола Петіченко.

Громадський активіст Микола Петіченко/ фото YoTube

Він від початку літа намагається достукатися до влади з доказами, які доводять фальсифікацію даних, які він надав головній авторці дослідження, на ім’я Тара. Однак представники влади всіляко ігнорують подібні докази. От і під час круглого столу Петіченку не дали слова. Натомість, знову почали слухати повчання від Лоусона, який, як виявилося під час дебатів, не знає елементарної лісової галузевої термінології та плутається в даних.

Під час виступу він розповів про перевірки 18-ти місць вирубки, проте, їхні результати досі не опубліковані. Єдиною ниточкою, що веде до результатів, є взяті, невідомо з яких чисел та показників, 60-70% відсотків незаконних вирубок в Україні. Іншим згаданим «джерелом» дослідження були особисті зустрічі з анонімними людьми та невідомими волонтерами. Дані джерела викликали низку запитань до об’єктивності та науковості дослідження.

Представники Держлісагентства у такий спосіб довели, що звіт Earthsight демонструє яскраві ознаки маніпулювання та підтасовування даних із метою надання гучного висновку.Як свідчать дані аналізу Держлісагентства, проведені іноземцями дослідження не підтверджені відповідними статистичними даними та офіційними документами, не зазначено конкретні лісогосподарські підприємства, в яких нібито збирали інформацію.Фактично, усі їхні матеріали – це компіляція з “жовтої преси”. Автори “доповіді” посилаються на 412 джерел, зокрема 131 повідомлення преси чи посилання на інтернет-видання. Серед 13 наведених посилань на судові справи 10 мають або помилки в назві, або незрозуміле походження, 32 джерела є приватним листуванням та матеріалами особистих розмов. Зі всього списку джерел лише 13 статей (або 3 %) мають прізвище автора, а 23 (або 6 %) є нормативними офіційними відповідями та офіційними документами.

Під час круглого столу директор Національного представництва FSC (міжнародна організація, яка контролює вирубку лісів) в Україні Павло Кравець підкреслив, що його організатори підійшли до  підготовки упереджено, не надавши можливості розповісти про те, як FSC реагує на виклики в лісовому секторі України.

“Ганебно було чути про репутаційні втрати України як держави від посла Австрії в Україні, коли так легко приймається на віру дослідження про тотальну корупцію в лісовому секторі. Зі своєї сторони, маючи 2-хвилинний ліміт часу, ми намагалися донести думку про необхідність вирішувати причини негараздів, а не наслідки, зокрема, прийняття національної лісової політики та стратегії, скасування дискримінаційного оподаткування галузі, відновлення фінансування лісового господарства на Півдні та Сході країни, усунення диспропорцій в лісовому законодавстві”, – зазначив Кравець.

Павло Кравец, директор Національного представництва FSC в Україні /фото lvivlis.gov.ua

“Презентоване дослідження “Earthsight” вказує майже виключно на австрійські підприємства, які імпортують деревину з України. В цьому звіті найбільші австрійські підприємства разом з державними лісовими підприємствами України, а також  органи митниці збвинувачують в тотальній вирубці, яка ведеться в Карпатах, і в тому, що вони підтримують і здійснюють контрабанду лісу з України. Ці звинувачення проти цілого сектору господарства, проти австрійських підприємств, без наведення конкретних доказів, є невиправданими, та надзвичайно непрофесійними”, – наголосила Надзвичайний та Повноважний Посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер.

Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні пані Герміне Поппеллер/ фото УНІАН

Водночас посол зазначила, що Україні необхідно найближчим часом ухвалити законодавчі зміни задля вдосконалення законодавчої бази та створення чітких і прозорих умов експорту деревини, щоб зберегти статус надійного партнера та продовжувати розвивати галузь. Присутній на засіданні круглого столу голова Товариства лісівників України Юрій Марчук також підтримав думку посла про те, що дослідження Earthsight є необ’єктивним, і  підкреслив необхідність прийняття законодавчих змін.

Суспільство вже не вірить

Навіть невеликий натяк на дискусію призвів до суттєвого зрушення суспільної думки, яку, здебільшого, і формують ЗМІ. Присутні на події мас-медіа написали, що дані британської організації виявилися неоднозначними та бездоказовими. Запланований тріумф противників держлісгоспів обернувся на фіаско.

“Вони проводили дослідження, не маючи можливості особисто перевірити ті дані, про які вони говорять. На цьому тижні ми врешті побачили цих людей, коли вони вперше після свого дослідження приїхали в Україну. І мені дивно, що вони навіть не володіють лісовими термінами. Не говорячи вже про те, що вони чітко не розуміють предмет того, про що вони говорять”, – підкреслив заступник Голови Державного агентства лісового агентства Володимир Бондар.

Заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар/ фото Перший канал національних новин

За словами Володимира Бондаря, є думка, що ці кошти заплатили їм люди, які безпосередньо мають стосунок до лісової галузі в Україні.

“Отже, їхню позицію, як експертну, оцінювати за таких обставин досить складно. Тим більше, професійного дослідження ними проведено не було. Вже українські активісти говорять, що їхня інформація в цьому дослідженні була перекручена, вона не відповідає дійсності. І тому, як основа для якихось серйозних висновків це дослідження служити не може”, – зазначив заступник Голови Держлісагентства.

Спроба розвалити галузь не вдалася

Ми пам’ятаємо, як на початку 90-х в Україні були активні зарубіжні екологічні громадські організації, які вимагали закрити «брудні» підприємства, за що країна від Європи отримає матеріальну допомогу. Врешті-решт, протягом останніх 20 років більша частина промисловості змушена була стати, роботу втратили мільйони людей, тоді як стан навколишнього середовища кращим не став, а скоріше, навпаки.

З моменту розпаду СРСР Україна втратила десятки промислових галузей, в яких вона займала провідні місця в світі. Знищення промисловості збіглося із втратою державою контролю над цією сферою економіки. Попри заяви про неефективну державну власність, роздержавлення тієї чи іншої  галузі промисловості, здебільшого, призводило до її повного знищення.

Лісове господарство – це чи єдине сфера державної власності, яка довела свою ефективність. Лісгосп приносять користь казні у вигляді податків, а суспільству – новостворені ліси, деревину та природоохоронний порядок. Попри те, що держава «забила» на ліс уже багато років, «неефективним» лісогосподарствам вдається виживати, утримувати і відновлювати ліс.

“Лісгоспи – один із небагатьох ресурсів України, що ще не опинився офіційно в руках “міцних власників” з числа представників «талановитих родин».  Але якщо підняти питання просто так – може бути неприємний розголос. А от якщо мова буде йти про передачу в ефективне управління «збиткових активів», а саме «приховану приватизацію» – це вже зовсім інша справа. Головне, зробити все насправді тотально-збитковим. Оскільки лісгоспи можуть заробляти лише на легальному продажу ліса, то треба обмежити їх у цьому. І все – питання вирішене. Прикриватися при цьому можна фактом нелегальних та грабіжницьких вирубок. Якщо ще «накинути» достатньо емоцій, то ні в кого не виникне питання: а чому треба обмежувати законну діяльність для боротьби з незаконною? Можливо краще запровадити щось більш дієве? Наприклад, тотальний облік та чіпізацію всієї української деревини, аби можна було легко відслідкувати її походження?

Усе це питання риторичні, але головне не це. Головне – розуміння того, що інформаційні кампанії зараз ведуться серйозно та професійно, і не треба в них одразу ж сприймати всю інформацію за «чисту монету», хто б не був її формальним автором. Техніка “ми дізнаємося правду з індійської газети” нікуди не поділася, але набула нових, більш цікавих та виразних рис”, – зазначив про проблему політолог Петро Оліщук.