Ліс у пласкій упаковці (Проблема ІКЕА з незаконною деревиною та скомпрометована «зелена марка», що за цим стоїть)

• Дослідження Earthsight, що тривало 18 місяців, виявило, що компанія Ikea продає букові стільці, вироблені з деревини, отриманої шляхом незаконних рубок у лісах українських Карпат, де живуть зникаючі види рисей та ведмедів. Незаконна деревина була використана у виробництві ряду відомих товарів, зокрема її легендарних складних стільців, складних стільців (з панелей) Terje та найпопулярніших стільців до обіднього столу Ingolf. Щороку продаються десятки тисяч стільців, вироблених із незаконної деревини, в магазинах Ikea по всьому світу, в тому числі у США, Великобританії та Німеччині.
• Ця незаконна заготівля деревини можлива через корумпованість державних лісогосподарських підприємств, які управляють більшістю лісів України. Earthsight виявила, що незаконна вирубка лісів для виробництва букових стільців Ikea продовжувалась навіть під час світового локдауну (lockdown) у зв’язку з COVID-19 у квітні 2020 року.
• Чимало меблів з ДСП з меламіновим покриттям Ikea також вироблені з української деревини підозрілого походження. Під час правління відомого своєю корумпованістю президента Віктора Януковича в 2011-14 роках, на офшорні рахунки його корумпованих друзів від іноземних компаній надходили мільйони доларів — як хабарі за доступ до лісоматеріалів. Дослідження Earthsight показують, що, з високою імовірністю, деревина, за яку були сплачені такі хабарі, згодом потрапила до Ikea і перетворилась у її товари. Ikea — найбільший споживач деревини у світі. У 2019 році для виробництва її продукції було використано 21 мільйон кубометрів колод. Якщо скласти їх кінцями одна до одної, їх довжина зможе сім разів охопити Землю. Earthsight підрахувала, що наразі компанія використовує приблизно одне дерево щосекунди.
• У зв’язку з необхідністю безперервного росту, за останнє десятиліття компанія Ikea збільшила споживання деревини вдвічі. Щорічно вона має споживати на 1,8-2,5 мільйона більше деревини, ніж попереднього року. Для забезпечення постачання цієї деревини та виробництва товарів за низькими цінами Ikea покладається на країни Східної Європи та Росію. Компанія Ikea має скандальну історію функціонування у цих країнах.
• Щоб запобігти потраплянню у свій ланцюг постачання деревини, заготовленої незаконно та з порушенням принципів сталості, Ikea здебільшого покладається на Лісову опікунську раду (ЛОР — Forest Stewardship Council, FSC), що утворює провідну систему зеленого маркування деревини в світі. Її символ – дерево з галочкою — можна знайти на мільйонах товарів з деревини та паперу у всьому світі. Та все ж FSC зазнала суттєвої невдачі. Незаконна деревина в букових стільцях Ikea має сертифікат FSC, як і багато колод, за які було заплачено хабарі за часів Януковича. Українські лісівники-інформатори розповіли Earthsight, як люб’язно ревізори FSC спілкуються з їхнім корумпованим начальством та як легко обвести їх навколо пальця.
• Такі невдачі FSC, як в Україні, повторюються у всьому світі. Шалена незаконна вирубка лісу. Розчищення величезних урочищ дорогоцінних лісів. Побої та вбивства представників місцевих громад. Від Бразилії до Конго, від Перу до Росії можна говорити про цю проблему, а фірми, сертифіковані FSC, можна звинуватити у співучасті. Давні структурні недоліки в системах FSC, зокрема суттєві конфлікти інтересів, означають, що такі проблеми будуть неминуче продовжуватись. Тоді як всі серйозні екологи виступають за стратегію «зменшення, повторного використання, переробки» (‘reduce, re-use, recycle’), FSC рекомендує споживачам купувати більше первинної деревної сировини та паперу. Не спромігшись здійснити реформи, FSC зараз активно підриває зусилля щодо захисту лісів, що б допомогло врятувати людство від кліматичної кризи.
• Тим часом, бізнес-модель Ikea – «швидкі меблі» — сприяє швидкому збільшенню відходів, пов’язаних із виробництвом меблів, у країнах, в яких вона працює. Earthsight підрахувала, що американці, наприклад, тепер викидають на 40% більше меблів на душу населення, ніж тоді, коли Ikea тільки з’явилася на ринку США.
• Ikea має одні з найкращих екологічних характеристик серед великих меблевих фірм. Сертифікація FSC, безперечно, на сьогодні є найкращим маркером такого типу. Але, як світовий лідер, Ikea повинна працювати краще. Щоб бути справді відповідальним громадянином, як вона стверджує, Ikea має змінити свою бізнес-модель, поставити вищу ціну за свою продукцію та відмовитися від принципу невпинного зростання. FSC має терміново подолати свої системні недоліки та змінити свою філософію відповідно до потреб і викликів ХХІ століття. Ikea повинна бути готова відмовитися від FSC, якщо таких трансформацій не відбудеться. Тим часом вона має терміново діяти, щоб вдосконалити власні системи та використовувати їх для очищення своїх ланцюгів постачання з України та інших країн.

РЕЗЮМЕ

Одне дерево щосекунди: постачання імперії швидких меблів ІКЕА

ІКЕА – постачальник дешевих товарів у пласкій упаковці на будь-який смак, що здійснив революцію у способі виготовлення меблів і назавжди змінив умеблювання наших домівок. Однак, принцип «швидких меблів» від шведського гіганта вже протягом тривалого часу спричиняє тиск на ліси у всьому світі. ІКЕА – це найбільший споживач деревини та найбільша компанія роздрібної торгівлі дерев’яними меблями у світі. У 2019 її споживання становило 21 мільйон кубічних метрів деревини – дерева, викладені у лінію, могли б сім разів огорнути земну кулю. Earthsight підрахувала, що ІКЕА щосекунди споживає одне дерево, і щороку вирубує на два мільйони дерев більше, ніж попереднього.

Своїм успіхом компанія в основному завдячує експлуатації дешевої робочої сили та відносно недоторканих лісів у колишніх соціалістичних країнах. Така залежність спричинила безперервний потік скандалів. Від підкупу брутальної румунської таємної поліції комуністичної епохи до корупційних скандалів, пов’язаних із діяльністю компанії в Росії, ІКЕА не вперше стикається із неоднозначною реакцією. І навіть зараз компанія знаходиться під слідством у ЄС у зв’язку із ухилянням від сплати податків на мільярди євро.

Earthsight виявила, що ІКЕА є найбільшим споживачем деревини з України – країни, чиї пишні ліси є останнім прихистком для великих європейських ссавців, наприклад, ведмедя, зубра, рисі та вовка.

Протягом 18 місяців Earthsight проводила розслідування, щоб вивчити купівлю ІКЕА української деревини, відслідковуючи деякі з культових товарів ІКЕА від полиць магазинів до лісу, з якого вони походять. Ми подолали сотні кілометрів по Україні, щоб взяти інтерв’ю у посадових осіб, борців за правду, працівників лісової промисловості та активістів. Ми вивчили тисячі документів та подали десятки запитів на отримання інформації. Історія, яку ми в результаті можемо розказати, не зовсім вписується в утопічну скандинавську картинку, що її ІКЕА пропонує широкому загалу.

Знищення навколишнього середовища, яке приховують меблі ІКЕА

У липня 2018 року Earthsight опублікувала висновки попереднього розслідування щодо незаконної лісозаготівлі в Україні. Ми довели, що українські ліси, які повністю знаходяться у державній власності, потерпають від епідемії незаконного господарювання. Під підозру потрапляють сорок відсотків лісоматеріалів на суму 1 мільярд євро, які щороку відвантажуються до ЄС. Державне агентство лісових ресурсів України знаходиться у центрі проблеми. Виникає обурливий конфлікт інтересів – Держлісагентство водночас відповідає за захист українських лісів та заготівлю деревини у них. Крім того, ми виявили, що цей орган загруз у корупції.

Звіт потрапив на шпальти ЗМІ і спричинив суворі заходи щодо незаконного видобутку деревини зі сторони колишнього Прем’єр-міністра України, Володимира Гройсмана. Чимало із фактів, виявлених Earthsight, отримали підвердження у подальших звітах, у т.ч. звіті експертів ЄС. Рушійна сила, яка виникла внаслідок цих подій, створила тимчасову важливу нагоду для результативної реформи. Вона повинна була трансформуватися у реструктуризацію Держлісагентства з метою відчутного посилення заходів із захисту навколишнього середовища та прозорості. Втім, хоча нова адміністрація і досягла певних успіхів у збільшенні прозорості, високопосадовці Держлісагентства продовжують рішуче все заперечувати, а реформа агентства провалилася. Наш новий звіт свідчить про те, що старі проблеми все ще продовжуються, і досліджує причини цього. Виявлені нами факти мають глобальні наслідки.

Наша історія починається у Великому Бичкові, де місцеве лісомисливське господарство здійснює лісогосподарську діяльність на території, удесятеро більшій за Манхеттен, у найбільш багатолісній та біорізноманітній частині українських Карпат. Ця прегарна гірська місцевість вкрита природніми лісами повільнорослих букових дерев. Бук – це «парасольковий» вид, здатний підтримувати широку біологічну різноманітність як під своєю кроною, так і у ній. На жаль, він також дуже популярний через свою привабливу тверду деревину бурштинового відтінку.

Наше дослідження показало, що у цих лісах процвітають незаконні рубки. Перевірки Державної екологічної інспекції України (ДЕІ) підтвердили, що Великобичківське ЛМГ незаконно видало ліцензії на «санітарні» рубки на понад сотню ділянок з квітня по червень 2018 року. Протягом кількох тижнів у цей період така лісозаготівля заборонена українським законодавством про охорону тваринного світу через важливість для розмноження тварин. У лісах Великобичківського ЛМГ виявлено рись та кілька видів птахів, які знаходяться під загрозою зникнення, отож, для вигодовування молодняка їм потрібна ця пауза у лісозаготівлі. Earthsight виявила, що більше половини комерційної деревини, заготовленої у ЛМГ у цей період, є незаконною. Дані, отримані Earthsight, свідчать, що Великобичківське ЛМГ проводило незаконні санітарні рубки у тому ж обсязі в аналогічний період тиші у 2019 та 2020 роках. Виявляється, це далеко не єдине порушення законодавства, яке часто відбувається у цих лісах. Ми знайшли докази того, що ЛМГ не провело обов’язкову оцінку впливу на навколишнє середовище перед початком лісозаготівлі на декількох ділянках, а також видало дозволи на рубку здорових дерев під приводом того, що вони хворі – це поширений в Україні обман, який дозволяє проводити лісозаготівлю у значно більших обсягах, ніж ті, що вважаються невиснажливими. Крім того, було виявлено докази подальших порушень законодавства під час лісозаготівлі, зокрема, рубки поза визначеними межами ділянок та забруднення потоків і рік.

На значній кількості ділянок Великобичківського ЛМГ, де ми виявили порушення – включаючи 10 ділянок зі списку ДЕІ – лісозаготівельні роботи проводилися місцевою українською компанією з виробництва меблів та деревини, ТОВ «ВГСМ». Більше того, ми виявили, що ТОВ «ВГСМ» проводило суцільні рубки букових лісів за незаконними дозволами навіть під час всесвітнього карантину у зв’язку із вірусом Covid-19 у квітні 2020 року. ТОВ «ВГСМ» купує значну частину бука, заготовленого іншими, адже компанія контролює місцеву індустрію, купуючи три чверті ділового бука, вирубаного у лісах Великобичківського ЛМГ. За тим же зразком незаконних дій, Earthsight знайшла серйозні проблеми у 14 з 16 інших українських державних підприємств, які, як ми виявили, продавали ТОВ «ВГСМ» деревину протягом кількох останніх років.

Earthsight дослідила, що ТОВ «ВГСМ» є одним із найбільших українських постачальників ІКЕА. Немає жодного сумніву, що незаконна деревина, яка надходить на великий завод ТОВ «ВГСМ», зрештою перетворюється у товари ІКЕА. Шведський гігант є кінцевим споживачем щонайменше 96 відсотків виробленої ТОВ «ВГСМ» продукції. Частина продукції компанії відвантажується безпосередньо ІКЕА, а більшість стає складовими частинами, кінцевим виготовленням товару з яких займається Plimob. Ця компанія знаходиться поруч, через кордон, у Румунії, і так само залежить від свого покупця, ІКЕА. Ми змогли знайти підтвердження того, що деревину від ТОВ «ВГСМ» можна зустріти у широкому асортименті популярних товарів ІКЕА, зокрема, у найбільш ходових стільцях Інгольф. Загалом, ІКЕА щороку продає до одного мільйона стільців, які містять деревину від ТОВ «ВГСМ». Такої кількості сидінь достатньо, щоб під зав’язку заповнити лондонський стадіон Уемблі більш ніж десять разів. Ці стільці відправляють у всі куточки світу, у т.ч. у магазини ІКЕА в Сполученому Королівстві, Німеччині, США і Франції.

Проблеми ІКЕА з українською деревиною не обмежуються буковими стільцями. Більшість товарів з дерева – включаючи меблі, полиці та кухонні шафки – виготовляються з дешевих плитоматеріалів, покритих шпоном або меламіном. Другий у світі за величиною виробних таких плит – і важливий постачальник ІКЕА – це компанія під назвою Egger. Протягом 2019 року вона імпортувала деревини від українських постачальників майже на 2 мільйони доларів. Ці постачальники неодноразово були суб’єктами кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконними рубками та незаконною торгівлею деревиною. Одного з них, лісгосп у Чернівецькій області в українських Карпатах, у 2018 році за такі дії оштрафували на сотні тисяч доларів.

Незаконні дії та корупційні ризики в українських ланцюгах постачання ІКЕА, зафіксовані Earthsight, майже напевне є лише верхівкою айсберга. Один досвідчений лісівник, з яким ми розмовляли в кінці 2019 року, повідомив нам, що незаконні рубки є звичною практикою усіх лісгоспів у регіоні. Він сказав, що ситуація з незаконними рубками, дозволеними державними підприємствами у країні «ще ніколи не була такою поганою».

Крім того, українська проблема ІКЕА не зводиться лише до корупції на місцевому рівні. Очільника лісового агентства у Закарпатті – області, де ТОВ «ВГСМ» заготовляє більшість своєї деревини – було звільнено у січні 2020 року, і він перебуває під слідством за корупційні дії з нелегальними дозволами на рубки. Принаймні ще в недалекому минулому корупція доходила до найвищих ешелонів. Українські прокурори припускають, що в епоху президента-клептократа Віктора Януковича у 2011-14 р. хабарі за продаж деревини закордонним компаніям отримував його соратник у Держлісагентстві. Egger та ще один постачальник ІКЕА того часу, Holzindustrie Schweighofer (зараз вона називається HS Timber Company) у той період були одними із найбільших імпортерів лісу-кругляка. Як виявила Earthsight у 2018 році, дочірнє підприємство Schweighofer брало безпосередню участь у багатомільйонній доларовій корупційній схемі, офіційне розслідування якої все ще триває. Дане дочірнє підприємство наполягає, що завжди діяло у відповідності до чинного законодавства.

ІКЕА, ТОВ «ВГСМ», Plimob та Egger також відкидають можливість порушень. Повний виклад їхньої реакції на виявлені нами факти міститься у кінці цього звіту.

Найпопулярніше у світі «зелене» маркування екологічності деревини нездатне захистити ліси

ІКЕА неспроможна запобігти використанню незаконної деревини, добутої виснажливим способом, у своїх товарах. За цим провалом стоїть Лісова Опікунська Рада (FSC), найпопулярніше у світі маркування екологічності деревини. ІКЕА значною мірою покладається на аудити FSC для забезпечення якості деревини. Вона взяла на себе зобов’язання до серпня 2020 року перейти на 100-відсоткове отримання сирої деревини із джерел, сертифікованих FSC.

Заручившись підтримкою ІКЕА та інших великих підприємств роздрібної торгівлі товарами з деревини, FSC стала авторитетною маркою, на яку посилалися компанії, щоб повідомити своїх покупців про захист ними лісів. На даний час чверть усього світового виробництва деревини має FSC-сертифікацію, і цей надзвичайно відомий символ у формі зеленого дерева з галочкою можна знайти на будь-яких товарах – від рулону туалетного паперу до типографського паперу, картонних упаковок для молока, меблів чи навіть одягу. FSC-сертифікація була створена екологозахисними групами та прогресивно мислячими компаніями у 1993 році і мала гарантувати дружність товарів з дерева до навколишнього середовища, працівників та місцевого населення, а також законне походження. Втім, вона не виконує своєї функції.

Уся деревина ІКЕА з України є сертифікованою FSC. Великобичківське ЛМГ, а також майже кожна із державних лісозаготівельних фірм та компаній, діяльність яких ми розслідували у межах цього звіту – наприклад, ТОВ «ВГСМ», Plimob та Egger, мають знак якості FSC. Незважаючи на численні виявлені докази порушень, наступні аудити, проведені FSC щодо тих же постачальників, загадково не спромоглися виявити хоча б одну з існуючих проблем – чи хоча б масштабне правопорушення, підтверджене державними інспекторами у Великому Бичкові у 2018 році.

Хоча провал FSC в Україні вже був наочно продемонстрований у звіті Earthsight за 2018 рік, виявилося, що в результаті не відбулося майже жодних змін. Причиною цього є відмова FSC вирішити структурні недоліки її систем, що спричиняють невдачі Ради як в Україні, так і в інших країнах. Аудиторські органи FSC – це фірми-конкуренти, які змагаються за отримання роботи у лісозаготівельних компаній, що їм платять. Це спричиняє «перегони по нисхідній», знижуючи якість аудитів. Інспектори мали б виконувати роль неупереджених незалежних спостерігачів. Натомість, українські ГО повідомили Earthsight, що ті поводяться радше як адвокати державних лісозаготівельних підприємств. Більше того, FSC проштовхує лобі в українському уряді з метою скасування саме того природоохоронного законодавства, яке, як ми виявили, систематично ігнорується у сертифікованих лісах.

У жовтні 2019 року досвідчений лісівник, колишній працівник державного підприємства із FSC-сертифікацією з Закарпаття, розповів Earthsight про надзвичайно теплі стосунки між аудиторами FSC та керівництвом державних лісозаготівельних підприємств, які ті перевіряють. Він сказав, що як тільки закінчується обов’язкова частина «показухи» під час інспекції, аудитори та керівництво лісгоспу усамітнюються у лісовій альтанці і бенкетують, споживаючи алкогольні напої, шашлики і бограч. Навіть якщо аудитори зосереджені на виконанні своєї роботи, той самий борець за правду засвідчив, як легко керівництво лісгоспу може ввести їх в оману.

Провали FSC в Україні відбуваються через глибинні проблеми в організації, які залишаються невирішеними впродовж багатьох років. Як свідчить Частина V цього звіту, відбулося чимало скандалів, пов’язаних із FSC-сертифікованими компаніями. Від Амазонки та Південно-Східної Азії до басейну річки Конго та Росії – FSC була неодноразово замішана у незаконній лісозаготівлі, знищенні цінних пралісів, корупції на високому рівні та порушенні прав людини. Майже усі ці приклади були виявлені у результаті діяльності активістів, а не завдяки власним перевіркам FSC. І хоча FSC виключила деякі компанії, вона все ж не спромоглася вирішити основоположні недоліки у своїх системах, які спричиняють повторення таких інцидентів.

Крім неспроможності усунути вищезгаданий ключовий конфлікт інтересів, FSC постійно дозволяє компаніям заявляти про зв’язок із FSC, продаючи деревину, не сертифіковану FSC. Рада відмовляється впроваджувати системи для відслідковування лісоматеріалів від лісу до полиці магазину, незважаючи на докази широкорозповсюдженого відмивання несертифікованої деревини у ланцюгах постачання. Вона постійно застосовує презумпцію невинності щодо компаній, навіть у країнах з високим рівнем корупції. Вона не здійснює активних дій для пошуку порушень, і не застосовує обережного підходу. Відповідно до діючих правил, навіть якщо присутність переважаючих доказів свідчить про провину FSC-сертифікованої компанії у жахливих злочинах, наприклад, суцільних незаконних рубках чи порушенні прав, Рада не може виключити таку компанію і не робить цього.

Навіть базова філософія FSC є недосконалою. Вона прив’язана до викривленої неоліберальної логіки – щоб врятувати дерева, їх слід зрубати. У результаті цього, поки усі серйозні захисники навколишнього середовища підтримують стратегію «зменшення, повторного використання, переробки», керівники FSC, як виявила Earthsight, рекомендують споживачам купувати більше первинного паперу та деревини.

FSC не лише неспроможна захистити ліси в Україні та інших країнах; вона активно перешкоджає зусиллям із захисту. Наприклад, відмиваючи деревину із лісів Державного агентства лісових ресурсів в Україні, Рада усуває тиск, який підштовхнув би агентство до реформ. Просуваючи первинний FSC-сертифікований папір, вона перешкоджає продажу переробленого паперу. Відмиваючи незаконну деревину і перетворюючи її у законну, вона компреметує законодавство США та ЄС, яке має на меті заблокувати торгівлю краденою деревиною. Надаючи фальшиві гарантії свідомим покупцям, FSC знижує ймовірність того, що вони вчинять правильно.

Чимало екологозахисних груп, які раніше підтримували FSC, вийшли з неї. Грінпіс зрештою покинув Раду у 2017, заявивши, що вона стала «інструментом для добування деревини». Втім, FSC продовжує зростати, адже має гучну підтримку найбільшого у світі покупця деревини, а також найбільшої у світі організації з захисту дикої природи, WWF. Мовчання цих гігантів щодо недоліків FSC спричиняє реальні наслідки.

Момент розплати для епохи «швидких меблів» і FSC

Промахи ІКЕА та FSC мають значення, і не тільки для лісів чи для України. Лісозаготівельна промисловість залишається основним стимулюючим фактором вирубки та деградації лісів у всьому світі, що, у свою чергу, є причиною 10 відсотків викидів, які спричиняють зміну клімату. Заради порятунку людства від кліматичної катастрофи ми повинні залишити дерева у спокої та дозволити лісам відновлюватися і рости.

Неймовірно – враховуючи виявлені у цьому звіті факти – але ІКЕА і FSC є позитивними героями. ІКЕА може похвалитися чи не найкращими екологічними рекомендаціями серед усіх великих меблевих фірм. Вона фінансує проекти захисту навколишнього середовища, зокрема, в Україні. FSC на даний час є найкращою у своєму роді. Втім, будучи світовими лідерами, вони повинні справлятися краще. Вони торують шлях, а інші йдуть за ними. Ніхто не піде самостійно у тому напрямку, якщо у ньому не підуть вони.

Хоча нездатність FSC до реформування все більше підриває зусилля інших із захисту лісів, в основі проблеми ІКЕА лежить її бізнес-модель «швидких меблів». Кажуть, що геніальна ідея ІКЕА полягала в тому, щоб зробити меблі «одноразовими». Earthsight підрахувала, що, наприклад, американці зараз викидають на 40 відсотків більше меблів на душу населення, ніж тоді, коли ІКЕА лише з’явилася в їхній країні. Хоча для вирішення цієї проблеми ІКЕА впроваджувала новітні схеми, наприклад, оренди та повернення меблів, вони не спричинили значного впливу. У той же час, новий генеральний директор компанії заявив про намір компанії безпрецедентно здешевляти свої товари.

Безжальне урізання ціни, яким ІКЕА спричиняє тиск на своїх постачальників-конкурентів, має й інші наслідки. Компанії, які виготовляють букові стільці ІКЕА, майже повністю залежать від неї, і не в тому становищі, щоб торгуватися. Як сказала керівник ТОВ «ВГСМ», «гроші, якими розпоряджається [ІКЕА] – це сума, набагато більша, ніж бюджет України. Коли [вони] пропонують [ціну], ти або погоджуєшся, або ні». Такі компанії, як ТОВ «ВГСМ», повинні прийняти ціни ІКЕА або збанкрутувати. Не дивно, що більшість з них натомість обирає порушення екологічних правил.

Щоб справді бути доброчесним громадянином, ІКЕА повинна змінити свою бізнес-модель, підвищити ціни та пожертвувати прибутками і розвитком задля цієї мети. Втім, за відсутності такої можливості, все ж є значно більше того, що вона може і повинна зробити.

Якщо ІКЕА чи FSC виберуть для детального аналізу лише постачальників, згаданих у цьому звіті або свої закупівлі в Україні, це означатиме, що за деревами вони не побачили лісу. Не слід думати, що Великобичківське ЛМГ і ТОВ «ВГСМ» – це паршиві вівці в ідеальному стаді. Вони – більш-менш типові представники лісових господарств та деревозаготівельних компаній України. Власне кажучи, всі решта, ймовірно, ще гірші. ІКЕА купує значно більше деревини в інших країнах, наприклад, Росії, де порушення законодавства і корупція процвітають, і при цьому покладається на ті самі недосконалі системи FSC, щоб забезпечити легітимність цих закупівель. Єдиною причиною того, що подібні проблеми не були виявлені в інших ланцюгах постачання ІКЕА, є те, що ніхто особливо їх не шукав. Крім того, ІКЕА не може вирішити проблему, змінивши цю екологічну марку на іншу. Конкуренти FSC набагато гірші.

На додачу до значно активнішої підтримки використання переробленої деревини, ІКЕА повинна використати свій величезний вплив для перетворення FSC в організацію, яка відповідає вимогами 21го століття. ІКЕА – а також інший ключовий прихильник FSC, WWF – повинна розробити графік змін, і бути готовою піти, якщо реального покращення не відбудеться. А тим часом, ІКЕА повинна вжити невідкладних заходів для впровадження власних покращених систем, і використати їх для очищення своїх ланцюгів постачання як з України, так і з інших країн.

Вирішення проблеми впливу споживання на ліси також вимагатиме рішучих дій від влади, як лісових територій, так і країн-споживачів, наприклад, ЄС. Майбутнє лісів світу знаходиться у їхніх руках, і вони також мають вчитися на помилках.

Частина I: Незаконність та корупція як загрози лісам України

Кислотний напад

Одного сонячного літнього ранку в липні 2018 року молода антикорупційна активістка вийшла зі своєї квартири в південноукраїнському місті Херсон і пішла до свого автомобіля.^(1a)(1b) Tакого розпорядку дотримуються мільйони людей по всьому світу, прямуючи на роботу. Але для цієї молодої жінки цей ранок не став звичайним.

Коли вона наблизилась до автівки, чоловік у темному одязі й кепці, що ховала обличчя, швидко підійшов до неї і вилив майже весь вміст скляної літрової пляшки з акумуляторною кислотою на її голову та верхню частину тіла.

Молоду жінку швидко доставили до лікарні, де вона мусила витримати 14 операцій протягом наступних п’яти місяців і, попри все, зазнати відмови внутрішніх органів, спричиненої нападом. Її звати Катерина Гандзюк, вона була громадською активісткою і радником міського голови міста Херсон. Їй було 33 роки.

Жорстокий напад на Гандзюк призвів до гучних протестів, хоча це був далеко не перший випадок нападу на активіста чи журналіста або його вбивства в країні. У ході наступних розслідувань, зусилля Гандзюк щодо розкриття незаконних рубок у лісах, контрольованих Державним агентством лісових ресурсів (Держлісагентство) у Херсонській області, були названі урядовими джерелами та друзями активістки вірогідною причиною її вбивства.⁽²⁾

Майже через два роки після цього випадку, чоловік у кепці – як було встановлено Микита Грабчук, — відбуває шестирічний термін ув’язнення, в той час як кілька інших причетних осіб отримали і менші терміни.⁽³⁾ Вищі посадові особи, які, як підозрюють прокурори, замовили напад, все ще на свободі, що викликає гнів та відчай учасників протестів, які намагаються притягнути їх до відповідальності.⁽⁴⁾ Один з таких чиновників — голова обласної ради, якого Гандзюк звинуватила в тому, що він наживається на незаконних продажах деревини, на громадських зборах, які відбувалися біля його офісу в Херсоні, за кілька днів до того, як на неї напали.⁽⁵⁾ Усі звинувачені в українських медіа заперечували причетність до нападу.

За два з половиною тижні до кислотного нападу організація Earthsight оприлюднила результати великого дворічного розслідування незаконних рубок в Україні. Хоча воно не охоплювало Херсонську область, розслідування показало, що проблеми, які Гандзюк намагалася викрити, існують також далеко за межами її області, серед хитросплетінь корупції та незаконності, в яких беруть участь багато суб’єктів, що створюють мільярдні фірми у ЄС, і в яких заангажований навіть український уряд.

Незаконність у промислових масштабах

Більшість лісів в Україні перебувають під контролем Держлісагентства, суб’єкта, що, за висновками звіту Earthsight за липень 2018 року, має тривалу історію корупційних скандалів та безгосподарності.⁽⁶⁾ Держлісагентство безпосередньо продає та отримує прибуток від продажу деревини з лісів, які воно контролює, але також воно відповідає за виявлення незаконних рубок у цих лісах та за захист цінних місць існування в їхніх межах — в умовах очевидного конфлікту інтересів, який лежить в основі корупційної епідемії.

Ми розповіли, як Віктор Сівець, колишній голова агентства (і партнер по тенісу відомого своїми корупційними схемами тодішнього президента Віктора Януковича) упродовж років вимагав і отримував хабарі від іноземних компаній за доступ до лісоматеріалів. Earthsight показала, що вищі чиновники у найбільших областях, що займаються заготівлею деревини, були помічені у великих кримінальних справах, пов’язаних із систематичною незаконною вирубкою лісів та операціями з експорту деревини, які тривали ще з часів правління Сівця. Ми виявили, що одним із головних варіантів хитрощів, якими користуються лісгоспи, була незаконна санітарна рубка — вирубка здорових дерев під приводом того, що вони хворі або вмирають. Загалом, як підсумовано у звіті, 40 відсотків деревини, що потрапляє до ЄС з України, ймовірно, були незаконними.

Ми чітко пояснили, що лісозаготівельні майданчики та фабрики мільярдних компаній в ЄС — вражаюча їх кількість належить австрійським власникам — були основними одержувачами цієї деревини, яку вони використовували для виготовлення всього — від будівель, одягу та паперу до підлоги та дешевих меблів. Це означає, як стверджується у звіті, що фірми-імпортери, ймовірно, порушують законодавство ЄС щодо незаконної деревини. Ми продемонстрували, що такий імпорт також ігнорує заборону на експорт українських лісоматеріалів — закон, що був ухвалений у 2015 році і що залишається болючим моментом у лісовій промисловості ЄС, яка хотіла б, щоб його скасували, а вона могла отримати доступ до дешевої української сировини.

У звіті також було показано, що більша частина лісоматеріалів з високим рівнем ризику незаконності, які надходять до ЄС з України, супроводжувалася підозрілими «зеленими» обліковими даними, виданими Лісовою опікунською радою [ЛОР (Forestry Stewardship Council (FSC)], міжнародною членською організацією, яка стверджує, що вона гарантує легальність та сталість управління усіма лісами, які вона сертифікує. Однак звіт Earthsight містить посилання на джерела, які пояснюють, наскільки легко обійти перевірки FSC, і демонструють, що систематичні незаконні рубки, в тому числі незаконні санітарні рубки, корупція та хабарництво, розповсюджені у державних лісогосподарських підприємствах, що перебувають під контролем Держлісагентства, – це ті проблеми, які FSC неспроможна виявити або пом’якшити.

Дослідження Earthsight були у всіх заголовках ЗМІ в Україні та змусили деяких великих європейських покупців змінити свої закупівельні практики. Наразі ЄС готує специфічні для України вказівки щодо законів, які регулюють ввезення незаконної деревини, що вимагатиме від усіх компаній ЄС більш ретельно підходити до вибору українських постачальників, у яких вони купують деревину. Цей звіт спонукав колишнього прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана оголосити боротьбу з незаконними рубками на території країни. Це призвело до того, що обсяги нелегального експорту до ЄС різко зменшились.

Невдовзі вища посадова особа Міністерства аграрної політики та продовольства, під контролем якого знаходилось Держлісагентство, на зустрічі з дослідниками із Earthsight повідомила, що наші висновки про корупцію в агентстві є лише «вершиною айсберга».

Через чотири місяці після оприлюднення звіту Earthsight ЄС публічно надав результати власної оцінки українських лісогосподарських підприємств, що перебувають під контролем Держлісагентства.⁽⁷⁾ Було встановлено, що незаконна рубка «з документами» є великою проблемою в Україні і що структура Держлісагентства «містить іманентний конфлікт інтересів і дуже схильна до корупції». Звіт ЄС закликає до «відокремлення економічних та контрольних функцій агентства одна від одної задля зниження рівня корупції» — рекомендація, яку також озвучили національні та міжнародні громадські організації під час великого круглого столу з питань реформи лісового господарства, що відбувся у Києві 5 листопада 2018 року, наступного дня після смерті Гандзюк.⁽⁸⁾

Похований звіт

Одним із результатів боротьби Гройсмана став звіт, який написала Державна аудиторська служба України у жовтні 2018 року, у співпраці з кількома іншими державними органами, такими як національна поліція, державна екологічна інспекція та митна служба. Хоча він не є настільки викривальним, як звіт ЄС чи висновки Earthsight, але значною мірою підтверджує їх. Він надав додаткове підтвердження того, що уряд має закорінену проблему незаконних рубок. У звіті було визначено ряд випадків незаконних вирубок лісу та незаконного експорту деревини підконтрольними Держлісагентству підприємствами, внаслідок чого, як стверджується, країна втратила мільйони доларів. Рекомендації звіту передбачали широкомасштабні кадрові зміни у вищому керівництві Держлісагентства та посилення міжвідомчої співпраці й контролю з метою виявлення та зменшення незаконних рубок та незаконного експорту деревини.

Наприкінці 2019 року Earthsight спілкувалася з Олександром Білоусом, який є заступником директора Департаменту контролю в аграрній галузі, екології та природокористування Державної аудиторської служби. Він підтвердив, що під час аудиту державних підприємств було встановлено, що незаконна вирубка «відбувається регулярно».

На запитання про те, що він вважає причиною таких проблем у Держлісагентстві, він сказав: «Ну, відповідь очевидна — тотальна корупція і бажання отримати надприбутки».

Він також повідомив Earthsight, що, не підтримуючи заклики звіту до змін, Держлісагентство намагалося «поховати» звіт і навіть розпочало судовий розгляд проти аудиторської служби через його підготовку. Наразі, звіт досі не отримав широкого оприлюднення, як це мало би бути. Earthsight змогла побачити його копію завдяки поданому депутатом українського парламенту запиту.

Це не здивувало Дмитра Карабчука, який також бачив звіт. Досвідчений еколог, Карабчук упродовж багатьох років веде боротьбу з незаконною вирубкою лісів і керує групою волонтерів, які мають на меті виявляти незаконні рубки в лісах України. «Те, що Звіт Державної аудиторської служби приховується, для мене є класичною ознакою влади лісової мафії в уряді», — сказав він Earthsight наприкінці 2019 року.

Є й інші урядові джерела, такі як Сергій Комарчук, вищий службовець Державної екологічної інспекції України, суб’єкта господарювання, що здійснює моніторинг державних лісогосподарських підприємств щодо порушень лісогосподарського законодавства, які також погоджуються з тим, що ліси в Україні страждають від незаконних рубок. Спілкуючись із Earthsight наприкінці 2019 року, Комарчук заявив, що частина провини лежить на Держлісагентстві та що незаконні санітарні рубки є одним із основних застосовних варіантів хитрощів. Він зазначив, що, хоча це і правда, що невелика частка незаконних рубок може здійснюватись місцевими жителями чи селянами, загалом проблема є більш системною.

«Неможливо провести рубку в лісі, не задіявши трактор чи вантажівку. Це ж всі почують. Ну, «не бачили, не знаємо» — такого ж не буває. Не вірю я в це. Тому без організації такого просто не буває».

Незважаючи на те, що звіт Earthsight за 2018 рік був негайно підтриманий ЄС та прогресивними елементами в уряді України і багато його висновків пізніше було підкріплено іншими звітами, реакція Держлісагентства була зовсім іншою.⁽⁹⁾ Заперечуючи свої проблеми з незаконною вирубкою лісу, вищі посадові особи агентства розпочали наклепницьку кампанію проти Earthsight, оприлюднюючи публічні заяви, що заперечують правдивість висновків звіту і навіть натякають, що вони можуть бути таємно проплачені олігархами.

Олександра Губицька з львівського відділення однієї з найбільш поважної антикорупційної медіа-організації «Наші гроші» зауважила: «Кажуть, найкращий захист — це напад. Після оприлюднення звіту Earthsight зіткнулася з безпрецедентною за масштабами агресією з боку Держлісагентства. Були як публічні заяви та осуд, так і виливання бруду через соціальні мережі, коли на Facebook-сторінках лісгоспів з усієї країни публікували ті самі твердження, що звіт є фейковим».

«Я допомагаю Earthsight збирати інформацію з 2017 року. Деяку інформацію, опубліковану у звіті, я збирала особисто з відкритих джерел та через запити про публічну інформацію. Однак навіть ці дані працівники лісового господарства поставили під сумнів. Особисто я, як журналістка, часто стикаюся з критикою після публікації матеріалів, але те, що трапилось у 2018 році, більше схоже на переслідування. В результаті, ніхто не звертався до суду, просто змінився голова агентства».

Єгор Гриник, представник громадської організації Українська природоохоронна група (УПГ) з Києва, сказав: «Я не згоден з деякими екстраполяціями, зробленими Earthsight, але, загалом, цей звіт відображає справжню ситуацію — тотальну корупцію, непрозорість та нестійкість у лісовому секторі України. Тому навряд чи його можна назвати «фейком». Правда очі коле!»

Конфліктні інтереси

За два роки після оприлюднення звіту Earthsight багато всього відбулося. Вперше захист лісів України ввійшов до першочергових завдань в межах президентської гонки: Володимир Зеленський пообіцяв припинити незаконну вирубку лісів у своїй передвиборчій програмі.⁽¹⁰⁾ Україна має нову адміністрацію з 2019 року, а Держлісагентство має нового очільника — Андрія Заблоцького, який раніше працював у фінансованому ЄС аналітичному центрі, спрямованому на покращення бізнес-клімату в Україні.

Новий лідер Держлісагентства, а також колишній прем’єр-міністр країни Олексій Гончарук, пообіцявши викорінити корупцію в лісогосподарській сфері та незаконну вирубку, нещодавно розпорядилися провести широкий аудит лісогосподарських підприємств Західної України, результатів якого ще чекаємо. На початку цього року в Закарпатській та Харківській областях було усунуто двох керівників обласних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства, яких неодноразово звинувачували в корупції. Уряд доклав зусиль для підвищення прозорості продажів деревини та зробив карти лісів та ділянок лісових рубок в Україні більш доступними.

Однак, поки робляться спроби реформувати інші органи, наприклад, Державну екологічну інспекцію України, новий уряд мовчить про реформу Держлісагентства, якої вимагає ЄС та інші. Незважаючи на те, що Держлісагентство має нового очільника, конкурси на заміщення інших керівних посад в агентстві в Києві дивовижним чином тривають місяцями, і дехто побоюється, що це може свідчити про неправомірний вплив на ці процеси за лаштунками.

Онлайн-система електронного обліку деревини, яка тепер охоплює і ліси, що знаходяться під контролем інших установ, наприклад українські військові та комунальні ліси, може забезпечити прозорість. Однак, коли Держлісагентство, яке є джерелом більшості інформації для цих баз даних, все ще страждає від корупції та значного конфлікту інтересів, виникають сумніви щодо переваг такої прозорості та достовірності такої інформації. Тим часом, новий цьогорічний аналіз демонструє, що незаконні рубки «з документами» продовжуються, незважаючи на ці ініціативи.⁽¹¹⁾

Держлісагентство нещодавно оголосило про плани⁽¹²⁾ збільшити лісовий покрив країни на 20%, але наявні старі, більш критичні для клімату, ліси та заповідні території в Україні продовжують незаконно знищуватися державними суб’єктами Держлісагентства. Незважаючи на те, що нові закони нібито забороняють суцільні санітарні рубки у верхів’ях Карпатських гір — де негативні наслідки будь-яких рубок особливо несприятливі – існують винятки для рубок у лісах, які постраждали від вітровалу чи спалаху шкідників — виправдання, яке використовують чиновники для незаконної рубки лісів. Ці ж закони також вперше відкрили ці високогірні ліси для комерційних заготівель – крок, який засуджують екологи.⁽¹³⁾

«Ці нові закони були набагато сильнішими, коли їх подавали до парламенту, але після цього було внесено декілька поправок. Схоже, що лісовій промисловості вдалося втрутитися і «нейтралізувати» позитивні наслідки цих законів», — сказав Гриник з УПГ.

Нові закони щодо криміналізації незаконних рубок та збільшення штрафних санкцій за них також були прийняті після оприлюднення звіту Earthsight, однак термін «незаконна рубка» залишається невизначеним і рідко застосовується до державних суб’єктів. Невирішені справи про корупцію на високому рівні у лісовому секторі, такі як справа про хабарництво Сівця та його дружини-співучасниці, залишаються нерозглянутими, незважаючи на те, що найважливіші деталі, такі як особи учасників, банки і розмір хабаря у справі, задокументовано слідчими. Після оприлюднення звіту Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) заявило, що воно розпочало розслідування щодо використання підставних британських компаній, згаданих у звіті Earthsight, в продажах деревини Держлісагентством, а також розпочало розслідування щодо Христини Юшкевич, в.о. голови Держлісагентства на момент оприлюднення звіту. Однак немає жодних ознак того, що стосовно цих випадків було вжито будь-яких подальших дій. Інші серйозні випадки корупції, зазначені у звіті Earthsight за 2018 рік, також продовжують розглядатися в судах, незважаючи на те, що деяких обвинувачених було спіймано «на гарячому», коли вони здійснювали незаконні дії. Заяви агентства у 2020 році свідчать про те, що організація досі все заперечує. Ігноруючи рубки, санкціоновані корупційним шляхом, та визнаючи лише незаконні рубки, які вдалося виявити, воно продовжує стверджувати, що незаконні рубки становлять менше одного відсотка від усього обсягу заготівлі деревини.⁽¹⁴⁾ У травні 2020 року новий керівник агентства, недалеко відійшовши від попередніх традицій, повторив необґрунтовані твердження, що інформація у звіті Earthsight є «фейком».⁽¹⁵⁾

FSC досі сертифікує проблемні державні лісогосподарські підприємства по всій Україні, а компанії з ЄС продовжують покладатися на сертифікати FSC, що мають суттєві недоліки щодо відповідності законодавству ЄС стосовно незаконної деревини. ЄС, зі свого боку, після попереднього лобіювання компаніями, що імпортують деревину, продовжує вимагати, щоб Україна скасувала заборону на експорт деревини, аби такі компанії могли отримати доступ до дешевої української деревини, і навіть розпочав арбітражну процедуру проти України, щоб змусити її це зробити.

«Змінюються люди, схеми залишаються»

Загалом, Україна залишається другою найбільш корумпованою країною в Європі після Росії, а хабарництво в українських державних установах навіть зросло за останні роки.⁽¹⁶⁾ Як і колишня адміністрація, яка була обрана на антикорупційній хвилі після Революції Гідності, що скинула мародерський режим президента Януковича, нова адміністрація має сильний антикорупційний мандат.

У секторі лісового господарства нова адміністрація намагається здійснити декілька правильних кроків з акцентом на «прозорості» та «конкурентоспроможності».⁽¹⁷⁾ Це, безперечно, важливо забезпечити, щоб сектор, як важлива ​​частина української економіки і постачальник тисяч робочих місць, мав ефективніше управління. Але він повинен також боротися із системною корупцією та конфліктом інтересів, щоб гарантувати, що усі надходження від продажу його життєво важливих природних ресурсів повертаються до українського народу, а не привласнюються кількома особами. Він повинен різко посилити охорону навколишнього природнього середовища та розширити повноваження службовців з охорони навколишнього середовища, щоб будь-яка подальша заготівля в лісах України була екологічно безпечною.

Гриник стурбований тим, що зусилля уряду є надто частковими і намагаються змінити результат кількох випадків, при цьому не зачіпаючи системні проблеми, які їх насамперед спричинили. Петро Тєстов, експерт з лісового господарства благодійної організації Екологія-Право-Людина, вважає, що невизнання урядом незаконних санітарних рубок важливою проблемою, є тривожним.

Тєстов сказав Earthsight: «Одна з головних тез звіту Earthsight за 2018 рік стосувалася санітарних рубок. Це не «фейк» — я на власні очі бачив суцільні «санітарні» рубки здорових лісів. Багато лісівників — звичайно, неофіційно — також погоджуються, що незаконні санітарні рубки є великою проблемою в Україні. Проблема все ще залишається. Невиправдані санітарні рубки здорових лісів все ще є нашою реальністю».

Обидва експерти погоджуються, що нові ініціативи, хоча й обнадіюють певною мірою, здаються більш орієнтованими на покращення комерційних/лісозаготівельних функцій та конкурентоспроможності лісового сектора. Вони зауважують, що ініціативи не приділяють достатньої уваги екологічним питанням і не визнають загального значення лісів країни для клімату чи біорізноманіття — деяких останніх недоторканих лісових ареалів Європи.

Безпека також залишається головним фактором занепокоєння для джерел з уряду, галузі та громадянського суспільства, які знають про незаконну рубку або корупцію з боку чиновників лісового господарства або лісозаготівельних компаній, але не впевнені, чи можуть рухатись далі. Справа Катерини Гандзюк може бути рідкісним, найгіршим сценарієм. Але дослідники Earthsight розмовляли з десятками людей, зокрема чесними працівниками самого агентства (яких також багато), які боялися розповісти нам, що вони знають, через страх перед своїм керівництвом, страх за свої родини, страх за свою фізичну безпеку чи страх втратити засоби для існування.

На запитання, чи ситуація при нинішній адміністрації суттєво змінилася порівняно з попередньою, Олександр Білоус з Державної аудиторської служби у жовтні 2019 року сказав Earthsight: «Якщо порівнювати глобально, то особливо нічого не змінюється. Наприклад, я з 2011 чи 2012 року періодично виходжу на перевірки Державного агентства лісових ресурсів чи Державного комітету лісових ресурсів — сутність порушень залишається такою ж. Змінюються люди, схеми залишаються. Тобто інколи, якщо відбуваються якісь законодавчі заборони, то лісопорушники просто підлаштовуються під вимоги законодавства і шукають нові схеми, які б дозволяли їм заробляти кошти».

За останній рік Earthsight знову вийшла на слід правопорушників в Українських Карпатах, щоб розкрити та задокументувати деякі з цих нових схем. Цього разу це привело нас до найбільшої меблевої компанії у світі.

Частина II: Одне дерево щосекунди – забезпечення моделі «швидких меблів» IKEA

зростаюча залежність IKEA від корумпованості колишньої Радянської Європи

Хоча успіх IKEA зазвичай пояснюється її стильним шведським дизайном або технологією самостійного складення, напевно найважливішим став третій фактор. Це її здатність перетворювати дерева в меблі дешевше, систематичніше і більш масштабно, ніж будь-яка інша компанія раніше. І робить це вона — у такому обсязі, який мало кому би сподобався — завдяки новаторській експлуатації дешевої робочої сили та багатих доступних лісів у колишніх соціалістичних країнах.

IKEA – найбільший на планеті виробник⁽¹⁸⁾, покупець та роздрібний продавець меблів з дерева. Як наслідок, це також найбільший в світі споживач деревини. Компанія IKEA спожила 21 мільйон кубічних метрів деревини у 2019 році.⁽¹⁹⁾ Це така кількість деревини, що викладені колоди огорнули б Землю сім разів.⁽²⁰⁾ Шістдесят відсотків продажів компанії — це вироби з деревини.⁽²¹⁾ На їх вироблення, за підрахунками Earthsight, щосекунди заводами-постачальниками споживається одне дерево.⁽²²⁾ А незабаром вони вимагатимуть ще більше.

Для підтримки швидкого зростання, IKEA доводиться постійно шукати нові джерела деревини. Дослідивши її опубліковані звіти, Earthsight вдалося встановити, що споживання деревини збільшилося в два рази за останнє десятиліття. Щорічно вона має споживати на 1,8-2,5 мільйона більше дерев, ніж це було роком раніше.⁽²³⁾ Вплив IKEA на ліси у світі настільки великий, що один експерт, спостерігаючи за супутниковими знімками масових вирубки лісів у Швеції, сказав, що «IKEA можна побачити з космосу».⁽²⁴⁾

Щонайменше 60 відсотків загальної кількості деревини IKEA в 2018 році надійшло зі Східної Європи чи Росії:⁽²⁵⁾ колишнього комуністичного світу. Польща є найбільшим постачальником з регіону, далі йде Росія. Двадцять одна із власних двадцяти восьми меблевих фабрик IKEA також знаходяться у країнах східного блоку.⁽²⁶⁾ Так само як і більшість її постачальників меблів. Компанія особливо залежить від лісів у цих країнах, у підтримці власного зростаючого апетиту до деревини. Наприклад, у 2014-2018 рр. споживання білоруської деревини збільшилось вдвічі, тоді як обсяг використаної російської деревини скоротився на сорок відсотків.⁽²⁷⁾

Історія скандалу

Ще до того, як впала залізна завіса, IKEA отримувала меблі зі сходу, як стало відомо пізніше, за вкрай суперечливих обставини. У Східній Німеччині у 1980-х роках IKEA купувала меблі, які, як згодом компанія були вимушена визнати, були вироблені політичними в’язнями, про що знали її співробітники.⁽²⁸⁾Приблизно в той же час, жорстока таємна поліція комуністичної Румунії отримувала від IKEA шестизначні платежі в рамках секретних угод шведської компанії з місцевим виробником меблів. Документи, що з’явилися в 2014 році, свідчать про те, що IKEA була співучасницею в домовленостях.⁽²⁹⁾

Попередня діяльність IKEA в регіоні до початку його лібералізації надало їй переваги після відкриття економік у 1990-х. Разом з цим поширилися скандали щодо діяльності IKEA у Східній Європі.

Наприклад, на початку 2010 року вони визнали, що двоє топ-керівників — у тому числі народжений у Швеції голова напрямку діяльності компанії в Росії — схвалили виплату хабарів, які забезпечили постачання електроенергії для магазинів у Санкт-Петербурзі. Внутрішні документи IKEA, отримані шведськими журналістами-розслідувачами, виявили, що хабарі були частиною систематичного плану підкупу місцевого бізнесмена та політика. Пізніше того ж року скандал поглибився, коли низка колишніх менеджерів IKEA оприлюднили, що були звільнені через їхні спроби подолати корупцію, яка є поширеною практикою в локальній діяльності компанії.⁽³⁰⁾ У 2011 році російські органи влади, як повідомляється, звинуватили іншого керівника компанії IKEA у вимаганні хабаря в розмірі 225 000 доларів США від місцевого бізнесмена, після арешту його спільника під час операції в московському кафе при отриманні готівки.⁽³¹⁾ У 2019 році повідомили, що сумнівний колишній російський адвокат та фахівець ІКЕА переховується від влади, звинувачений у організації виплати хабаря розміром 600 000 доларів офіцерам ФСБ, російської таємної служби.⁽³²⁾

Скандали також супроводжували зусилля ІКЕА втрутитись у процес лісозаготівель у Східній Європі. У 2012 році екологи відмовили компанії у вирубці важливих для екосистеми реліктових лісів в регіоні Карелії в Росії. Аудит наступного року підтвердив деякі звинувачення і призвів до втрати сертифіката сталості; пізніше ІКЕА продала його. У 2016 році виник ще один скандал, стосовно лісогосподарських операцій ІКЕА в Румунії.⁽³³⁾У 2015 році вона придбала 33 000 га, що робить її найбільшим приватним власником лісів у країні. Але незабаром з’ясувалося, що велику частину цього лісу було незаконно викуплено, до того як ІКЕА отримала контроль. В результаті компанія залишається втягнутою в судову тяганину.⁽³⁴⁾ Журналісти, які розслідували цей випадок, також викрили, що продаж землі ІКЕА передбачав складні офшорні домовленості, в тому числі щодо ухилення від сплати податків, чим компанія вже сумнозвісна раніше (див. розділ: ІКЕА ухиляється від сплати мільярда євро податків).

ІКЕА ухиляється від сплати мільярда євро податків

Для більшості споживачів стане несподіванкою, що ІКЕА фактично не є шведською. З початку 1980-х її материнська компанія була зареєстрована в Нідерландах. Використовуючи послаблене голландське законодавство про неприбутковість, ІКЕА технічно є найбільшою в світі благодійною організацією. Але також однією з найменш щедрих.⁽³⁵⁾ Насправді, як це стверджують численні доповіді, цей статус благодійної організації потрібний для ухилення від податків та зберігання таємниць. У доповіді Європейського Парламенту в 2016 році було зроблено висновок, що «ретельно створивши корпоративну мережу організацій, використовуючи складні структури, дочірні компанії, грошові перекази та таємних бенефіціарів, ІКЕА зуміла ухилитися від сплати податків протягом 6 років на суму орієнтовно в 1 мільярд євро».⁽³⁶⁾ Це спонукало ЄС розпочати поглиблене розслідування податкових справ ІКЕА. Очікується, що результати потраплять на головні світові шпальта, оскільки йдеться про ухилення від податків на значно більші суми, ніж у інших гігантів, таких як Старбакс (Starbucks).⁽³⁷⁾

У 2016 році ІКЕА також була причетна до незаконної вирубки в Румунії. Компанія визнала у французькому телевізійному документальному фільму, що отримала деревину від Швейгхофер (Schweighofer), австрійської фірми-мільярдера, яка домінує в лісовій промисловості Румунії.⁽³⁸⁾ У свою чергу Швейгхофер (Schweighofer) в 2015 році був звинувачений в тому, що він «є найбільшим рушієм незаконної вирубки лісу в країні», після фіксування на камеру, як його керівники пропонують слідчому під прикриттям бонуси за поставку незаконної деревини. Це призвело до урядового розслідування, яке встановило, що компанія отримала тисячі тонн незаконної деревини.⁽³⁹⁾

Маловідоме споживання ІКЕА українського продукту

Уважні, гуляючи магазином ІКЕА, одразу помітять очевидне: наскільки важливою є Східна Європа. На сьогоднішній день найбільш поширеною країною-виробником, вказаною дрібним шрифтом на етикетках товарів, є Польща. Несподівано багато припадає на Литву. На справедливо невеликій кількості предметів зазначено Румунію. І лише на одному зазначено Україну.⁽⁴⁰⁾ Це служить для приховування правди, а саме, — що українські ліси великим потоком проходять через ІКЕА.

В обсягах, незначних порівняно з закупками в Польщі та Росії, в Україні ІКЕА також непомітно стала найбільшим покупцем деревини, більшість якої походить з дорогоцінних лісів Карпат, де проживають останні в Європі популяції таких видів як бурий ведмідь і рись. Компанія особливо залежить від України для забезпечення запасів бука — повільно зростаючого виду, що походить виключно з природного лісу, на відміну від сосни, яка зазвичай походить з плантацій.

Дослідження Earthsight свідчать, що багато найпопулярніших та найвідоміших продуктів ІКЕА були виготовлені з української деревини. Навіть культове крісло «Поенг» свого часу було українського походження.⁽⁴¹⁾ Деревина, яка використовується в цих продуктах, має в кінцевому рахунку надходити від державних лісогосподарських підприємств в Українських Карпатах або в лісах регіону Полісся на півночі країни.

Єдина відкрита інформація про українське походження продуктів ІКЕА — це опублікована в 2014 році карта, що свідчить про те, що компанія спожила еквівалент щонайменше 100 000 кубометрів колод у тому році.⁽⁴²⁾ Відповідаючи на запити Earthsight на початку 2020 року, ІКЕА визнала, що використала близько 200000 кубічних метрів у 2018 році і стільки ж у 2019 році.⁽⁴³⁾ Це приблизно 4000 великих вантажівок колод на рік. Лише невелика частка цієї деревини імпортована безпосередньо ІКЕА. Записи відвантажень, отримані компанією Earthsight, показують, що ІКЕА щороку імпортує з України близько 1000 тонн деревини, в основному березу, дуб та бук, до власних меблевих фабрик у Словаччині та Угорщині. Фірма також імпортує значну кількість рейкових основ ліжка та диванів Фріетен та Кліппан (Friheten та Klippan) безпосередньо від двох фірм у Рівному в Україні – це близько 8500 тонн на рік. Як виявляється, вони продаються лише у Польщі чи Східній Європі.⁽⁴⁴⁾

Проте переважна більшість української деревини, яка використовується в продуктах ІКЕА, а це майже 90 відсотків, — імпортується та переробляється третіми сторонами всередині ЄС.⁽⁴⁵⁾ Це надає додаткову перевагу у вигляді зняття будь-якої відповідальності з ІКЕА відповідно до Регламенту ЄС щодо деревини, який зобов’язує переконатися у низьких ризиках незаконного її походження. Також це робить вкрай складним для сторонніх осіб незалежно простежити таке походження.

Не дивлячись на це, Earthsight кропітким дослідженням змогла відстежити декілька найбільших джерел. Знайдене демонструє тривожну картину.

Частина ІІІ: Незаконно вирубана українська деревина в продукції компанії ІКЕА

A. «Брудний» бук в розкладних кріслах від ІКЕА

Більшість дерев’яних меблів від IКЕА зроблено з ДСП, вкритого фарбою або шпоном. Однак, найбільш впізнавані та популярні моделі виробляють з суцільної букової деревини помаранчевого відтінку. Знаменитий розкладний стілець Тер’є (Terje) – незамінна модель в асортименті компанії –  є компактним рішенням для будинків і квартир по всьому світу. Щороку ІКЕА продає більш ніж 1,5 мільйона цих стільців – приблизно три стільці щосекунди.⁽⁴⁶⁾

Під час нещодавнього візиту до одного з магазинів компанії у Великобританії, представники Earthsight помітили, що ці стільці часто розміщують біля кас, щоб стимулювати покупців на імпульсивну покупку. Стільці Тер’є недорогі (роздрібна ціна лише 13 фунтів у Великобританії, 13 євро в Німеччині і 25 доларів у США) і виробник робить все можливе, щоб так було і надалі. Багато інших відомих моделей стільців від ІКЕА – Бор’є (Borje), Інгольф (Ingolf) і Хенріксдаль (Henriksdal) – також роблять з українського бука, хоча коштують вони вже значно дорожче.

Протягом останнього року Earthsight доклали немало зусиль, щоб відслідкувати походження деревини, яку ми бачимо в магазинах ІКЕА вже у вигляді стільців. Наша мандрівка привела нас до Українських Карпат, де задля створення цих меблів незаконно і систематично вирубують одні з останніх недоторканих лісів Європи.

Румунська складова

Сучасна нова фабрика компанії Plimob в мальовничому жудці Мармарош, що на крайній півночі Румунії, розфарбована у фірмові блакитно-жовті кольори ІКЕА. Компанія, яка є одним з десяти найбільших експортерів меблів в Румунії, продає 98% своєї продукції шведській ІКЕА.⁽⁴⁷⁾ Plimob розповідає про себе як про найстаршого виробника меблів в Румунії.⁽⁴⁸⁾ Вони є постачальником ІКЕА вже більше 30 років.⁽⁴⁹⁾ Кажуть, що мільярдер Інґвар Кампрад, засновник ІКЕА, особисто сприяв формуванню цього довготривалого партнерства.⁽⁵⁰⁾

Для меблевої промисловості Румунії така тісна дружба зі шведським виробником не є чимось незвичним. Чимало конкурентів Plimob також продають більше 90 відсотків своєї продукції ІКЕА. Замовником 95 відсотків товарів компанії Gilmet, яка виробляє дитячі ліжечка, теж є ІКЕА.⁽⁵¹⁾ Виробник меблів з ДСП Ecolor продає свої меблі виключно шведській компанії.⁽⁵²⁾ В першій десятці також є компанія Sortilemn, власником якої є колишній регіональний директор із закупівель ІКЕА.⁽⁵³⁾

Plimob виготовляє близько 2 мільйонів крісел на рік, серед яких всі 1,5 мільйона стільців Тер’є, які ІКЕА продає щороку.⁽⁵⁴⁾ ІКЕА неодноразово використовували цього постачальника як наочний приклад своїх ініціатив щодо захисту лісів.  У 2017, а потім знову у 2018, компанія запрошувала групи журналістів зі всього світу на цю фабрику.⁽⁵⁵⁾ Для них також організували тур місцевими лісами, щоб продемонструвати сталу заготівлю букової деревини, яку використовують для виготовлення стільців. Більшість репортажів, які після цього написали, були радше позитивними, як того і прагнули піарники ІКЕА, однак один з журналістів не до кінця повірив у красиву історію.

Відповідаючи на запитання, директор Plimob визнав, що не вся деревина, яку вони використовують, походить з місцевих лісів, які показували під час туру для журналістів. Він зазначив, що зростання цін на румунський бук і небажання ІКЕА підвищувати ціни, фактично позбавили компанію заробітку і змусили її шукати джерела дешевшої сировини деінде. Однак, серед інших країн, звідки постачають букову деревину, він назвав лише Швейцарію.⁽⁵⁶⁾ Здається, він навмисно не сказав про значно важливішу країну-постачальника, яку видно прямо з вікна фабрики компанії. Як дізнались в Earthsight, для такої мовчазливості були свої причини.

Українська складова

Достатньо вийти за ворота фабрики Plimob і кілька хвилин пройти відкритим полем, як буде видно ріку Тису, якою проходить кордон з Україною. За річкою добре видно густо вкриті лісами Карпатські гори, які можна побачити і з вікон фабрики.

Карпати є домівкою для найбільших в Європі популяцій бурих ведмедів, вовків, скельниць та рисей, а також для третини всіх відомих в Європі видів рослин.⁽⁵⁷⁾ Гори дугою проходять через територію чотирьох країн, а найважливіший осередок знаходиться на південному заході України. Найвищі і найбільш лісисті території Українських Карпат – Гуцульські Альпи, що в Рахівському районі, знаходяться на протилежному боці кордону від Мармарошу. На цій території, яку називали Гуцульщиною в честь місцевого населення, знаходиться найбільше рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин у всіх Українських Карпатах.⁽⁵⁸⁾

В цій місцевості також знаходиться селище міського типу Великий Бичків, з населенням приблизно 9 000 осіб. Селище і його околиці, які у 20 столітті перебували під управлінням як колишньої Чехословаччини, так і Угорщини і Радянського Союзу, незадовго до Другої Світової війни також були місцем жорсткого і неочікуваного руху опору «Карпатської Січі» (так називались збройні формування держави Карпатська Україна, яка проіснувала недовго). Сьогодні Великий Бичків – тихе маленьке селище, яке розташоване в одній з багатьох улоговин на Рахівщині, де через розлив річок часто трапляються повені.

Ми виїжджаємо звідти в припорошеній пилом машині і їдемо в гори за течією Тиси. Незабаром починається територія лісгоспу – лісомисливського господарства, яке здійснює управління лісами Великого Бичкова і прилеглих територій. Як і більшість українських лісгоспів, цей назвали в честь найближчого міста чи села – Великобичківське ЛМГ. Він охоплює територію у 50 000 гектарів, на якій знаходяться високі гори і ліси, природоохоронні території з рідкісними рослинами і тваринами.

Лісозаготівля і деревообробка є основними галузями промисловості у Великому Бичкові. Найбільшим працедавцем тут є меблева компанія ТОВ «ВГСМ». Її деревообробні потужності, площею більшою ніж 13 футбольних полів, видніються над селищем. Посеред фабричних будівель є великий внутрішній двір, заповнений буковими колодами, які очікують на переробку. Кожних кілька годин під’їзною дорогою вантажівки з шумом привозять нові колоди.

Під час інтерв’ю з місцевими журналістами директор «ВГСМ» пояснила, що компанію заснували у 1992 році власне як постачальника для ІКЕА.⁽⁵⁹⁾ До 2008 року власником «ВГСМ» була дочірня компанія ІКЕА – Swedwood, яку ІКЕА закрила у 2008 через місцеву корупцію. Після цього компанію купив багаторічний працівник ІКЕА з Румунії, який знову відкрив її у 2010 році, щоб виробляти букові стільці для шведського гіганта.⁽⁶⁰⁾ «ВГСМ» є одним з найбільших деревообробних підприємств країни, яке переробляє 40 000 кубометрів деревини щороку, з яких роблять майже півмільйона букових стільців.⁽⁶¹⁾ Майже весь свій товар вони експортують до ЄС⁽⁶²⁾, при цьому замовником 96% всієї продукції є ІКЕА.⁽⁶³⁾

«ВГСМ» купує бук в лісгоспів по всіх Карпатах. Близько 90% всіх поставок припадають на місцевий Великобичківський лісгосп.⁽⁶⁴⁾ Більшість цієї деревини заготовляє сама компанія «ВГСМ», яка виступає підрядником із заготівель для лісгоспу.⁽⁶⁵⁾ Дані, які отримала Earthsight, показують, що близько трьох четвертих (73 відсотки) всіх заготовлених у Великому Бичкові букових лісоматеріалів купує «ВГСМ»,⁽⁶⁶⁾ що робить компанію найбільшим клієнтом підприємства, і дозволяє значно впливати на його діяльність.

Товаротранспортні документи, до яких отримала доступ Earthsight, показують, що компанія «ВГСМ» виготовляє готові стільці Бор’є та букові стільниці моделі Гертон для прямого експорту ІКЕА, а також продає букову сировину, дуб і ясен на фабрику ІКЕА в Словаччину. Однак, як нам вдалось з’ясувати, значну частину експортної продукції складають напівготові частини меблів ІКЕА або букові пиломатеріали, які через Тису переправляють до сусідньої Румунії, де їх фінальною обробкою займається Plimob. Зокрема, експортують різні частини для букових крісел, в тому числі для моделей Інгольф, Екедален, Хенріксдаль і Норрнас (Norrnas), а також знаменитого Тер’є.⁽⁶⁷⁾

Аналіз, який провела Earthsight, показує, що з 2 мільйонів крісел, які Plimob продає ІКЕА, десь половина зроблена з українського дерева, в тому числі і багато стільців Тер’є. «ВГСМ» постачає Plimob достатньо дерев’яних частин для виготовлення до 600 000 стільців для ІКЕА на рік, а також букової сировини на ще 400 000 стільців Тер’є.⁽⁶⁸⁾ Тобто, в сумі цього достатньо, щоб десять разів заставити стільцями стадіон Вемблі до верху трибун.

Коли окремі правопорушення складаються в одне

Спіймані на гарячому

Сонце вже почало сідати, коли ми спустились з останньої вершини і вийшли на ґрунтову стежку, що веде вбік від головного лісовозного шляху. Нас оточували високі буки, а десь згори долинав спів птахів. Ми запустили дрона, щоб визначити своє місцерозташування, і запрограмували його на північний схід, в напрямку до того місця, яке нас цікавило. За дроном ми слідкували зі свого екрану. Спочатку було видно великі ділянки густого лісу, розфарбованого в червоні та золоті кольори осені. Раптом, коли дрон вже підлітав ближче до місця призначення, ми побачили величезний шрам на горі, там, де мав би бути ліс. За кілька секунд, ми побачили ще одну безлісу ділянку, буквально за кілька метрів від першої.

Це лише дві ділянки з більш ніж сотні таких самих, які державні природоохоронні органи в Україні ідентифікували як місця незаконних рубок протягом короткого періоду у 2018 році.⁽⁶⁹⁾

Щоб задовольнити і бажання захистити ліси, і потребу забезпечувати безперебійні поставки деревини, більшість країн жорстко регулюють правила лісозаготівлі, дозволяючи рубати ліс в обмеженій кількості і лише на певних ділянках. Таким чином можна збалансувати кількість зрубаних дерев з молодняком, дбати про ліс і уникнути найбільш шкідливої для довкілля лісозаготівлі (наприклад, рубок на крутих схилах чи по берегах річок).

В Україні дуже часто зловживають лазівкою в законодавстві, яка дозволяє лісгоспам заготовляти значно більше деревини, ніж передбачають вищезгадані принципи, включно із заготівлею недостиглих дерев. За особливих умов, наприклад, якщо ліс уражений шкідниками, зазнав впливу стихії чи гине від наслідків змін клімату, лісові чиновники можуть видавати дозволи на так-звані «санітарні рубки», які дозволяють зрубувати уражені дерева, щоб вберегти решту лісу.

Санітарні рубки вже давно використовують як прикриття для незаконних рубок лісу в Україні. Кажуть, що з кінця 1990-их саме вони є основним засобом здійснення незаконних рубок.⁽⁷⁰⁾ Згідно з дослідженнями, за 15-20 років, що передували 2011 року, використання вибіркових санітарних рубок, не пов’язаних з природними катаклізмами, зросло в 6-7 разів.⁽⁷¹⁾ Трохи пізніше, у 2017, замовлене Earthsight польове дослідження показало, що цією лазівкою постійно зловживають посадовці, і 40 відсотків всієї деревини в Україні рубають незаконно з посиланням на санітарні рубки.⁽⁷²⁾ Ми також показали, що станом на 2017 рік лісгоспи заготовляли більш ніж вдвічі більше лісоматеріалів внаслідок санітарних рубок ніж під час звичайних рубок в рамках планів лісовпорядкування.

Оскільки санітарні рубки звільнені від багатьох видів контролю, які зазвичай здійснюють при лісозаготівлі, вони стають ідеальним способом обійти екологічні норми, включаючи рубку більшої кількості дерев, ніж інакше було б дозволено.

У відповідь на масові зловживання цією категорію рубок, в тому числі на території кількох національних парків, український уряд змінив законодавство, яке мало б більш строго регулювати умови для їх здійснення. Це мало призвести до загального зменшення кількості лісоматеріалів, заготовлених в українських лісах, однак більшість лісгоспів або проігнорували ці вимоги повністю, або почали відшукувати інші лазівки, щоб утримувати великі обсяги лісозаготівель.

Так сталось у Великому Бичкові. У 2014 в Україні вступив в дію Закон «Про тваринний світ», який забороняє санітарні рубки в українських лісах з квітня по 15 червня кожного року,⁽⁷³⁾ бо саме на цей час припадають періоди розмноження унікальних тварин і птахів [див. Текст в рамці на сторінці x]. Під час планового візиту до Великобичківського ЛМГ у 2018 році, представники Державної екологічної інспекції України виявили, що в лісгоспі без жодного сорому видавали квитки на санітарні рубки в «сезон тиші», що дозволило незаконно зрубати величезні ділянки лісу. Інспектори ідентифікували 109 ділянок, де на сезон тиші були заплановані незаконні санітарні рубки.

Більш ніж половина зі 109 ділянок була запланована під руйнівні суцільні рубки, що означає одночасну повну вирубку дерев на великій площі лісу. Передбачалися суцільні рубки букових лісів, в яких така практика заборонена під час проведення стандартних лісозаготівель через її згубний вплив. Бук становив шістдесят відсотків лісоматеріалів, заготовлених на цих 109 ділянках – і саме з цієї деревини роблять стільці Тер’є.

Документи, отримані Earthsight, не викликають сумнівів щодо кількості незаконно заготовленої  букової деревини, яка потрапила до компанії «ВГСМ», а звідти в товари від ІКЕА. Дев’яносто відсотків буку «ВГСМ» походить з Великого Бичкова, і майже все її виробництво вирушає до Ikea. Ми з’ясували, що майже чверть букових лісоматеріалів зі 109 ділянок зрубала для власних потреб безпосередньо компанія «ВГСМ», яка виступала підрядником із лісозаготівлі.⁽⁷⁴⁾ Earthsight здійснила аналіз інформації про аукціони лісгоспу і виявила, що більше половини букової деревини, яку продали в сезон тиші, походить з цих незаконних 109 ділянок.⁽⁷⁵⁾ Оскільки «ВГСМ» купили майже дві третіх всіх букових лісоматеріалів з Великого Бичкова у 2018 році⁽⁷⁶⁾, то цілком можливо, що більшість буку, який зрубали інші лісозаготівельні підрядники, також продали їм.

Дослідження Earthsight показало, що під час періоду тиші 2018 року, «ВГСМ» відправила таку кількість букових деталей для стільців ІКЕА з лінійок Хенріксдаль, Норрнас та Інгольф, якої вистачить на 250 000 стільців.⁽⁷⁷⁾ Не минуло й тижня після закінчення сезону тиші, як 20 і 22 липня 2018 року дві партії букових деталей для крісел Тер’є загальною масою 38 тонн (чого вистачить на 12 000 стільців) відправили з фабрики «ВГСМ» до Plimob, де з цих деталей зробили стільці, які потім поїхали до магазинів ІКЕА по всьому світу.

Чому заборона рубок в період тиші важлива

Боротьба з глобальною деградацією біорізноманіття сьогодні вважається такою ж важливою для нашого виживання, як і боротьба зі змінами клімату.⁽⁷⁸⁾ В Європі проти деградації біорізноманіття в Карпатських лісах ведеться особливо жорстока боротьба. Ці масиви лісів помірного поясу є домівками для популяцій великих європейських ссавців, зокрема ведмедів, рисей і вовків. На жаль, практика несталої лісозаготівлі і масштабні незаконні рубки вже деякий час виступають серйозною загрозою для біорізноманіття в Українських Карпатах. В рамках зусиль спрямованих на вирішення цієї проблеми, у 2014 році українські законодавці прийняли закон, який забороняє санітарні рубки в період з квітня по 15 червня кожного року.⁽⁷⁹⁾ Цей період експерти з біорізноманіття визначили як особливо важливий для розмноження різноманітних видів тварин і птахів. До найцінніших порід дерев, які ростуть у Великобичківському ЛМГ, належить бук, з якого через привабливий вигляд дуже любить робити стільці ІКЕА. Бук є хрещеним батьком для всіх видів рослин і тварин довкола, так як бук є «видом-едифікатором», що означає, що в здоровому буковому лісі під кронами дерев підтримується життєдіяльність багатьох видів рослин і тварин.⁽⁸⁰⁾ Якщо ми захищаємо «вид-едифікатор», то тим самим захищаємо й інші види довкола нього. Тому, лісозаготівля в букових лісах повинна проводитись з особливою обережністю, в будь-який період року. Заготівля бука та інших видів дерев у Великобичківському ЛМГ під час періоду тиші подвійно шкідлива, оскільки несе безпосередню загрозу численним рідкісним видам тварин і птахів в період розмноження. Однією із таких груп птахів є дятли, які гніздяться в дуплах дерев. Їх кількість в Європі зменшується. Дятли відкладають і висиджують яйця, а також доглядають малят всередині дерев, якраз в період тиші. Для дятла білоспинного (Dendrocopos leucotos), жовни зеленої (Picus viridis) і дятла трипалого (Picoides tridactylus) ліси Великобичківського ЛМГ є домівкою.⁽⁸¹⁾ Усі ці види занесено до Червоної Книги України⁽⁸²⁾ – національного переліку видів рослин і тварин, які знаходяться під загрозою, при тому, що двоє з них включено як такі, що вимагають особливого захисту відповідно до Бернської Конвенції – Європейського юридично зобов’язуючого природоохоронного документа, серед підписантів якого є і Україна.⁽⁸³⁾ Рись євразійська (Lynx lynx) теж водиться в лісах Великобичківського ЛМГ. У всій Європі, включно з Україною, популяція рисей, яка і до того була невеликою, зменшується, тому цей вид належить до тих, які потребують посиленого захисту, згідно з як Червоною Книгою України⁽⁸⁴⁾, так і Бернською Конвенцією.⁽⁸⁵⁾ Для цих прекрасних великих кішок у травні починається найбільш вразливий період життєвого циклу – вони народжують малят. Постійний стрес, спричинений присутністю людини, шум, пил і гавкіт собак під час цього особливого часу, можуть не лише руйнувати сім’ї рисей, а й навіть призводити до їх загибелі.⁽⁸⁶⁾ Хоча закон від 2014 року забороняє санітарні рубки протягом квітня, травня і кількох тижнів червня, в ньому не згадуються про інші види рубок – дуже дивний недогляд, який місцеві захисники довкілля вимагають негайно виправити. Зацитуємо слова Єгора Гриника з Української природоохоронної групи (UNCG): «Якби я був лісовою пташкою, то я б не побачив різниці між санітарними рубками та рубками головного користування. Однак, в нашому законодавстві заборона діє тільки на санітарні рубки».

Карта ділянок незаконної лісозаготівлі у Великобичківському ЛМГ © Earthsight

Державна екологічна інспекція виявила незаконну лісозаготівлю без виїзду кожне місце, бо в документах самого лісгоспу містилась інформація про те, що і коли вони зрубали. Дані про лісозаготівлю в лісгоспі, які Earthsight отримала через запит про доступ до інформації, показують, що за дозволами на санітарні рубки під час сезону тиші 2018 року зрубано від 14 450 до 17 675 кубометрів лісу. Тобто, як мінімум 57% лісоматеріалів заготовлено лісгоспом протягом цього часу незаконно. В травні на ділянках санітарних рубок, які проводити під час сезону тиші незаконно, заготовили більше лісу, ніж в будь-який інший місяць того року. Тобто, замість того, щоб припинити заготівлю в цей період, лісгосп навпаки її екстенсифікував.

Що шокує, так це те, що така сама незаконна заготівля в сезон тиші відбувалась і в 2019 році, згідно тих же даних. Під час санітарних рубок в період з квітня по травень незаконно зрубали майже стільки ж лісу, як і попереднього року. Від 15 до 17 відсотків лісоматеріалів, які лісгосп заготовив за весь 2019 рік – результат незаконних санітарних рубок в період тиші того року.

Навіть в умовах глобальної пандемії COVID і карантину, «ВГСМ» робить все, щоб забезпечити поставки для ІКЕА. Згідно даних, з якими ознайомились в Earthsight, у Великому Бичкові протягом квітня і початку травня 2020 року на щонайменше 33 різних ділянках, всупереч забороні, проводились санітарні рубки. На 11 з цих ділянок заготівлю проводила компанія «ВГСМ».^(87a)(87b) Аналіз нещодавніх супутникових знімків, який провела Earthsight, підтверджує факт незаконних рубок.

Вершина айсберга

Власні розслідування Earthsight і дані інших НУО наводять на думку про те, що знахідки Державної екологічної інспекції у Великобичківському ЛМГ є лише верхівкою айсберга. Петро Тєстов розповів Earthsight: «Державна екологічна інспекція рідко виявляє серйозні порушення в лісгоспах. Вже те, що вони там щось знайшли, означає, що масштаб великий і порушень може бути значно більше». Чим глибше ми копали, тим більше переконувались в правильності його слів.

Ми почали з аналізу 10 ділянок, на яких в сезон тиші у 2018 році «ВГСМ» проводила незаконні рубки. Порівнюючи знімки з супутників з офіційними картами і лісорубними квитками, Earthsight виявив розбіжності, що свідчать про інші правопорушення. Аналіз показує те, що компанія також зрубала більше лісу, ніж того дозволяли лісорубні квитки, а також здійснювала лісозаготівлю за межами дозволених ділянок. Крім того, супутникові знімки показують, що одна з вибіркових санітарних рубок відбувалась на ділянці, яка вже була вирубана, тому незрозуміло, яким чином «ВГСМ» вдалося вирубати на цій ділянці чимало бука. Серед можливих сценаріїв те, що лісоруби незаконно зрубали ліс поблизу, а записали як такий, що зрубаний на цій ділянці.

Пізніше, влітку 2019 року, команда експертів з місцевих НУО приїхала до Великого Бичкова, щоб розслідувати незаконну рубку лісу. Своїми знахідками вони поділились з Earthsight.

Команда досліджувала випадкову вибірку з планованих, активних чи свіжих лісосік на території Лужанського лісництва, яке входить до складу Великобичківського ЛМГ, знаходиться недалеко від «ВГСМ» і містить буковий ліс. На 6 з 10 ділянок знайшли докази порушення законодавства. Мова йде про невиправдані суцільні санітарні рубки і суцільні рубки за межами території лісосіки. Також команда виявила трелювання деревини по руслах річок і захаращення порубковими рештками річок – дуже неекологічні практики, які завдають серйозної шкоди місцевим водним шляхам та екосистемам.

Одна з ділянок, яку вивчали, була місцем суцільної рубки букового лісу, де перед заготівлею, експерти підтвердили, що 75% дерев здорові і потреби рубати нема. Правилами санітарних рубок в Україні передбачено, що для проведення такої рубки потрібно, щоб 90% дерев на ділянці були хворими. Крім того, команда виявила інші місця суцільних рубок, де не проводилась оцінка впливу на довкілля (ОВД), що є порушенням, бо згідно закону від 2017 року для ділянок суцільних санітарних рубок площею більшою за 1 гектар ОВД вимагається. На одній з ділянок, для якої не проводили ОВД, лісозаготівлю проводила компанія «ВГСМ».

Подальший аналіз, який для Earthsight здійснила ГО «Українська природоохоронна група»,  показує, що у 2018 році Великобичківське ЛМГ проводило рубки щонайменше на семи різних ділянках площею понад 1 гектар, для яких не проводили ОВД.⁽⁸⁸⁾ Коли про це стало відомо, в лісгоспі заявили, що змушені були проводити термінові санітарні рубки на цих ділянках через сильні буревії у Великому Бичкові у 2017 році, хоча ліквідація наслідків буревію не є законною підставою не проводити ОВД. Всього, з ділянок, де не було проведено належну ОВД, незаконно зрубали 3 464 кубометри лісу.

Пан Гриник пояснив, чому важливо, щоб для лісгоспів проводили ОВД. «Це надзвичайно важлива нагода для науковців і захисників довкілля поділитись своїми даними і вказати на випадки, коли лісозаготівля на конкретних ділянках може бути небезпечною для екосистем чи конкретних видів рослин і тварин. Без цього можна завдати шкоди чи повністю знищити рідкісні види або рідкісні оселища».

Сценарій беззаконня, що повторюється

Хоча те, що відбувається у Великому Бичкові нас шокувало, після більш детального вивчення інших державних постачальників «ВГСМ», які працюють в Карпатах, ми можемо припустити, що там ситуація схожа, якщо не гірша. Наше розслідування показало, що «ВГСМ» протягом останніх 4 років закупляла деревину щонайменше в шістнадцяти інших лісгоспах Івано-Франківської та Закарпатської областей. Earthsight знає про докази порушення закону в чотирнадцяти з них.

Дослідження Української природоохоронної групи виявило порушення законодавства про ОВД у чотирьох інших постачальників «ВГСМ» – у 2018-2019 підприємства з Хуста, Перечина, Болехова і Коломиї порушили законодавство про ОВД на 143 ділянках, на яких заготовили 78 000 кубометрів деревини.⁽⁸⁹⁾ Розслідувачі Earthsight з’ясували, що ті самі лісгоспи продали щонайменше 2 990 кубометрів деревини «ВГСМ» в цей період.⁽⁹⁰⁾ У 2018 році в Болехові інспектора Державної екологічної інспекції визнали винним у вимаганні 7 000 доларів хабаря від посадовців лісгоспу за неповідомлення про незаконні рубки.⁽⁹¹⁾ До 2018 року «ВГСМ» також закупляла сировину в Брустурянського ЛМГ, що на Закарпатті, щодо директора якого триває розслідування у справі про корупцію та незаконні рубки.⁽⁹²⁾ Власник місцевої пилорами, з яким Earthsight спілкувалась у 2019 році, на собі відчув корупцію в лісгоспі.⁽⁹³⁾ Відносно Ужгородського ЛМГ на Закарпатті, ще одного постачальника «ВГСМ», триває розгляд справи про корупцію його голови і його керівництва в обласному управлінні лісового і мисливського господарства. Поліція повідомила їм про підозру у злочині у 2019 році.^(94a)(94b) Польові розслідування «Лісової варти» виявили причетність посадовців лісгоспів, які постачали деревину «ВГСМ», до незаконних рубок.⁽⁹⁵⁾

Earthsight також встановила, що «ВГСМ» купувала бук у постачальника, якого звинувачують в незаконних рубках у національному парку, хоча ми не змогли прослідкувати зв’язок цих конкретних порушень з деревиною, яку використовує ІКЕА.⁽⁹⁶⁾ Навесні 2019 року, колишній заступник Міністра природи Василь Полуйко виступив з жорсткою заявою, в якій звернувся до Держлісагентства і місцевої поліції із закликом вжити заходів щодо працівників Кутського лісгоспу, які, як він сказав, незаконно рубали ліс в Національному парку «Гуцульщина».⁽⁹⁷⁾ Earthsight поспілкувались з Сергієм Комарчуком, керівником відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції, який сказав, що це однозначна справа, мова йде про «крадіжку», вчинену посадовцями лісгоспу.⁽⁹⁸⁾ Він також розповів про те, що на службу охорону парку, яка намагалась цьому завадити, напали і погрожували (див. Текст в рамці: Атмосфера страху). Дані аукціонів про закупівлю деревини, доступ до яких отримала Earthsight, показують, що протягом 2016-2018 рр. «ВГСМ» купили 605 кубометрів кругляка в Кутського лісгоспу і ще 168 кубометрів протягом першої половини 2019 року, поки скандал був у розпалі.

Перед публікацією Earthsight поділилася виявленими нею фактами з ІКЕА, ТОВ «ВГСМ» та Plimob. ТОВ «ВГСМ» не заперечувало, що деревина від санітарних рубок під час сезону тиші використовувалася у виробах Ikea. Товариство заявило, що ні його власна діяльність, ні діяльність Великобичківського ЛМГ не була «нелегальною лісозаготівлею», а стала результатом неоднозначних трактувань і суперечностей у нормативно-правових актах в області лісового господарства. Що стосується інших лісгоспів, то компанія заявила, що такі закупівлі компанія не робила або ж не використовувала цю деревину для товарів IKEA. Plimob заявила, що усі дії – як її, так і її постачальників – є легальними. ІКЕА заявила про недопустимість деревини нелегального походження у її товарах, а також повідомила, що законодавчі акти про період тиші стосуються лише підтверджених місць розмноження тварин. Більш детальну інформацію про відповіді цих компаній та коментарі щодо них можна знайти у Реакці Компаній.

Атмосфера страху: які небезпеки чатують на тих, хто виступає проти Державного агентства лісових ресурсів України

Директор Національного природного парку «Гуцульщина», що в Українських Карпатах, де за словами посадовців місцевий лісгосп незаконно вирубує ліс, заявив, що представники лісгоспу погрожували «життю і здоров’ю» працівників парку. Earthsight поспілкувались з Сергієм Комарчуком, керівником відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу Державної екологічної інспекції, який розповів про державних інспекторів, яким також завадили повідомити про незаконні рубки, які вони виявили під час свого візиту.

«Коли ми прийшли на перевірку, наших інспекторів взяли в заручники. Поліція не захистила нас, а утримувала», — поскаржився пан Комарчук. «Ми подали заяву в поліцію — вона зникла, і її ніхто не розглядає. Ми вдруге написали звернення від Державної екологічної інспекції України для того, щоб Державне бюро розслідувань провело своє розслідування, чому посадові особи поліції йдуть на поводу людей, які заважають працювати державним службовцям і порушили дві статті Кримінального кодексу. Більше того, одного з працівників служби охорони парку просто побили.»

Цей випадок є наочним прикладом того, як важко щось робити проти незаконної рубки, яку здійснюють посадовці лісгоспів Держлісагентства. Крім того, вони вдаються до нападів і залякування всіх, хто їх критикує – навіть, якщо такими особами є державні інспектори, працівники національних парків і посадові особи міністерства.

Місцеве населення і активісти в ще більшій небезпеці. Багато з них бояться фізичних атак. Однак, є й інші, менш очевидні небезпеки. В лісгоспів дуже багато впливу у всіх сферах життя сіл в Українських Карпатах – вони забезпечують сировиною, дровами та робочими місцями. Виступати проти них – накликати на себе біду.

Петро Тєстов, з організації «Екологія-Право-Людина» розповів  Earthsight таке: «Мені відомо про випадок з одним активістом, який бореться проти незаконних рубок. Спочатку йому пропонували хабар, а потім погрожували. Він хлопець сильний, ветеран АТО, тому він відмовився припинити свою діяльність. Однак, інші люди у схожій ситуації, можливо, погодяться мовчати, бо живуть десь в сусідньому селі і їм можуть спалити будинок. Їм можуть відрізати доступ до дров. Є ще й інша опція – їх дітей почнуть цькувати в школі. Бо в селах лісгоспи забезпечують дровами школи, вони допомагають місцевій поліції, допомагають будувати церкви. Якщо ви виступаєте проти лісгоспу, то можете стати вигнанцем. Це небезпечно як для фізичного, так і психічного здоров’я».

Розмова з інформатором

Наприкінці 2019 року, з розслідувачами Earthsight зв’язався лісівник одного з лісгоспів у Карпатах. Його заяви дуже важливі для розуміння того, як в Україні лісгоспи легалізують незаконно зрубану деревину, наскільки погано працюють правоохоронні органи, і як проблема ІКЕА з незаконною деревиною виходить далеко за межі «ВГСМ» і розкладних стільців. Це свідчення про незаконні рубки, які нам дала людина, яка безпосередньо працює в галузі лісозаготівлі.

З міркувань безпеки, наш інформатор попросив про анонімність – на нього постійно тиснуть старші колеги, які змушують рубати більше лісу, ніж дозволено за законом. «Я десять років пропрацював лісорубом в лісгоспі Х»,⁽⁹⁹⁾ – сказав він. «Я там багато чого надивився. Наприклад, як наші лісівники розширюють межі лісосіки в А, Б, В, чи межі ділянок для заготівлі, для власних потреб.⁽¹⁰⁰⁾ Тобто, якщо офіційно ми вирубуємо 200 кубічних метрів деревини, то завдяки розширенню меж ділянки, додатково вирубаємо ще 100 кубометрів».

Згідно з нашим джерелом, такі практики поширені на кожній лісосіці в межах лісгоспу.

«Ми маркуємо межі лісосіки червоною фарбою. Типова лісосіка має площу до гектара, один гектар або півтора гектари. Далі, на наш розсуд, ми можемо відступати ще на п’ять метрів від межі і знову позначити нову межу фарбою. Отже, якщо на ділянці приблизно 300 кубометрів лісу, ми додатково зрубаємо ще 150-200 кубометрів».

У розмові з Earthsight він також підтвердив, що представникам правоохоронних органів дають хабарі, щоб ті закривали очі на незаконні рубки. Болехівська справа, про яку йшлось вище, це радше норма, ніж виняток.

«Якщо приїдуть інспектори, то вони побачать, що все добре і дерева позначені фарбою. Але ж площу лісосіки збільшили. Ніхто не реагує на такі порушення. Інспекторів можна побачити вже на під’їзді до лісгоспу. Тому наші любі лісівники виходять їм на зустріч, дають хабар, і ті їдуть геть».

Він підтвердив, наскільки поширеною є практика незаконних санітарних рубок. З його слів, лісівники могли казати, що дерева повалив вітер, і використовували це як підставу, щоб зрубати сусідні здорові дерева. Він також розповів, що лісівники часто завищували ціни на послуги підрядників чи користувались фіктивними договорами про надання послуг, а різницю просто клали собі в кишеню.

Хоча такі тактики використовують лісівники майже у всіх навколишніх лісгоспах, від нього ми також дізнались про нову цікаву схему – коли незаконна діяльність в документах записується на «мертві душі». «В лісгоспі є люди, які там насправді не працюють, або, які вже померли. Всі «неофіційні» роботи записані на них. В кожному лісгоспі як мінімум п’ять таких «людей».

Він сказав, що лісівники зазвичай надто налякані, щоб щось сказати, і небезпідставно. Якщо їм і вдається виступити, то їх одразу «беруть під контроль». «Збираються всі бригади, і так кожній бригаді кажуть окремо, що потрібно мовчати і робити те, що кажуть. Всі затихли і пішли робити, що їм сказали. Людям потрібно працювати, сім’ю годувати, жити далі».

Коли ми запитали в нього, чому він вирішив поговорити з Earthsight, то у відповідь почули: «Тому що я більше не можу терпіти цю несправедливість. Вони ніяк не можуть «наїстися», їм все мало. Вони хочуть заграбати якомога більше. Зараз дуже страшно. Гіршого ще не було, як тепер».

Б. Прогнилий наскрізь: Дешеві меблі з ДСП від ІКЕА і корупція на високому рівні в Україні

Причетність на державному рівні

Порушення закону, які ми спостерігали у Великобичківському ЛМГ та інших постачальників «ВГСМ», не відбуваються у вакуумі. Звіт Earthsight 2018 року «Причетні до корупції» засвідчив, що корупція і порушення закону в лісовій промисловості в Україні усюдисущі і присутні на всіх рівнях. Нові дані свідчать про те, що ситуація не дуже змінилась.

Інформація, яку розкопала Earthsight, показує, що в Івано-Франківській області, для прикладу, де «ВГСМ» у 2019 році купувала деревину у трьох різних лісгоспів, найвищі посадовці обласного управління лісового і мисливського господарства зараз проходять у справі про змову між лісгоспами і приватними компаніями щодо виготовлення підроблених дозволів на рубку і незаконні рубки.⁽¹⁰¹⁾

В сусідній Закарпатській області, де знаходяться вісім колишніх постачальників «ВГСМ», в тому числі Великобичківське ЛМГ, голову одного з підприємств – Ужгородського ЛМГ – правоохоронні органи звинувачують у здійсненні незаконних санітарних рубок на природоохоронних територіях з використанням підроблених документів, які видали за допомоги начальника обласного управління лісового і мисливського господарства Валерія Мурги.^(102a)(102b) У травні 2019 року слідчі у справі повідомили про підозру у вчиненні злочину заступнику начальника Закарпатського обласного управління лісового і мисливського господарства.⁽¹⁰³⁾ У січні 2020 року колишній Прем’єр-міністр Гончарук оголосив про відсторонення Валерія Мурги з посади.⁽¹⁰⁴⁾ Cправа триває, причетні заперечують протиправні дії.

Посадовці цих обласних управлінь відповідальні за те, що поставили свої підписи на ключових документах, таких як дозволи на заготівлю деревини, річні плани лісозаготівлі та експортні документи для всіх лісгоспів в області, в тому числі і Великобичківського. Скільки було відомо ключовим посадовцям обласного управління, чи наскільки вони сприяли таким порушенням закону у Великобичківському ЛМГ невідомо, однак корупція на такому рівні змушує сумніватись у законності всіх первинних документів, виданих цією установою.

Справа «ВГСМ» і букових стільців одна з багатьох у ланцюгу постачальників, який веде від ІКЕА до України. Більшість української сировини для ІКЕА надходить з інших джерел. Після більш детального вивчення бачимо, що букові стільці не унікальний випадок, а інші ланцюги постачання для ІКЕА навіть більш підозрілі і пов’язані з корупцією на найвищому рівні.

ІКЕА і корупція на найвищому рівні часів Януковича

Між 2010 і 2014 рр. на чолі України був сумнозвісний клептократ Віктор Янукович. Після того як в лютому 2014 року його режим повалили внаслідок революції на Майдані, він залишив в Україні величезний розкішний маєток, на території якого знаходилась копія іспанського галеона і приватний зоопарк. Скоро стало відомо, що за 4 роки при владі він дав хабарів щонайменше на 2 мільярди доларів США.⁽¹⁰⁵⁾ Навіть до того, як його усунули від влади, він любив вихвалятись перед іншими главами пост-радянських держав про свою корумпованість.⁽¹⁰⁶⁾ Більшість грошей, які Янукович і його оточення вкрали в держави, відмивались через підставні компанії у Великобританії, справжні бенефіціарні власники яких заховались за іншими підставними компаніями в офшорах.⁽¹⁰⁷⁾

Звіт Earthsight 2018 року «Причетні до корупції» задокументував, як саме працювала ця корупційна модель експлуатації цінних українських лісів.  Одним з найближчих соратників Януковича і його постійним партнером для гри в теніс був Віктор Сівець. Сівцю дісталось тепленьке місце голови Державного агентства лісових ресурсів, чим він повністю скористався. Відповідно до звіту, який підготував для Світового банку провідний український експерт лісової галузі, який посилається на результати офіційного розслідування справи Сівця, під час його перебування на посаді іноземні компанії, які хотіли отримати доступ до української деревини, яку заготовляли підвідомчі Держлісагентству лісгоспи, повинні були заплатити за «маркетингові послуги» за кожен кубічний метр деревини на офшорні банківські рахунки, які контролювала верхівка Держлісагентства.⁽¹⁰⁸⁾

Earthsight розмовляла з Остапом Єднаком, який раніше працював у лісовій промисловості, потім кілька років був незалежним депутатом ВР, а зараз є членом Правління громадської організації «Мережа захисту національних інтересів». Він пояснив нам, як саме працювали хабарі: «Для всіх на цьому ринку, як і для правоохоронних органів, було очевидно, що жодна іноземна компанія не могла отримати доступ до деревини, якщо не заплатила за «послуги посередника» чи за «маркетингові послуги», фактично дала хабар, на рахунок якоїсь офшорної компанії або готівкою чиновникам».

«То був дуже цинічний шлях, яким користались компанії ЄС та інші покупці, для яких пріоритетом був доступ до сировини. Як саме отримали цю сировину, їх цікавило в останню чергу».

З документів, отриманих Earthsight, видно, що однією із закордонних компаній, яку безпосередньо звинуватили в участі у цих схемах, була австрійська Holzindustrie Schweighofer, румунська фабрика якої була на той час найбільшим покупцем українського кругляка. Її словацьку дочірню компанію Uniles s.r.o обвинувачення називає серед чотирьох інших компаній, щодо яких під час досудового слідства було встановлено, що вони дали Сівцю хабарів на суму в 13,6 мільйонів євро за період з лютого 2011 року по лютий 2014 року. Платежі здійснювали на латвійські банківські рахунки трьох підставних компаній, дві з яких зареєстровані у Великобританії, а потім переказували на швейцарські банківські рахунки двох панамських фірм, засновницею яких була дружина Сівця. Митні документи, які ми отримали і проаналізували, підтверджують, що під час перебування на посаді Сівця, Schweighofer імпортувала більше 1,1 мільйонів тонн кругляка з України вартістю більше 100 мільйонів доларів США. Половину цієї деревини отримала компанія Uniles.⁽¹⁰⁹⁾ Uniles заявив Earthsight, що він діє лише у відповідності до законів та норм, і рішуче відкидає будь-які заяви, які стверджують протилежне.

В той час ІКЕА використовувала деревину з румунської фабрики Schweighofer. ІКЕА перестала купувати у Schweighofer лише у 2016 році швидше за все через те, що стало відомо про інші порушення закону, пов’язані з їх румунськими поставками деревини.⁽¹¹⁰⁾ Якщо Schweighofer давали хабарі за весь український кругляк, то цілком ймовірно, що ІКЕА мимоволі продавала товари зроблені з того ж дерева.

Світовий гігант з виробництва ДСП

У Радівцях, недалеко від кордону з Україною, окрім масштабних потужностей Schweighofer, знаходиться ще один австрійський гігант – фабрика компанії Egger, яка має річний оборот більше 2 мільярдів євро і є другим найбільшим виробником дерев’яних панелей у світі.⁽¹¹¹⁾ Це дешеві ДСП панелі, вкриті меламіном або шпоном, які використовуються під час виготовлення майже всіх меблів від ІКЕА.

В еру Сівця, Egger була найбільшим клієнтом Schweighofer.⁽¹¹²⁾ Фактично, в них було успішне спільне підприємство, де відходи від переробки кругляка, з яких на фабриці Schweighofer робили пиломатеріали, Egger потім використовувала у виробництві своїх ДСП панелей. Поки Сівець був головою Держлісагентства, Egger додатково імпортувала 17000 тонн кругляка з України.⁽¹¹³⁾ Румунська фабрика компанії Egger в той час теж була постачальником ІКЕА. Як бачимо з румунських документів, у 2014 році одним з покупців була Ecolor,⁽¹¹⁴⁾ шведська меблева фабрика, з потужностями в Румунії, яка виготовляє збірні меблі з ДСП спеціально для ІКЕА. Ecolor є постачальником багатьох дешевих і популярних моделей меблів ІКЕА, включаючи білу, вкриту меламіном полицю Альгот (Algot) і висувну поличку для кухні Стува Грюндліг (Stuva Grundlig ).⁽¹¹⁵⁾

Хоча ІКЕА припинила закупівлі у Schweighofer у 2016 році, однак продовжила купувати у їх сусіда –   фабрики Egger.⁽¹¹⁶⁾ А Egger продовжили купувати в Україні. І справді, після падіння Януковича, фабрика Egger у Радівцях стала найбільшим споживачем українського лісу в світі замість Schweighofer. Хоча корупційну схему Сівця припинили, коли режим впав, закупівлі Egger все одно викликають запитання.

В звіті 2018 року сказано, що на румунську фабрику Egger майже щодня прибували сотні залізничних вагонів з кругляком, який незаконно експортували з України всупереч мораторію. Третина кругляка, яку імпортували з України у 2017 році, походить з лісгоспів, де керівниками були люди, проти яких тривають розслідування за звинуваченнями в корупції у лісовій галузі. В одній з таких справ, назва Egger навіть згадується в документах, які до суду подали українські прокурори (хоча саму компанію не звинувачують у вчиненні протиправних дій). Відголоском схеми Сівця обвинувачення у 2016 році назвало той факт, що в трьох лісгоспах в Житомирській області змовились щодо продажів деревини за заниженою ціною двом зареєстрованим у Великобританії компаніям, які потім продавали її Egger.⁽¹¹⁷⁾ Справа ще була відкрита в 2018 році.

Тривала співучасть

Після публікації нашого звіту, Egger найняла незалежного аудитора для перевірки своїх ланцюгів постачання з України. У січні 2019 року аудитор у своїй заяві прийшов до висновку, що законне походження деревини «абсолютно гарантоване» і, що системи забезпечення належної перевірки повністю відповідають Директиві ради ЄС щодо лісогосподарської діяльності (яка вимагає, щоб ризик незаконного походження був зменшений до несуттєвого).⁽¹¹⁸⁾ ІКЕА також досліджувала ланцюг постачання Egger, для чого залучили незалежних аудиторів і власних спеціалістів, які отримали повний доступ до внутрішньої документації Egger про ланцюги постачання. Вони стверджують, що не знайшли деревини незаконного походження, хоча один український постачальник потрапив до чорного списку, бо його суб-постачальники не змогли вчасно надати документи про походження.⁽¹¹⁹⁾

Інші докази свідчать про те, що аудитори могли навіть не проводили дуже детальну перевірку, або мали свій дивний спосіб оцінювати ризики. Також існують підстави сумніватись у повній незалежності обраних аудиторів. Для проведення аудиту Egger найняли швейцарську компанію SGS, ту саму, яка раніше видала сертифікати законного і сталого походження деревини багатьом українським лісгоспам-постачальникам, про причетність яких до незаконної діяльності і корупції вже говорили Earthsight. SGS також відомі тим, що не помічають серйозних порушень на українських підприємствах під час своїх аудитів, зокрема в тому, який проводили у Великому Бичкові та інших.⁽¹²⁰⁾ Якщо SGS критикуватиме закупівлі Egger, то це буде фактично критика їх власних аудитів. Тому, мабуть, недивно, що вони нічого не знайшли. Якщо подивимось на загальну історію аудитів деревини, які проводили SGS (див. Розділ 5), то причин для подиву ще менше.

Тим часом, заявам компанії Egger про те, що вони ніколи не імпортували кругляк, який підпадав під мораторій, доволі різко суперечила ініціатива Прем’єр-міністра спрямована на боротьбу з незаконними рубками, яка була відповіддю на наш звіт, і майже повністю припинила потік незаконно зрубаної деревини, через що Egger позбулись 30 000 тонн сировини на місяць – чого достатньо, щоб заповнити 600 залізничних вагонів. Неопублікований звіт Державної аудиторської служби також підтвердив, що найбільший постачальник Egger експортував кругляк незаконно.

Хоча припинення потоку незаконної деревини значно скоротило обсяги українських поставок для Egger, однак компанія продовжує купувати українське дерево.  Їх останній сертифікат походження деревини, наданий ІКЕА, підтверджує, що для 14% вкритих меламіном ДСП для меблів, які виготовили у 2019 році на фабриці у Радівцях, використали українську сировину.⁽¹²¹⁾ Нове розслідування Earthsight показує, що цей імпорт такий же підозрілий, як і попередні.

За 80 км на захід від Великого Бичкова, з іншого боку Українських Карпат, знаходиться Чернівецька область, яку ми вже відвідували, коли готували попереднє розслідування 2018 року. Це область на схід від Закарпаття, де проходить сумнозвісна частина кордону з Румунією, і знаходиться крайня південно-східна частина Українських Карпат. Більшість лісів тут ялинові і ялицеві. Коли ми вперше спілкувались з активістами і захисниками довкілля з Чернівців, то вони розповіли нам про схожу на «мафію» мережу корумпованих працівників лісового господарства і митниці, які займаються відмиванням деревини незаконного походження, яку через кордон до Румунії.⁽¹²²⁾

Як свідчать джерела в урядових і громадських організаціях, в Чернівецькій області ця проблема існує вже давно. У 2015 році в область прислали урядову комісію, щоб розслідувати «особливості» лісової галузі, зокрема діяльність Берегометського ЛМГ, одного з лісгоспів області. Підозрювали, що місцеві постачальники лісоматеріалів змовились з іноземними імпортерами деревини, щоб навмисно занижувати якість сировини. Того ж року, Державна екологічна інспекція під час перевірки виявила, що лісгосп проводив незаконну заготівлю, незаконні санітарні рубки і порушував правила експорту деревини.⁽¹²³⁾

Цей лісгосп і керівних посадовців обласного управління лісового і мисливського господарства місцеві прокурори неодноразово звинувачували у змові з метою організації незаконної схеми лісозаготівлі з подальшим експортом деревини. У липні 2017, польове дослідження для Earthsight в Берегометі теж підтвердило, що лісники проводили тут невиправдані санітарні рубки. Експертам, яких ми найняли, щоб провести це дослідження, охоронці лісгоспу погрожували фізичною розправою і зі зброєю в руках вигнали з території.⁽¹²⁴⁾

Через кілька місяців, Романа Череватого, начальника Чернівецького обласного управління лісового і мисливського господарства, спіймали на тому, що він кожного місяця хотів давати поліцейським хабарів на десятки тисяч доларів, щоб ті заплющували очі на незаконні рубки в лісгоспах під його управлінням, в тому числі і Берегометському.⁽¹²⁵⁾

Серйозні обвинувачення проти пана Череватого і Берегометського лісгоспу досі розглядають, а в суді представляють все нові і нові докази.⁽¹²⁶⁾ Незважаючи на це, товаротранспортні документи, які вдалось дістати Earthsight, демонструють, що Egger продовжує закупляти в них сировину. Оскільки ліс-кругляк більше купити не можна, Egger задовольняється стружкою і пиломатеріалами. Протягом 2019 року, Egger імпортували 68 766 тонн дерева з України. Більш ніж половина цієї деревини походить з Чернівецької області, а головним постачальником став Берегометський лісгосп. Другим важливим постачальником стала чернівецька компанія «Красток», яка, як нам стало відомо, теж пов’язана зі справою Череватого.⁽¹²⁷⁾ В цілому, наші докази свідчать про те, що Egger в середньому імпортують 2 700 тонн щомісяця від компаній, які безпосередньо причетні до вищезгаданих кримінальних проваджень.⁽¹²⁸⁾

Череватий та інші фігуранти заперечують звинувачення проти них. Earthsight поспілкувалась з представниками «Центру протидії корупції», відомої ГО, яка знаходиться в Києві. Вони слідкували за цими розслідуваннями і були присутні під час судових слухань у справі Череватого у 2019 році, щоб більше дізнатись про справу. 

«Справи проти високопосадовців, на кшталт цієї проти Череватого, часто тягнуться роками,» – розповіла Earthsight Антоніна Волкотруб, старший розслідувач Центру протидії корупції. «Так можуть робити, бо чекають, поки пройде строк позовної давності, і справи як такої більше не буде. У справі Череватого, провадження триває з 2017 року, хоча його спіймали на гарячому, коли він давав хабаря. З нашого досвіду, такі затримки означають, що обвинувачені намагаються розбити справу, бо з часом докази можуть зникнути, а ключові свідки можуть відмовитись давати показання після того, як на них чинили тиск, або ж просто забути важливі деталі».

«Тобто, лише той факт, що в справах Череватого, Берегометського лісгоспу, чи Крастока ще не винесено рішення, не означає, що з цими постачальниками не пов’язані високі ризики. Також, під час нашого розслідування, окрім судових проваджень, ми наткнулись на інші факти, які викликають занепокоєння  щодо постачальників у цьому регіоні».

Серед таких фактів – неоприлюднений звіт Державної аудиторської служби. Цей звіт, який ми вже згадували в Частині І, і який замовив колишній Прем’єр-міністр України в рамках кампанії боротьби з незаконною вирубкою лісу у відповідь на викривальне розслідування Earthsight 2018 року про корупцію в лісовій галузі, показав, що в Берегометському лісгоспі швидше за все підробили документи, щоб експортувати кругляк, хоча на той момент в Україні діяла заборона на експорт. У звіті також сказано про те, що за документами Берегометський лісгосп експортував дрова, тоді як на територію Румунії заїжджав вже ліс-кругляк, що суперечило мораторію на його експорт. Розслідування Earthsight показує, що в період, коли проводились перевірки згідно аудиту (2016-2018), найбільшим покупцем продукції Берегометського лісгоспу була компанія Egger.

В тому ж звіті говориться про те, що у 2018 році Державна митна служба України оштрафувала Берегометський лісгосп на 8,5 мільйонів гривень (US$ 265470) за вказані порушення. Відповідно до звіту, лише за перші кілька місяців 2018 року незаконна вирубка лісу  в Берегометському лісгоспі призвела до збитків на суму 25 мільйонів гривень (US$ 780796). Звіт Державної аудиторської служби містить нові докази від органу влади про те, що в період, коли Egger була найбільшим покупцем продукції Берегометського лісгоспу, підприємство займалось незаконною рубкою лісу і порушувало заборону на експорт лісу-кругляка.

Пані Волкотруб сказала Earthsight: «Українська митниця стягла з Берегометського лісгоспу великий штраф за продаж деревини з підробленими документами компанії Egger в Румунію. Це дуже серйозний показник того, що експортовану лісгоспом деревину митниця вважала незаконною, тобто її можна назвати такою, що «пов’язана з великим ризиком».

У листопаді 2019 року ІКЕА зізнались у розмові з Earthsight, що «фабрика Egger в Румунії залишається важливим постачальником панелей для меблів», хоча незрозуміло, чи cеред покупців досі є Ecolor.⁽¹²⁹⁾ Отже, Earthsight не змогла підтвердити, чи в продукції ІКЕА досі використовують вкриті меламіном ДСП панелі від Egger, хоча багато виробників меблів, серед яких багато відомих вам, продовжують їх використовувати.

Ознайомившись із виявленими нами фактами до їхньої публікації, компанія Egger заявила, що «докладає всіх зусиль, щоб гарантувати – незалежно від Державного агентства лісових ресурсів України – законне походження деревини, яку їй постачають». Слід зауважити, що численні сторонні аудити, проведені з моменту публікації нашого звіту за 2018 рік на заводі компанії в Румунії, у т.ч. один аудит від ІКЕА, не виявили значних порушень.

Частина IV: ІКЕА та FSC — тривала історія співпраці та «грінвошинг»

Ділянка суцільних рубок в Українських Карпатах © Earthsight

Їдучи територією лісових угідь в українських Карпатах, часто можна побачити припорошений пилом дерев’яний щит із назвою лісового господарства, його площею та іншими даними. Багато таких знаків мають логотип – зелений обрис дерева з галочкою, під яким три літери: F, S, C. У цьому логотипі і міститься пояснення, чому ІКЕА неспроможна виявити проблеми у своїх ланцюгах постачання.

ІКЕА вже давно визнана одним із найбільших споживачів деревини у світі, діяльність якого може спричиняти значний вплив на ліси. Отож, компанія має «як можливість, так і відповідальність – впливати на управління лісами».⁽¹³⁰⁾ У 2014, у рамках масштабної стратегії, яку ІКЕА називає ‘Planet Positive’ («Позитивне ставлення до планети»), ІКЕА зобов’язалася до серпня 2020 року забезпечити або використання вторсировини, або докази екологічного походження деревини.⁽¹³¹⁾ Для досягнення цієї мети ІКЕА заручилася підтримкою Лісової Опікунської Ради, або FSC – провідної міжнародної системи екологічного маркування деревини і паперу.

До 2019 року ІКЕА стабільно йшла до досягнення своєї мети, 91 відсоток її деревини була сертифікована або походила зі вторинних джерел.⁽¹³²⁾ Утім, у випадку країн з високим рівнем ризику, наприклад, Росії, Китаю та України, уся деревина була сертифікована за системою FSC з 2017 року.⁽¹³³⁾

Уся незаконно заготовлена деревина, яку ІКЕА отримує з України, є FSC-сертифікованою. Великобичківське ЛМГ, найбільший постачальник бука для стільців ІКЕА, має сертифікат FSC з 2005 року.⁽¹³⁴⁾ Більшість інших ймовірних постачальників ТОВ «ВГСМ», згаданих у попередньому розділі, також мають або мали сертифікат FSC (єдиний виняток – Кутське лісове господарство, де розташований Національний парк «Гуцульщина»).⁽¹³⁵⁾

Загалом, 90 відсотків карпатських лісів, контрольованих Державним агентством лісових ресурсів України, є FSC-сертифікованими.⁽¹³⁶⁾ ТОВ «ВГСМ», Plimob та всі інші постачальники чи субпідрядники ІКЕА, згадані у попередньому розділі, можуть похвaлитися сертифікатом за системою FSC «ланцюга постачання».⁽¹³⁷⁾ Бук, незаконну заготівлю якого ТОВ «ВГСМ» проводило під час періоду тиші у 2018 р., виїжджав із заводу зі штампом FSC. Що особливо вражає, під час чергового візиту аудиторів FSC у Великий Бичків вони або не помітили порушень, знайдених ДЕІ України, або ж вирішили не згадувати їх, незважаючи на те, що це були зареєстровані оприлюднені факти.⁽¹³⁸⁾ До сьогодні як уся діяльність Великобичківського ЛМГ і деревина, яку воно продає, має знак якості FSC.

Порушення лісозаготівельного законодавства – не єдине, що FSC не змогла виявити та не дозволила заплямувати репутацію ІКЕА. Як сказано у попередніх розділах, на даний час широко відомим є факт, що під час епохи Януковича закордонні імпортери платили хабарі голові Держлісагентства за усю деревину, придбану у контрольованих ним лісових господарствах. Це був багатомільйонний у доларовому еквіваленті злочин, вчинений близькою довіреною особою клептократа-керівника одної із найбільших держав Європи. Однак, чимало цієї деревини мало сертифікацію FSC. Представники FSC Україна проводили регулярні зустрічі з Держлісагентством, яке очолював корумпований голова, та обговорювали політику управління лісовими ресурсами та розширення FSC-сертифікованих ділянок. Втім, ні тоді, ні зараз вони жодного слова не сказали про будь-які порушення, вчинені керівником чи очолюваним ним агентством за часів Януковича. Аналіз, проведений Earthsight, свідчить, що 22 відсотки лісоматеріалів, імпортованих Holzindustrie Schweighofer у 2013 році, на піку махінацій Сівця, були сертифіковані FSC.⁽¹³⁹⁾ Крім того, сертифікацію FSC мала ще більша частка (46 відсотків) деревини, імпортованої фірмою Egger, яка є колегою-постачальником ІКЕА.⁽¹⁴⁰⁾

що таке FSC?

FSC – це найпопулярніший у світі знак екологічно відповідального споживання деревини. Він визнається у всьому світі як найкраща глобальна система такого типу, а її стандарти суттєво перевищують стандарти основного конкурента, PEFC. FSC було засновано у 1993 році за участі групи природоохоронних організацій, у т.ч. Всесвітній фонд природи (WWF). ІКЕА увійшла до складу засновників.⁽¹⁴¹⁾ FSC підтримує ряд стандартів та процедур, згідно яких оцінюються ліси та надаються висновки щодо сталості заготівлі деревини. Оцінка проводиться акредитованими органами сертифікації – комерційними аудиторськими компаніями. Для того, щоб отримати сертифікат, лісозаготівельні компанії, зокрема, мають продемонструвати неухильне виконання чинного законодавства, дотримання прав місцевого населення, вживання заходів для зниження негативного впливу лісозаготівлі на навколишнє середовище, відмову від рубок на ділянках лісу значної природоохоронної цінності. Компанії, які купляють і переробляють деревину з таких лісів, мають отримати сертифікат «Ланцюг постачання» (CoC), який доводить їхню здатність не змішувати сертифіковану деревину із деревиною іншого походження. У такому випадку, товари з сертифікованої FSC деревини, які вони продають, мають право на знак FSC у вигляді дерева. Це дає їм конкурентну перевагу на ринку все більш вимогливих та екологічно свідомих покупців, де закони країни покупця та закупівельна політика уряду зазвичай теж вимагають дотримання певних стандартів. Ліси, сертифіковані FSC, проходять щорічний аудит. Завдання організації під назвою «Міжнародний акредитаційний сервіс» (ASI) – перевіряти дотримання органами сертифікації вимог FSC. FSC перебуває під контролем асамблеї, яка складається представників НУО і лісозаготівельної галузі та засідає кожні два роки.

Історія провалу FSC в Україні

Попередні невдачі FSC в Україні відображені у звіті Earthsight за 2018 рік, «Причетні до корупції». У ньому описано численні випадки корупції та правопорушень, які не були помічені аудиторами організації.

Польові перевірки, які провело WWF Німеччини, виявили численні незаконні санітарні рубки у лісах, сертифікованих FSC⁽¹⁴²⁾; Earthsight також виявила, що багато лісгоспів зберегли свої сертифікати, незважаючи на те, що їхні керівники є фігурантами кримінальних розслідувань масштабних випадків корупції. Свідчення одного з джерел допомогли пояснити такі промахи. Колишній керівник одного із найбільших лісозаготівельних господарств у Карпатах розповів Earthsight, як легко можна обійти перевірки FSC. Він описав процес аудиту як «проставлення галочок у списках» і пояснив, що типовою поведінкою лісівників є вивезення аудиторів лише на «зразкові» ділянки, навмисне підготовані для них.⁽¹⁴³⁾

У жовтні 2018 року ASI, орган, завданням якого є забезпечити дотримання правил FSC, у відповідь на викривальний звіт Earthsight провів спеціальні перевірки в Україні.⁽¹⁴⁴⁾ ASI не займався жодною із кількох справ про корупцію у великих масштабах чи хабарництво, зафіксованих у звіті. Замість пояснення він просто заявив, що добровільні стандарти не призначені для боротьби з корупцією. Особливу увагу було приділено законності санітарних рубок та шахрайству з продажем та експортом деревини. Робоча група ASI відвідала два сусідні карпатські лісгоспи у Львівській області, які мають сертифікат FSC. Через чотири дні вона видала висновок про відсутність проблем.

Втім, ці дії були невідповідними з точки зору перевірки правдивості заяв Earthsight. Ділянки, на яких оцінювалася законність рубок, давно були засаджені смерекою на висотах, які для неї не є природніми. Відомо, що такі смерекові ліси особливо схильні до всихання, отож, найбільш імовірно, що санітарні рубки у них будуть законними. Втім, штучні смерекові ліси не складають більшість лісів Карпат. Крім того, робоча група майже виключно оцінювала лише ділянки вибіркових санітарних рубок, у той час як добре відомо, що найбільші проблеми з незаконними санітарними рубками стосуються суцільних рубок.⁽¹⁴⁵⁾

Оцінка законності продажу та експорту деревини також була некоректною, оскільки базувалася виключно на документації, наданій самими лісгоспами.

Однак, тривожні сигнали реальних проблем не зникали. Під час аудиту лісового господарства на Закарпатті у червні 2019 року, ASI виявила, що орган сертифікації (швейцарська фірма SGS) не вважав за потрібне згадати у своєму опублікованому звіті той факт, що державні органи пред’явили керівництву лісгоспу звинувачення у корупції, хоча і знав про нього.⁽¹⁴⁶⁾ Однак, ASI вирішила, що оскільки відповідній посадовій особі ще не винесено обвинувальний вирок, сертифікат FSC можна не відкликати. Той факт, що SGS помилилася, не згадавши про факт розслідування, що триває, не потягло за собою жодного покарання. З моменту публікації звіту Earthsight ASI провела лише ще один аудит FSC-сертифікованого лісгоспу. У той же час, ASI відкинув звинувачення громадськості щодо нелегальних санітарних рубок шляхом відвідання великої кількості ділянок, де такі рубки вже було завершено.⁽¹⁴⁷⁾ Втім, справді ефективну оцінку законності таких рубок слід проводити тоді, коли начебто хворі дерева ще не зрубано. Коли їх зрубали і вивезли, доказів, з яких можна судити про стан дерева, занадто мало.

Будь-якої реальної гарантії, що українська деревина, проштампована знаком FSC, справді походить із сертифікованого FSC лісу, не існує. Хоча у випадку товарів ІКЕА, які дослідила Earthsight, доказів такого відмивання немає, проблема, вочевидь, існує. У 2019 році ASI виявила, що найбільший український виробник та експортер деревного вугілля, товари якого – виготовлені з бука та іншої деревини твердих порід, заготовленої в українських Карпатах – продаються на всій території ЄС, у т.ч. у мережах Tesco, Lidl та Carrefour⁽¹⁴⁸⁾, систематично здійснював шахрайські дії, маркуючи несертифіковане деревне вугілля знаком FSC.⁽¹⁴⁹⁾ Аудит ASI було ініційовано внаслідок виходу викривального матеріалу, підготованого WWF та німецьким телеканалом ARD.⁽¹⁵⁰⁾

Тим часом, споживачі у всьому світі продовжують купувати товари – від паперу і дров до паркету та меблів – виготовлені з FSC-cертифікованої української деревини. Earthsight запитала Петра Тєстова, експерта з ведення лісового господарства української правозахисної організації «Екологія – Право – Людина», який роками вивчав проблеми діяльності FSC, чи вважає він, що можна довіряти обіцянкам, які FSC дає покупцям, запевняючи, що вони купують «хорошу» деревину. Його відповідь є надзвичайно витвережуючою. «Коли я бачу на товарі знак FSC або коли хтось каже: «Як чудово, що присутній логотип FSC», я відчуваю обурення, бо людей обдурюють. Людину обманюють, а вона цього навіть не розуміє».⁽¹⁵¹⁾

Проблеми FSC в Україні виходять далеко за межі невміння виявити недотримання законодавства і корупцію чи незадовільні умови праці. Ключовою метою сертифікації FSC є забезпечення значно масштабніших заходів із захисту відрубок найцінніших природних особливостей лісів, ніж того вимагає законодавство. Саме тому від сертифікованих лісгоспів вимагається визначити та виокремити особливо цінні з екологічної точки зору ділянки лісу та укласти правила, які б забезпечили їхній захист від невиправданої шкоди. SGS, орган сертифікації, який видав Великобичківському ЛМГ сертифікат FSC, більш детально тлумачить цю вимогу у своїх правилах, де сказано, що усі особливо цінні ландшафти, які називаються «репрезентативними ділянками», «повинні бути збережені у їхньому природному стані та нанесені на карту, відповідно до масштабів лісогосподарських заходів та унікальності ресурсів».

Коли Великобичківське ЛМГ отримало FSC-сертифікат у 2016 році, SGS вимагала від нього підготувати список таких репрезентативних ділянок після визначенні та картування особливо важливих для біорізноманіття  чи високоцінних з іншої точки зору ділянок лісу, і належним чином сформулювати для нього відповідні правила їхнього захисту.⁽¹⁵²⁾ У цих правилах Великобичківське ЛМГ зобов’язується охороняти ці ділянки «у їхньому природному стані», додаючи, що «на них заборонено проведення будь-яких лісогосподарських заходів, здатних змінити їхній природний стан та порушити природні процеси, які в них відбуваються».

Подавши запит на інформацію, Earthsight отримала примірник списку ділянок, які Великобичківське ЛМГ визначило для охорони на виконання правил FSC, та порівняла їх із даними про рубки цього лісомисливського господарства. Результати свідчать, що ЛМГ не тільки не зберегло ці ділянки у їхньому природному стані, а й протягом 2017-2019 р. видало 31 лісорубний квиток на рубки у цих лісах, заготовивши понад 5000 м³ деревини.

Деякі з цих рубок проводилися 2017 на ділянках «пралісів», тобто цільних частинах неторканого лісу. Український закон, прийнятий і розроблений того ж року, визначає, що для встановлення категорії пралісу, певна ділянка лісу може містити не більш ніж п’ять пнів на гектар. Це вказує на те, що Великобичківське ЛМГ могло навмисне проводити рубки у пралісі, щоб призвести до неможливості отримання ним такого статусу і мати можливість подальшого розширення лісозаготівельної діяльності.

ІКЕА, FSC та корумпована пострадянська Європа: нерозлучна трійця

Було б надто легко зобразити ІКЕА невинною жертвою гнилої глобальної екологічної схеми. Взаємозв’язок ІКЕА з FSC значно складніший.

Зобов’язання, яке взяла на себе ІКЕА у 2014 р., спричинило величезний тиск на FSC. Компанія не змогла виконати попередні цілі через брак на світових ринках FSC-сертифікованої деревини.⁽¹⁵³⁾ У 2016 р. ІКЕА попередила, що якщо FSC не зможе радикально розширитися, у 2020 році очікується недовиконання цілей ІКЕА на 20 відсотків.⁽¹⁵⁴⁾

Щоб сприяти такому розширенню, ІКЕА застосувала політику батога і пряника. Вона вклала суттєві інвестиції у FSC, як у прямому, так і в переносному значенні. Прямі інвестиції полягали у співфінансуванні маркетингового прориву FSC і безпосередньому фінансуванні українського офісу організації. Серед непрямих інвестицій – довготривале партнерство із WWF, в якому ІКЕА фінансує глобальну екологічну групу для просування схеми та сприяння компаніям в отриманні сертифікатів FSC. ІКЕА заявляє, що допомогла сертифікувати близько 35 мільйонів гектарів лісу відповідно до стандартів FSC – майже п’яту частину від загальної кількості.⁽¹⁵⁵⁾

Втім, не завжди все було ідеально. Шведська фірма висловлювала приховані погрози, що якщо FSC не зможе забезпечити необхідне розширення, вона змушена буде запросити до співпраці конкурентів FSC у галузі сертифікації лісоматеріалів.⁽¹⁵⁶⁾ І хоча ІКЕА зараз дуже близька до досягнення своєї мети, це не означає, що FSC більше не зазнає тиску. Оскільки потреба ІКЕА у деревині зростає, FSC повинна не відставати.

Щоб забезпечити потреби ІКЕА, FSC має не лише швидко розширюватися, а й робити це у тих же країнах східноєвропейської зони з високим рівнем ризику, у яких ІКЕА і задовольняє свою постійно зростаючу потребу у деревині. Аналіз, проведений Earthsight, показав, що майже все зростання FSC з 2014 року, коли ІКЕА визначила свої цілі, відбулося на території Росії, Білорусі, України та інших посткомуністичних країн Європи. Загалом, площа FSC-сертифікованих лісів в інших країнах зменшилас. FSC нероздільно пов’язана з ІКЕА, і її майбутнє залежить від потреб ІКЕА у сертифікації все нових і нових лісів у висококорумпованому середовищі пострадянської Європи. Проблема полягає в тому, що принципові недоліки FSC означають, що вона неспроможна робити це ефективно.

Лісові спільники: теплі відносини та конфлікт інтересів

Петро Тєстов з української організації «Екологія – Право – Людина» (EPL) та Єгор Гриник із ГО «Українська природоохоронна група» (UNCG) вже декілька років спостерігають за діяльністю FSC. Вони пояснили Earthsight, що основна причина значної кількості проблем із системою FSC у країні полягає у конфлікті інтересів аудиторів. Вони окреслили, наскільки тісним є зв’язок FSC із державним апаратом лісового господарства в Україні. Усі аудитори є лісівниками, спеціалістами з лісового господарства; майже жоден із них не є експертом із біологічної різноманітності.

Більшість з них працює в Національному лісотехнічному університеті України, Національному університеті біоресурсів та природокористування, Українському науково-дослідному інституті лісового господарства та агролісомеліорації та інших, пов’язаних з Державним агентством лісових ресурсів інтитуціях, чиїх експертів також часто залучає для оцінки рубок, в тому числі санітарних, ДАЛР. Деякі з цих аудиторів з неповною занятістю безпосередньо працюють на інші підрозділи агентства. За словами Гриника, «ідея FSC полягає в тому, щоб підтримувати бізнес, суспільство і природу. Система повинна врівноважувати ці три аспекти. Зараз [в Україні] ми бачимо, що аспект підтримки природи відсутній».

Яскраве підтвердження теплих стосунків між аудиторами FSC та керівництвом державних лісозаготівельних компаній, які ті перевіряють, Earthsight отримала у жовтні 2019 року від лісничого, який 10 років пропрацював в одному з лісгоспів на Закарпатті. Він розповів, що одразу після обов’язкової частини «показухи» під час інспекції, аудитори та керівництво лісгоспу усамітнюються у лісовій альтанці і бенкетують, споживаючи алкогольні напої, шашлики і бограч.

Навіть якщо аудитори зосереджені на виконанні своєї роботи, те саме джерело підтвердило, як легко керівництво лісгоспу може ввести їх в оману. «[Ходять] по тих місцях, де вони скажуть. А де хочуть йти самі – їх туди не пускають», – каже він. «Вони так, запхали в машину, ЛАЗ, затемнені вікна, аби вони не розуміли куди. І повезли, і привезли назад.»

Він пояснив, наскільки сміховинною є перевірка вимог FSC щодо охорони праці і безпеки працівників. «Коли проходять перевірки, ми приходимо туди як клоуни. Нам дають нові роби. Приносять нам питну воду у пляшка, яку ми не бачили ніколи. А фактично ми не отримуємо ні роби по три роки, ні рукавиць, нічого ми не маємо. Коли аудитори пішли, то у нас все забрали назад. Вони ще не доїхали до шлагбауму – а у нас вже все забрали».

Нові стандарти, старі проблеми

Новий стандарт FSC ведення лісового господарства для України набув чинності у березні 2020 року.⁽¹⁵⁷⁾ У порівнянні зі своїм попередником, у ньому відзначається суттєве вдосконалення з т.з. вирішення недоліків для виявлення незаконних дій і корупції у FSC-сертифікованих лісах та запобігання їм. Скажімо, у ньому вперше згадано перевірку аудиторами судових реєстрів та звітів ЗМІ, а також звернення до правоохоронних органів для отримання актуальної інформації. Втім, ці дії лише пропонуються, але не є обов’язковим. Крім того, стандарт не регулює виконання будь-яких дій аудиторами у відповідь на отриману таким чином інформацію. Аудитори повинні приймати рішення цілком на власний розсуд – скажімо, чи є певні підтверджені порушення (наприклад, як ті, що були виявлені ДЕІ у Великому Бичкові) достатньо серйозною підставою для відкликання сертифікату. Аналогічно, за новим стандартом, навіть якщо аудитори ознайомлені з доказами, представленими у суді щодо серйозних звинувачень у корупції, такий орган сертифікації як SGS може ігнорувати цей факт на підставі того, що обвинувальний вирок ще не винесено. Не окреслено рамки застосування обережного підходу. Більшість положень стандарту все ще базуються на усних заявах і документах, наданих тими же лісовими господарствами, які проходять аудит.

Реальність полягає у тому, що жоден стандарт не може належним чином вирішити основні проблеми, які виникають із сертифікацією FSC в Україні. Стандарти FSC ефективні лише настільки, наскільки ефективні аудитори, які їх впроваджують, і саме небажання впроваджувати стандарти знову і знову визначається як найбільш проблематичне.

Як Тєстов, так і Гриник роками надавали аудиторам FSC цінну інформацію про зникаючі біологічні види або випадки деструктивної/незаконної лісозаготівлі. Незважаючи на це, обоє кажуть, що їх постійно ігнорують (за винятком однієї відповіді наприкінці 2019 року). Деякі аудитори пообіцяли розглянути ситуацію, але нічого не роблять, а інші повністю відкидають потребу суспільства брати участь у цьому процесі.

Тєстов повідомив Earthsight, що причиною такої поведінки є значна упередженість аудиторських органів FSC. «Зазвичай аудитори FSC не є незалежними неупередженими спостерігачами. Вони виступають у ролі адвокатів держлісгоспів», – каже Тєстов.

«У більшості випадків, коли виникає питання природоохоронних аспектів, щодо яких немає однозначного трактування, аудитори вирішують їх на користь лісівників».

Єгор із ГО «Українська природоохоронна група» пояснив, що ключ до такої упередженості лежить в основоположній структурі фінансування аудиторів FSC, коли органи сертифікації змагаються за отримання роботи від лісгоспів, які їм платять. Це спричиняє «перегони по нисхідній» і знижує якість аудитів в Україні:

«Проблема полягає у тому, що всі три органи сертифікації [FSC] в Україні знаходяться у приватній власності. Їхнім основним джерелом прибутку є державні лісові господарства, яким вони видають сертифікати і де проводять аудити. Ось перший конфлікт інтересів».

«Уявімо ситуацію, в якій одна з цих трьох компаній почне діяти дуже строго і примушувати державні лісові господарства дотримуватися вимог стандартів, а дві інші компанії цього не зроблять. Лісгоспи мають право вибирати компанію, яка буде проводити сертифікацію. Звісно ж, вони підуть до інших компаній, які не такі строгі та виявляють поблажливість. Отже, перша компанія втратить гроші. Такий ринок, такий бізнес – вони всі повинні бути на одному рівні. Якщо одна компанія знижує свої стандарти, якщо одна компанія стає менш прискіпливою, то інші компанії мають вчинити так само. Це основний принцип, який іноді робить впровадження стандарту неможливим».

Докази того, у чому зацікавлена FSC, можна побачити у тому, як відкрито вона втручається у політику управління лісовими ресурсами в Україні. Замість того, щоб лобіювати покращення впровадження чи прозорості, FSC підтримує послаблення лісового законодавства, щоб спростити лісозаготівлю і зробити її більш прибутковою для своїх клієнтів у Держлісагентстві. Багато з цих законів – саме ті, які, як свідчать зібрані нами докази, систематично порушуються державними лісозаготівельними фірмами на всій території України, спричиняючи реальний шкідливий вплив.

Після публікації викривального звіту Earthsight про незаконність і корупцію у лісовій галузі України у 2018 році, місцеве представництво FSC зробило спільну заяву з Державним агентством лісових ресурсів України та його державними партнерами про те, як найкраще вирішити «питання» із управління лісами в країні. Заява не містила жодної згадки про незаконність, а перекладала вину на надмірне регулювання. Замість того, щоб позбутися конфлікту інтересів, посилити впровадження вимог чи покращити прозорість, заява, опублікована FSC, вимагала усунути «екологічні обмеження», накладені на лісозаготівлі законами про санітарні рубки, для підвищення їхньої прибутковості. Крім того, вона закликали Україну сприяти подальшому поширенню сертифікації FSC у державі, повністю ігноруючи недоліки, перелічені у звіті Earthsight.⁽¹⁵⁸⁾

Здається, їхні зусилля приносять результати, оскільки з того часу ще півмільйона гектарів українських лісів отримали FSC-сертифікацію.⁽¹⁵⁹⁾ У жовтні 2019 р. FSC повторно закликала послабити природоохоронне законодавство, цього разу включаючи обмеження на лісозаготівлі у заповідних зонах та контроль рубок під час «сезону тиші» – сезону розмноження тварин⁽¹⁶⁰⁾, тобто, саме той закон, який, як ми виявили, систематично порушує Великобичківське ЛМГ. Якщо лісозаготівельникам в Україні не подобається певний закон, вони його ігнорують. Замість того, щоб намагатися викрити нелегальні заготівлі, FSC закриває на це очі. Далі, із неймовірним нахабством, вона лобіює відміну цього закону.

На жаль, такий невтішний стан справ не обмежується лише FSC в Україні. Власне, конфлікт інтересів та «перегони по нисхідній», надмірне потурання галузі, гнітючий рівень моніторингу та кричуще невігластво спостерігаються у діяльності FSC у всьому світі.

У відповідь на вищеперелічені факти, FSC заявила Earthsight, що засуджує незаконні дії зі сторони утримувачів FSC-сертифікатів. Рада підтвердила, що «правил слід дотримуватися», і визнала, що «період тиші поширюється на усі ділянки лісового господарства, незалежно від  поширення тварин», але поставила під сумнів доцільність існуючих нормативних документів. Із більш детальною інформацією щодо відповіді FSC можна ознайомитися у Реакції компаній.

Частина V: як FSC провалила діяльність з захисту лісів та населення лісових районів у всьому світі

Якщо почати звертати увагу, то помічаєш його всюди. На обкладинці книжки, яку читаєш. На рулоні туалетного паперу чи картонній упаковці з-під молока. Гордо виставлений на офіційному веб-сайті компанії, у якої ви придбали свій столовий гарнітур. Дивно, але іноді ви можете знайти його і на ярликах придбаного вами одягу.⁽¹⁶¹⁾ Гарненький символ FSC у формі дерева з галочкою став доволі масовим. Незліченна кількість компаній, які продають тисячі різних товарів, звикли посилатися на нього у відповідь на запитання про екологічні характеристики. Вони хваляться цим знаком перед своїми покупцями та інвесторами. Формулювання відрізняється, але думка одна і та ж. Вони кажуть: «ми хороші, і ось вам доказ».

Деякі з цих компаній знають про проблеми FSC, але не хочуть, щоб тягар витрат на вирішення цих проблем упав на них. Деякі – просто брехуни, яким все одно, чи можна насправді довіряти цьому знаку. Деякі щиро не усвідомлюють правди. Але всі вони приходять до одного й того ж висновку: ми молодці. У цьому і полягає проблема. Тому що провал FSC не закінчується на Україні. І почався він також не в Україні. Провали FSC значно глибші, охоплюють весь світ, роками отримують документальне підтвердження, і більшість з них, мабуть, ще серйозніші.

Тривожні сигнали з’явилися давно. Ще у 2000, коли FSC була зовсім юною семирічною організацією, група довірених активістів з лісистих територій зібралася, щоб обмінятися досвідом. Результатом зустрічі став 158-сторінковий звіт, опублікований Фондом захисту тропічних лісів у 2002 році – і він був цілком і повністю розгромним. Звіт під назвою «Торгівля довірою» описував цілий ряд принципових недоліків системи, ілюструючи їх практичними випадками із усіх куточків світу.⁽¹⁶²⁾ На жаль, у результаті мало що змінилося. Саймон Каунселл, який брав участь у заснуванні FSC і координував підготовку звіту як виконавчий директор Фонду захисту тропічних лісів, дав інтерв’ю шість років потому. «Я вважаю, що аналіз, проведений у звіті «Торгівля довірою», актуальний зараз у тій же мірі, як був і тоді», – сказав він. «Швидше навпаки, ситуація ще погіршилася».⁽¹⁶³⁾

«Незрозуміло, чи сертифікація взагалі мала будь-який позитивний вплив на вирішення проблеми знищення тропічних лісів».⁽¹⁶⁴⁾Колегіально рецензована наукова стаття про FSC, 2014

У 2006 році Каунселл допоміг створити веб-сайт FSC-Watch, який відтоді продовжує відслідковувати проступки FSC. Разом із розширенням FSC множилися і скандали, більшість з них ще більш шокуючі, ніж ті, що були зафіксовані у 2002. Неконтрольовані незаконні рубки. Вирубування великих ділянок цінних тропічних лісів. Побиття і вбивства місцевих жителів. Список можна продовжувати, і FSC звинувачено у співучасті у цих діях.

Що справді змінилося з 2002 року – це те, що через безперервний потік скандалів та нездатність FSC до проведення значущих реформ ще більше зацікавлених сторін залишили Раду. У 2018 році Грінпіс, ще один із засновників FSC, нарешті вийшов з неї, заявивши, що FSC стала «інструментом для заготівлі деревини».⁽¹⁶⁵⁾ Прогресивні представники галузі, які роками в ній працювали, також пішли. Скотт Пойнтон, експерт із сталості лісозаготівель, який десятиліттями супроводжував фірми у процесі отримання ними сертифікації FSC, вийшов у 2011, назвавши сертифікацію «шахрайською схемою наживи», яка виявилася «цілковито провальною».⁽¹⁶⁶⁾

Шахрайство та оманливі заяви

Останньою краплею для Пойнтона став інцидент під час візиту на деревопереробну фабрику в Індії, яка, як і багато інших відвіданих ним фірм, мала сертифікат FSC, але насправді не використовувала жодних FSC-сертифікованих лісоматеріалів. Це було не шахрайство, а основоположний недолік системи FSC-сертифікації «ланцюга постачання». Інтернет кишить виробниками та продавцями товарів, які рекламують ці сертифікати і посилаються на них як на доказ їхньої сталої діяльності. Це вводить у глибоку оману, оскільки ці документи доводять лише здатність компанії відокремити FSC-сертифіковані лісоматеріали від інших лісоматеріалів. Власне, переважна більшість утримувачів сертифікату FSC «ланцюга постачання» зовсім не використовують FSC-сертифікованої деревини.⁽¹⁶⁷⁾ Користуючись очевидною необізнаністю суспільства та надзвичайно заплутаними правилами FSC, значно дешевше просто не перейматись.

FSC підтримує таке неправомірне використання. Вона неодноразово не вносила прості зміни до своїх правил, які б йому запобігали.⁽¹⁶⁸⁾ Навпаки, маркетингове просування сертифікації FSC «ланцюга постачання» вихваляє її можливості покращення соціальної репутації компаній, що дозволить їм використовувати всесвітньо відомий торговий знак FSC у просуванні своєї продукції⁽¹⁶⁹⁾ – навіть незважаючи на те, що саме по собі володіння сертифікатом FSC «Ланцюг постачання» є цілком беззмістовним. Як пояснив Пойнтон, «система «ланцюг постачання» не означає сталого походження деревини. Вона лише ідентифікує деревину».⁽¹⁷⁰⁾

FSC має вагомий стимул, щоб не вирішувати цю проблему: більшість надходжень вона отримує з сертифікатів. У 2018 році FSC заробила понад 29 мільйонів доларів завдяки щорічним платежам від сертифікованих фірм, що становило 78 відсотків її загального прибутку.⁽¹⁷¹⁾ Чотири п’ятих цієї суми, ймовірно, надійшло від власників сертифікатів «Ланцюг постачання»⁽¹⁷²⁾, кількість яких на даний час перевищує 41 000.⁽¹⁷³⁾ Майже четвертина усіх утримувачів таких сертифікатів знаходиться в Китаї, а ця країна зараз показує найшвидший темп зростання. У 2019 році сертифікацію FSC отримали більш ніж 2200 нових фірм – у середньому, шість щоденно.^(174a)(174b) За оцінками Earthsight, ці китайські фабрики минулого року влили у FSC майже 6 мільйонів доларів.⁽¹⁷⁵⁾

Проблема з цими компаніями не зводиться до оманливого маркетингу. Вони також беруть участь у поширеній схемі шахрайства, систематично маркуючи несертифіковану деревину – більшість її, ймовірно, має легальне походження – як таку, що походить із FSC-сертифікованих лісів. У 2018 році журналісти таємно, представившись потенційними покупцями, відвідали дев’ять китайських фанерних фабрик різного масштабу, кожна з яких експортувала свою продукцію до Європи. Сім з них відкрито призналися в тому, що ставлять логотип FSC на партії несертифікованої деревини. Крім того, співробітники компанії припустили, що європейські імпортери знали про це і навіть заохочували таку шахрайську схему.⁽¹⁷⁶⁾ Подібне шахрайство виявили представники НУО, які під прикриттям займалися вивченням інших ланцюгів постачання, хоча метою їхнього розслідування це шахрайство не було. Наприклад, одна із китайських компаній з виробництва підлогового покриття, яка торгує зі Сполученими Штатами, запропонувала нанести маркування FSC на незаконну деревину в обмін на 10-відсоткову націнку.⁽¹⁷⁷⁾

Ці випадки майже напевне є верхівкою айсберга. База даних FSC містить понад 6500 китайських фірм, сертифікати FSC «Ланцюг постачання» яких стали недійсними або були відкликані достроково, та ще 300, дію яких призупинено.⁽¹⁷⁸⁾ Однак, відсутність прозорості у системі FSC означає, що неможливо визначити, скільки з них було скасовано внаслідок шахрайства. Хоча FSC вимагає від органів сертифікації та «Міжнародного акредитаційного сервісу» (ASI), що за ними наглядає, публікувати відкриті звіти про аудити FSC-сертифікованих лісів, ця вимога не поширюється на сертифікати «Ланцюг постачання».

Крім того, FSC не займається проблемою такого шахрайства через тиск зі сторони представників галузі. На даний час FSC не відслідковує обсяги деревини на її шляху від лісу до потрапляння на полиці, а це унеможливлює проведення систематичної оцінки можливих обсягів шахрайства. Для вирішення цієї проблеми, у 2013 було створено нову «Онлайн-платформу FSC-заяв». На ній компанії могли подати дані про обсяги виробництва, закупівель та продажу FSC-сертифікованої деревини, що дозволяло порівняти ці дані та впевнитися, що FSC-сертифікованої деревини було продано не більше, ніж заготовлено. Спочатку FSC мала намір зробити цю систему обов’язковою, але після бурхливої реакції лобістів галузі вона поспішно відступила і зробила її добровільною. Зіткнувшись з імовірністю викриття систематичних шахрайських дій внаслідок внесення даних, більшість компаній, що й не дивно, вирішили не завдавати собі клопоту. Через низьку активність, у січні 2019 року FSC оголосила про закриття платформи.⁽¹⁷⁹⁾ Нова, полегшена – і також добровільна – система верифікації операцій також закрилася трохи більше, ніж через рік, знову ж таки через невелику кількість компаній, які нею користувалися.⁽¹⁸⁰⁾

Незаконні рубки, порушення прав людини та нищення пралісу

Навіть якщо деревина, яку ви купили у «FSC-постачальника», справді походить з FSC-сертифікованого лісу, це ще не означає, що все чесно. Відома шокуюча кількість випадків, коли FSC-сертифіковані компанії були замішані у незаконній лісозаготівлі, знищенні цінних пралісів та порушенні прав людини.

Чимало таких випадків стосуються басейну річки Конго у центральній Африці, де знаходяться найбільш горезвісно корумповані країни у світі. Перш ніж Скотт Пойнтон розчарувався у FSC, його фірма відіграла важливу роль в отриманні FSC-сертифікації першою лісозаготівельною компанією в Африці – CIB з Республіки Конго. У процесі, Пойнтон тісно співпрацював із тодішнім міністром сільського господарства, Анрі Джомбо. FSC почала активно підтримувати Джомбо, описуючи його на своєму веб-сайті як «приємного та щирого чоловіка», який «присвятив своє житті служінню лісам та сталому управлінню».⁽¹⁸¹⁾ Під час пафосної прес-конференції у 2015 році Джомбо підписав угоду про співпрацю з директором FSC Кімом Карстенсеном.⁽¹⁸²⁾

Однак, у 2019 році з’явилися докази участі доброго друга FSC у систематичних правопорушеннях і корупції у вищих ешелонах влади. Вищі посадові особи одної з найбільших лісозаготівельних фірм Конго розповіли інспекторам Агентства екологічних розслідувань, які працювали під прикриттям, що багато років регулярно носили Джомбо хабарі – повні валізи грошей – за його допомогу в уникненні санкцій за постійне порушення лісового законодавства і незаконне отримання прав на лісозаготівлю.⁽¹⁸³⁾ Після публікації звіту Агентства екологічних розслідувань блискуча характеристика на Джомбо непомітно зникла з веб-сайту FSC.⁽¹⁸⁴⁾

У той же час, розслідування виявили збільшення випадків незаконного полювання на диких тварин на ділянках, де FSC-сертифікована компанія CIB почала лісозаготівлю промисловим способом, а водія одного із лісовозів компанії ув’язнили за контрабанду слонової кістки.⁽¹⁸⁵⁾ У 2011 році заяви аудиторів FSC про лісозаготівлю компанією сталим способом перетворилися на посміховисько, коли CIB під час інтерв’ю визнала, що обсяг заготівлі цінних порід на її концесіях значно зріс.⁽¹⁸⁶⁾ У 2016 році одна з найбільших лісових пожеж, що будь-коли траплялися у тропічних лісах центральної Африки, знищила тисячі гектарів лісу, вирубленого за попередні кілька років іншою FSC-сертифікованою лісозаготівельною фірмою з Конго, IFO. Розслідування виявило, що осередки займання знаходилися вздовж старих лісовозних доріг.⁽¹⁸⁷⁾

І CIB, і IFO отримали сертифікат FSC, незважаючи на участь у лісозаготівлі та деградації «малопорушених лісових територій» (МЛТ) – останніх недоторканих ділянок лісу, які залишилися на планеті. Хоча давно відомо, що така лісозаготівля є виснажливою та несталою, FSC дозволяє фірмам, які проводять заготівлю на таких територіях, залишатися сертифікованими. У 2017 р. наукове дослідження показало, що деградація МЛТ у басейні річки Конго було значно більше виражена у межах FSC-сертифікованих ділянок, ніж поза ними.⁽¹⁸⁸⁾ На той момент, діяльність FSC-сертифікованих лісозаготівельних фірм у регіоні спричинила деградацію півмільйона гектарів МЛТ.⁽¹⁸⁹⁾ У той же час, Грінпіс опублікував докази обширних ділянок суцільних рубок, дозволи на які було видано у межах FSC-сертифікованих лісів у Росії.⁽¹⁹⁰⁾ Громадська організація намагалася добитися від FSC заборони на лісозаготівлю на МЛТ під час її Генеральної асамблеї у 2014, але внесену в результаті пропозицію було пом’якшено під тиском представників деревообробної галузі, а присутні описали її як «повну пробілів».⁽¹⁹¹⁾

У той час, як утримувачі сертифікатів FSC у Республіці Конго радісно спричиняли деградацію МЛТ та займалися виснажливою лісозаготівлею, їхні сусіди з Демократичної Республіки Конго займалися значно гіршими справами. У квітні 2011 року мешканці місцевого села заблокували діяльність компанії SIFORCO на знак протесту проти недотримання фірмою своїх попередніх обіцянок побудувати школу та клініку. Поліція, яку викликала компанія, щоб розігнати протест, рознесла все вщент. За повідомленнями, кілька осіб було побито і заарештовано, шість жінок (у т.ч. троє неповнолітніх) згвалтовано, а майно знищене та спалене. Один селянин помер у результаті отриманих під час розгону травм.⁽¹⁹²⁾ Незалежне розслідування зробило висновки про опосередковану причетність SIFORCO. Компанія заплатила поліції та надала їй транспорт.⁽¹⁹³⁾ Ще один гігант лісозаготівлі з Демократичної Республіки Конго, SODEFOR, також отримав FSC-сертифікацію «контрольованої деревини» у 2010 році, незважаючи на свою участь у порушеннях прав людини, а також нищенні лісів високої природоохоронної цінності. Орган, який займався сертифікацією, не провів навіть базових перевірок.⁽¹⁹⁴⁾

Більш нещодавні випадки з інших куточків світу надають нові і нові докази серйозних структурних недоліків FSC. Правила FSC вимагають розриву стосунків («дистанціювання») від будь-якої фірми, яка має стосунок до серйозних правопорушень, наприклад, порушення прав людини, незаконної лісозаготівлі чи суцільної рубки значних ділянок цінного лісу. Це є обов’язковим, навіть якщо такі правопорушення вчинені поза межами сертифікованих лісів, але компанією, пов’язаною з FSC утриманням її сертифіката. За останні роки чимало великих фірм було виключено з FSC за порушення цього та інших правил, але жодне виключення не було результатом планових перевірок органу сертифікації чи аудитора FSC. У кожному з випадків для того, щоб домогтися дій зі сторони FSC, потрібна була скарга НУО щодо явних неодноразових фактів незаконних дій сертифікованих компаній.

У 2019 році FSC розірвала стосунки з Jari Group, одним із найбільших експортерів продуктів деревообробної галузі у Бразилії, після того, як розслідування незалежної комісії виявило, що фірма мала стосунок до незаконної лісозаготівлі та порушила права місцевих общин, які проживають на FSC-сертифікованих територіях.⁽¹⁹⁵⁾ Звинувачення фірми у неналежному ставленні до місцевих общин були озвучені органам сертифікації ще у 2012 році, але тоді жодних дій у відповідь не відбулося. Дію сертифіката призупинили лише у 2015 році, коли Грінпіс довів до відома FSC, що внаслідок операції екологічної поліції Бразилії було виявлено вчинення Jari систематичного шахрайства та «відмивання» деревини, а також рубку джунглів в охоронній зоні для побудови перевалочного пункту лісоматеріалів. Звіт інспекції підтвердив, що провина Jari була «безсумнівною», але у ньому не пояснювалася попередня бездіяльність аудиторів та відмова ідентифікувати порушення прав місцевої общини, а також чому їхні висновки відрізнялися від висновків органу сертифікації FSC, який скасував призупинення дії сертифікату Jari у 2017.

SGS, швейцарський орган сертифікації FSC, який таємниче не помітив незаконних дій у Великому Бичкові, роками був фігурантом регулярних скандалів. Наприклад, в Індонезії аудитори SGS не побачили більш ніж достатньої кількості загальнодоступної інформації про те, що фірма, яка проходить сертифікацію, займалася суцільною рубкою значних ділянок тропічного пралісу. До моменту, коли FSC вимушена була провести розслідування в результаті отримання офіційної скарги від ГО Mighty Earth, компанія – Korindo – встигла знищити 30 000 гектарів. Це вп’ятеро більше, ніж площа Манхеттена.^(196a)(196b)

У той час як у справі Korindo фігурувала широкомасштабна діяльність компанії, чимало інших прикладів серйозних непомічених порушень включають саму FSC-сертифіковану діяльність. Виявилося, що SGS дивним чином пропустила цілий ряд серйозних правопорушень під час сертифікації лісозаготівельної фірми в Гуяні. У цьому випадку всі порушення стосувалися сертифікованої території.⁽¹⁹⁷⁾ Зовсім недавно, у 2015, з’явилися резонансні докази масштабної незаконної лісозаготівлі та купівлі нелегальної деревини одною з найбільших лісопилок Європи, австрійською компанією Holzindustrie Schweighofer. Фірмі пред’явлено звинувачення у тому, що вона головний винуватець бурхливих незаконних та виснажливих рубок в Румунії, де знаходяться одні із найбільш збережених у Європі пралісів. Керівників компанії зняли на відео під час оперативного заходу за участі ГО «Агенція екологічних розслідувань» (Environmental Investigation Agency), коли вони схиляли потенційного постачальника до порушення законодавства, щоб забезпечити для них більші обсяги деревини. Перевірки, проведені румунськими посадовцями, виявили 165 000 кубометрів незаконної деревини, яку Schweighofer отримала лише з одного румунського повіту.⁽¹⁹⁸⁾

Після отримання офіційної скарги від WWF, FSC змушена була провести розслідування і найняла незалежну інспекцію, яка підтвердила отримання Schweighofer деревини з національних парків, знищення лісів високої природоохоронної цінності та торгівлю незаконними лісоматеріалами. Хоча не вся деревина, про яку йшлося, мала сертифікацію FSC, але значна частина все ж мала. Розслідування виявило, що деякі із FSC-сертифікованих румунських лісів Schweighofer постраждали від корумпованих шахрайських операцій з землею, а отже, деревина, яка походить з них, має вважатися незаконною.⁽¹⁹⁹⁾ Судові засідання у цій справі тривали багато років до сертифікації цих лісів. В одному з випадків, особи, причетні до справи, були визнані винними і ув’язнені, але ліс так і не втратив FSC-сертифікату. Власник Schweighofer навіть визнав за кілька років до того, що незаконні рубки зустрічаються з однаковою частотою як у FSC-сертифікованих лісах, так і в несертифікованих. Це не завадило компанії виступити із «брехливими та надзвичайно оманливими» заявами, в яких йшлося про те, що її FSC-сертифікат «Ланцюг постачання» дивним чином стосується усіх закупівель деревини, включаючи несертифіковані.⁽²⁰⁰⁾

Замість того, щоб провести розслідування упущення аудиторами цих порушень протягом багатьох років, висловити жаль з приводу існування таких інцидентів чи зробити спробу навчитися на своїх помилках, FSC дивним чином представляє їх як доказ того, що її системи є ефективними. У розділі свого щорічного звіту за 2018 рік, присвяченому «забезпеченню добропорядності» FSC заявила, що виключення Jari, Korindo та Schweighofer доводить ефективність Ради у визначенні та викоріненні порушників.⁽²⁰¹⁾ Утім, всі інциденти були викриті сторонніми. Власне, у кожному з випадків власна система FSC зазнала разючого провалу, не помічаючи явних тривожних сигналів. Крім того, їй знадобилися роки для того, щоб вжити хоч якихось реальних заходів, і FSC зі шкури лізла, щоб якомога швидше прийняти ці компанії назад, заявляючи, що політика асоціації не призначена для того, щоб бути «каральною».⁽²⁰²⁾

Навіть якщо сертифіковані компанії вчиняли доведені серйозні порушення, їм надто легко було обвести FSC навколо пальця і повернутися назад «у сім’ю». Індонезійський целюлозно-паперовий гігант, Asia Pulp and Paper (APP), був виключений у 2007 році, після викриття громадськими організаціями його участі у суцільних рубках на великих ділянках тропічних лісів, здебільшого незаконних. Наївно вважаючи, що компанії, незважаючи ні на що, можна довіряти, FSC оперативно почала переговори про повторний вступ фірми; лише тоді, коли журналіст після багатьох років розслідування почав аналізувати ці переговори, виявилося, що весь цей час APP продовжувала нишком вирубувати тропічний ліс через свої незареєстровані дочірні компанії. Незважаючи на внесення APP у чорний список, одна із її зареєстрованих дочірніх компаній також зуміла отримати сертифікацію FSC «Ланцюг постачання», і 7 років продавала FSC-сертифіковані записники провідній торговій марці канцелярських товарів у Сполученому Королівстві, аж доки її не викрили активісти екологічного руху.⁽²⁰³⁾

У ще одному кричущому випадку, який було виявлено майже випадково під час проведення розслідування для написання цього звіту, китайський експортер підлогових покриттів Dalian Xingjia досі є утримувачем сертифікату FSC «Ланцюг постачання»,⁽²⁰⁴⁾ незважаючи на гучний скандал у 2013 році щодо переробки незаконного російського дуба, заготовленого у цінному ареалі проживання сибірського тигра. Існує відео, записане прихованою камерою, на якому керівники материнської компанії хваляться незаконною лісозаготівлею, відмиванням незаконної деревини та підкупом російських посадових осіб.⁽²⁰⁵⁾ Результатом цієї справи стали штрафи на багато мільйонів доларів, накладені на покупця цієї фірми зі США, провідної фірми із виробництва підлогового покриття Lumber Liquidators.⁽²⁰⁶⁾

У 2015 році влада Перу і США спільно розпочали суворі каральні заходи проти горезвісного вантажного судна Yacu Kallpa, що підозрювалося у перевезенні незаконної деревини з Прру що США. Вражаюча частка – 91 відсоток – від усієї деревини, виявленої на борту під час одної з наймасштабніших облав в історії Латинської Америки – у результаті була визнана незаконною.⁽²⁰⁷⁾ До 2017 року Торговельний представник США розглянув докази проти одної з компаній з Перу, чию деревину було виявлено на борту, Inversiones La Oroza. Докази були достатньо вагомими, щоб уперше в історії застосувати положення з керівництва лісовим господарством торговельної угоди США-Перу і заборонити фірмі експорт деревини у США. Розслідування Торговельного представництва США підтвердило факти, виявлені НУО, прийшовши до висновку, що експортна діяльність La Oroza «не відповідала законодавству, положенням та іншим заходам Перу із заготівлі та продажу лісоматеріалів».⁽²⁰⁸⁾ Незважаючи на це все, Inversiones досі має дійючий FSC-сертифікат «Ланцюг постачання» і їй дозволено продавати деревину з логотипом FSC.⁽²⁰⁹⁾

«FSC-сертифікація не є гарантією ні законного походження, ні сталої заготівлі. Основною її метою є просування деревини на ринку та підтримування вартості компаній, а не захист лісів».Саймон Каунселл, виконавчий директор Фонду захисту тропічних лісів у Сполученому Королівстві, співзасновник FSC

Конфлікт інтересів в основі FSC

Німецькі журналісти, які проводили розслідування щодо FSC у зв’язку з викривальним документальним репортажем, який вийшов у 2018 році, відвідали Республіку Конго, де одне із джерел, залучених до процесу сертифікації, повідомило їм: «Я хотів скасувати сертифікат певної компанії, але після зустрічі з керівником цієї компанії він так розлютився, що я негайно виїхав з готелю. Тієї ночі я боявся за своє життя. Коли я розповів своєму начальнику про зустріч, він також розлютився і сказав, що я більше не інспектуватиму ці лісові концесії. Лісопромислові компанії платять гроші, щоб не втратити свою сертифікацію. Ми, лісові аудитори, є незалежними лише теоретично, але не на практиці. Оскільки на практиці ми їдемо на ділянку, проводимо перевірку – і нічого не змінюється. Компанії і далі продовжують заготовлювати значно більше деревини, ніж дозволено».⁽²¹⁰⁾

Такою є реальність сертифікації FSC «на передовій». Органи сертифікації змагаються за отримання замовлень від компаній, сертифікацію яких проводять, що призводить до «перегонів по нисхідній» – аж до самого дна стандартів. Співробітників органів сертифікації, які надто суворо дотримуються правил, залякують або звільняють; якщо правил дотримуються самі органи сертифікації, вони виходять з бізнесу. Те, що спостерігають НУО в Україні, сприймається як належне у всьому світі. Такі як Каунселл і Пойнтон роками намагаються привернути до цього увагу; вирішення цієї проблеми було одною із основних рекомендацій звіту «Торгівля довірою» за 2002 рік. Як сказав Пойнтон у 2015 році, «насправді, третьої сторони, незалежного аудиту в процесі сертифікації не існує. Незалежного у значенні відсутності прямих економічних відносин між органом сертифікації та компанією. Радше, процес сертифікації просякнутий глибоким конфліктом інтересів».⁽²¹¹⁾

Було внесені практичні рекомендації зі зміни систем FSC, які б допомогли усунути цей глибинний конфлікт інтересів, але їх ігнорували. Організація прямує вперед і, схоже, має на меті лише розширення за всяку ціну. Коли автори вже згаданого вище німецького документального репортажу про конфлікт інтересів почали вимагати пояснень у FSC, єдиною її реакцією було наголосити на ролі у системі «Міжнародного акредитаційного сервісу» (ASI) – органу, завданням якого є «контроль контролерів»: тримати органи сертифікації в рамках.⁽²¹²⁾ Однак, ASI надзвичайно рідко викривав серйозні порушення, якщо ніхто із зовнішніх спостерігачів не бив на сполох. Крім того, сам ASI зовсім не є незалежним, враховуючи те, що він на 100% належить FSC і остання є важливим джерелом його доходів⁽²¹³⁾, що призводить до ще одного конфлікту інтересів. Інформація про результати аудиторських перевірок сертифікатів «Ланцюг постачання» чи головних офісів органів сертифікації також залишається закритою.

«Насправді, третьої сторони, незалежного аудиту в процесі сертифікації не існує. Він просякнутий глибоким конфліктом інтересів»Скотт Пойнтон, The Forest Trust

Перешкоджання впливу законодавства

Проблеми FSC стають все більш і більш значущими. Лісозаготівельна промисловість залишається основним стимулюючим фактором вирубки та деградації лісів у всьому світі, що, у свою чергу, є причиною 10 відсотків парникових газів, які спричиняють зміну клімату.⁽²¹⁴⁾ У той час, як основна увага справедливо прикута до ролі великих сільськогосподарських фірм у стимулюванні суцільної рубки лісів, деградація лісів шляхом лісозаготівлі майже завжди є першим кроком, який зрештою призводить до перетворення лісу на сільськогосподарські угіддя. І навіть начебто сталі «вибіркові» рубки можуть значною мірою знизити зв’язування атмосферного вуглецю і, в результаті, призвести до втрати біорізноманіття.^(215a)(215b) Цей ризик є ще більшим у місцях незаконної лісозаготівлі або рубок в особливо цінних лісах.

Політичні діячі різних поглядів все більше починають усвідомлювати, що для вирішення неминучої загрози кліматичної катастрофи нам слід знизити споживання. Усі серйозні екологи підтримують політику «зменшення, повторного використання, переробки». Однак, FSC застрягла у застарілому способі мислення, з готовністю лобіюючи розширення бізнесу лісозаготівлі (за умови, що таке розширення отримує їхню сертифікацію), замість того, щоб спробувати приборкати нестримний апетит цієї галузі до нових джерел деревини. Це підхід не лише представників індустрії. У 2018 році преса опублікувала цитату члена правління FSC та колишнього головуючого, Тоні Себастіана, який заохочував усіх купувати більше первинного паперу.⁽²¹⁶⁾ Себастіан – один із представників екологічного руху у правлінні FSC board. Крім того, він підтримує відміну обмеження FSC на сертифікацію деревини з монокультурних плантацій, які з 1994 року були створені на місці природних лісів. Це потрібно для того, щоб дозволити горезвісним багатонаціональним гігантам лісозаготівлі із його рідного Саравака (Малайзія) отримати сертифікацію, незважаючи на те, що вони відповідальні за те, що, можливо, є найсерйознішою і найшвидшою втратою тропічних лісів усіх часів і народів.⁽²¹⁷⁾

Замість того, щоб допомагати лісам, FSC чим далі, тим більше загрожує їм, оскільки піддається тиску споживачів та невпинно зростаючих компаній, а також знижує вплив законів про легальність походження деревини, які були впроваджені за останні роки у країнах-споживачах деревини. Як відзначила ГО «Агентство екологічних розслідувань», спираючись на свій гіркий неодноразовий досвід: «На жаль, у надто багатьох куточках світу організації на зразок FSC просто сертифікують статус-кво. Це часто негативно впливає на будь-які значущі зусилля із проведення реформ задля захисту лісів у всьому світі, і натомість пропонує владі та компаніям лише видимість кращих практик ведення лісового господарства та лісозаготівлі».⁽²¹⁸⁾

Особливою перешкодою, на думку «Агентства екологічних розслідувань», є той факт, що з юридичної точки зору вимоги FSC зараз є м’якшими, ніж вимоги законодавства у більшості ринків споживання, наприклад, у ЄС та США. Такі закони вимагають від імпортерів лісоматеріалів проведення комплексної правової оцінки, що є достатньо суворою вимогою у ЄС з метою зниження ризику незаконної деревини до «незначущого» рівня.⁽²¹⁹⁾ Утім, це вимагає можливості відслідковування, знання про участь постачальника у незаконних діях та прозорості, яких системи FSC просто не надають. FSC не вимагає публікації карт для тих концесій, які сертифікує, і не докладає жодних зусиль, щоб відслідковувати деревину, добуту у них, незважаючи на те, що технології для відстежування є відносно дешевими та легкодоступними.⁽²²⁰⁾

Системи FSC не знижують ризик до незначущого рівня навіть у теорії, не кажучи вже про практику. І можливість відстежування є не єдиною причиною. У той час як влада різних країн і споживачі все частіше дотримуються «принципу обачності», FSC займає протилежну позицію. Випадки виключення, згадані вище, є рідкісними винятками. За 27 років існування FSC вона видала сертифікат «Ланцюг постачання» 42 388 фірмам, а ще 1726 фірм отримали сертифікати системи ведення лісового господарства⁽²²¹⁾; розслідування ж було відкрито щодо 13 компаній⁽²²²⁾ – це менш ніж 0,02 від загальної кількості. В Україні FSC відмовилася діяти у відповідь на офіційні звинувачення у масштабній корупції та нелегальній заготівлі, висунуті органами влади FSC-сертифікованим лісгоспам, заявивши, що може вжити дій лише у відповідь на винесення обвинувального вироку.⁽²²³⁾ Її широко розрекламована «Політика вступу» також містить вражаючу кількість доказів. Навіть якщо наявність більш вагомих доказів свідчить про те, що FSC-сертифікована компанія винна у резонансних злочинах на зразок незаконної заготівлі та порушення прав, FSC не може і не збирається її виключати.⁽²²⁴⁾

Закони на зразок Регламенту ЄС щодо деревини і лісоматеріалів (EUTR) та природоохоронний закон Лейсі (США) мають потенціал для перетворень на ринку деревини у всьому світі, але FSC постійно підриває цей потенціал. Хоча системи FSC в реальності не забезпечують відповідності, більшість компаній та чиновників із впровадження трактують їх як такі. Ці закони спричинили величезний підйом у сертифікації FSC. Наприклад, площа FSC-сертифікованих лісів в Україні подвоїлася за останні п’ять років, після того, як Регламент ЄС набув чинності.⁽²²⁵⁾ Фактично, кожна фірма, яка імпортує тропічну деревину до США та Європи, з гордістю рекламує свій сертифікат FSC, навіть якщо більшість її деревини не є сертифікованою. Майже у кожному випадку порушення цих законів, розслідуваному НУО за останні роки, фігурувала FSC-сертифікована деревина або FSC-сертифіковані компанії. Частково завдяки саме цим законам, FSC на даний час охоплює близько четвертини промислової лісозаготівлі у всьому світі^(226a)(226b), і, ймовірно, її частка у деревині, яка імпортується і продається у США та Європі, є значно вищою.

Крім того, FSC заміняє собою значущі реформи на лісистих територіях. ЄС роками працює з країнами-виробниками тропічної деревини, щоб впровадити ключові вдосконалення в управлінні лісовим господарством – наприклад, підвищення прозорості, надання громадянському суспільству ролі у прийнятті рішень, розтлумачення законів та використання технологій для відстежування деревини до джерела її походження. Регламент ЄС щодо деревини і лісоматеріалів повинен був допомогти заохотити ці країни робити кроки у цьому напрямку, заблокувавши доступ до надзвичайно прибуткового ринку ЄС тим, хто їх не зробить. Однак, у багатьох країнах ці зусилля загальмовано, і частково у цьому винна FSC.

У Габоні, де ЄС ціле десятиліття намагається впровадити відповідну двосторонню угоду, уряд, натомість, у 2018 р. оголосив, що вимагатиме отримання FSC-сертифікації усіма своїми концесіями, де відбувається лісозаготівля, не пізніше 2022 року. Ходять чутки, що сусід Габону, Республіка Конго, з якою також працює ЄС, планує вчинити так само. FSC заявила, що Габон не проводив з нею консультацій під час прийняття рішення, але що вона рішуче підтримує амбіційні наміри уряду.⁽²²⁷⁾ Всі лісогосподарські підприємства в Білорусі – важливому джерелі деревини для ІКЕА, де корупція у вищих ешелонах влади «чиниться безкарно», а хабарі є звичними⁽²²⁸⁾ – мають FSC-сертифікацію.⁽²²⁹⁾

Замість того, щоб вирішувати цю проблему, як FSC, так і ІКЕА лобіюють зміни, які лише її поглиблять. Вони намагаються забезпечити «зелене світло» для FSC-сертифікованої деревини у Регламенті ЄС щодо деревини і лісоматеріалів, перетворивши її у привілейовану систему, у принципі чи на практиці.^(230a)(230b)

Частина VI: Висновки

Як найкращі можуть функціонувати настільки погано?

Основні актори, представлені у цьому звіті, є далеко не найгіршими у своїх галузях. Компанія IKEA має більш прогресивну політику закупівель деревини, ніж будь-хто з її конкурентів. Вона фінансувала природоохоронні проєкти в Румунії, Україні та Росії, зокрема виготовлення перших карт старовинних лісів та пралісів. Вона навіть фінансувала неурядові організації з метою контролю незаконних рубок.⁽²³¹⁾

Інші види зеленого маркування деревини мають нижчі стандарти, меншу прозорість та зазнають більшого впливу з боку лісової промисловості, ніж FSC. Найбільший її конкурент, PEFC, є майже комедійним у своїй неадекватності. Журналістам французького телебачення вдалося отримати від нього сертифікати на автостоянку та атомну електростанцію.⁽²³²⁾ Earthsight виявила, що компанія дивним чином стверджує, що деревне вугілля зі старих дерев, що були повалені бульдозером в ареалі проживання ягуарів у Парагваї, вважається «переробленим».⁽²³³⁾

Навіть Великий Бичків, мабуть, має краще управління та є менш кричущим прикладом щодо порушень закону, ніж значна кількість інших державних лісогосподарських підприємств в українських Карпатах. Водночас Україна має активне громадянське суспільство, населення, яке «прокинулось», справді вільні вибори та прозорість у багатьох владних сферах, що може присоромити чимало багатих західних країн. Ситуація з іншими великими постачальниками IKEA, сертифікованими FSC, такими як Росія та Білорусь — які не мають нічого з цього — певно, гірша. Просто важче знайти докази.

Але, якщо такі організації, як IKEA та FSC, будучи найкращими у своїй сфері, все ж продовжують функціонувати настільки погано, очевидно, що потрібні фундаментальні зміни.

Наслідки низьких цін

Кажуть, що справжня геніальність IKEA полягає не у скандинавському шику або розумному дизайні плоских упаковок. Її геніальність полягає у виробництві одноразових доступних меблів.⁽²³⁴⁾ Бізнес-модель «швидких меблів» IKEA сприяє «культурі викидання», що в кінцевому підсумку може призвести лише до посилення тиску споживачів на світові ліси (див. текстову вставку про швидкі меблі). Earthsight виявила, що американці, наприклад, сьогодні викидають на 40% більше меблів на душу населення, ніж коли IKEA тільки з’явилася на американському ринку. Ці меблі практично не переробляються.

Дослідження Earthsight показують, що, окрім заохочення надмірного споживання та викидання, невпинний тиск IKEA на ціни має також інші наслідки. Як і багато брендових гігантів у сфері роздрібної торгівлі, IKEA використовує своє майже монопольне становище, щоб зменшити витрати, змусивши величезну кількість підрядників конкурувати за її бізнес. Вона також ставить перед ними вимоги щодо дотримання принципів сталого (стійкого) розвитку, але насправді ціна завжди на першому місці. Збрехати IKEA щодо своєї сталості може бути ризикованим для постачальників. Але неспроможність задовольнити її цінові вимоги є практично самогубством. Коли Ірину Мацепуру, начальницю VGSM, її бухгалтер закликав стягнути більшу плату з IKEA, вона сказала йому: «гроші, якими управляє [власник IKEA Компрад], — це сума набагато більша, ніж бюджет України. Коли він пропонує роботу, потрібно або погоджуватись, або ні»7⁽²³⁵⁾ Коли необхідно або погоджуватись, або стикатися з банкрутством, компроміс щодо екології є очевидним.

Щоб бути справді хорошим громадянином, IKEA потрібно було б змінити свою бізнес-модель, підвищити ціни та пожертвувати прибутками та зростанням задля цього. Натомість, остання хитрість IKEA — це утопічна програма, що має використовувати товари, які повернули, як сировину для виробництва  нових. Але їй не вдалося навіть трохи зменшити зростаючий попит на первинну деревну сировину. Компанія також поступово збільшує використання переробленої деревини (recycled wood), але споживання первинної деревної сировини продовжує зростати (див. текстову вкладку про швидкі меблі). Такі кроки також не враховують кліматичних наслідків повторної обробки. Не маючи бажання відходити від своєї моделі, IKEA продовжує нарощувати обсяги виробництва швидких меблів. Новий генеральний директор заявив про небачену до того націленість на низькі ціни.⁽²³⁶⁾

Зростання та екологічні наслідки «швидких меблів»

У 1996 році IKEA закликала британську публіку «викинути свій ситець» (‘chuck out your chintz’). Відома телевізійна реклама показувала, як люди вибігають зі своїх будинків, викидають свої меблі та прямують до освіченого сонцем IKEA за новими меблями. Зважаючи на зростання екологічної свідомості з того часу, це не та маркетингова стратегія, яку компанія може використовувати сьогодні. Однак вона відображає наслідки первинної моделі «швидких меблів» IKEA так само, як і тоді.

Будь-який міський житель Європи чи Північної Америки вже знає, як виглядають викинуті меблі ІКЕА на розі вулиці. Як зазначають експерти, геніальність IKEA полягає у створенні одноразових доступних меблів.⁽²³⁷⁾ З ростом компанії зростає і меблеве сміття. У 2016 році лише американські споживачі викинули понад 11 мільйонів тонн меблів, що майже вдвічі перевищує обсяг викинутого на чверть століття раніше, коли IKEA тільки з’явилася.⁽²³⁸⁾ Тільки частково це можна пояснити зростанням населення: у розрахунку на душу населення, меблеве сміття все ще є більшим майже на 40%.⁽²³⁹⁾ Вісімдесят відсотків цих меблів потрапляє на сміттєзвалища; решта здебільшого спалюється.⁽²⁴⁰⁾ Тим часом британці, як вважається, щороку викидають шокуючі 22 мільйони предметів меблів.⁽²⁴¹⁾ Одне дослідження показало, що майже половина цих меблів була або зовсім непошкоджена, або легко підлягала ремонту.⁽²⁴²⁾ Більше 70% меблів, що викидаються, вироблені з дерева.⁽²⁴³⁾ Деякі дослідження показують, що, як наслідок, сміттєзвалища у Великобританії можуть незабаром переповнитися.⁽²⁴⁴⁾ Ці відходи мають значення. Новий комод має викиди вуглецю в 16 разів вищі, ніж його б/у еквівалент.⁽²⁴⁵⁾

IKEA визнала, що проблема існує. В останні пару років було впроваджено пілотні схеми оренди меблів, обміну, а потім реконструкції чи переробки використаних предметів.⁽²⁴⁶⁾ Але підтримка була незначною.⁽²⁴⁷⁾ Компанія також збільшує використання переробленої деревини, хоча остання все ще становить менше п’ятої частини її споживання⁽²⁴⁸⁾, і зростання такого використання не встигає за зростанням загального використання деревини IKEA.⁽²⁴⁹⁾ Її загальна бізнес-модель знижених цін та невпинного зростання продовжує стимулювати «культуру викидання». Її найбільш знакові вироби, такі як складні стільці Terje, представлені у цьому звіті, і крісла Poang, що також колись вироблялися в Україні, продовжують ставати все більш дешевими та доступними.⁽²⁵⁰⁾ У лютому 2020 року новий генеральний директор IKEA Джон Абрахамссон Рінг оголосив про своє бажання розширити асортимент найдешевших товарів⁽²⁵¹⁾ — тих, які, скоріш за все, потім просто викидають.

Колоди в очікуванні переробки на «ВГСМ» © Jeremy Bristow

Найменше, що IKEA має зробити

Окрім кардинальної зміни своєї бізнес-моделі, є ще багато всього іншого, що IKEA може і має зробити, щоб вирішити проблеми, висвітлені в цьому звіті. Але, все ж, вона має мислити масштабно, якщо хоче дістатися до їх причин.

Заявлена ​​мета IKEA — циклічний бізнес до 2030 року. Але, хоча вона і передбачає зобов’язання створювати продукцію, придатну для переробки, мета не містить зобов’язання використовувати для виробництва товарів лише вторинну сировину. Натомість політика IKEA передбачає, що деревина, сертифікована FSC, є «поновлюваною», а тому вже відповідає її цілі.⁽²⁵²⁾ Як тільки вона досягне своєї мети — 100% первинної деревної сировини FSC, що може статися до кінця 2020 року, — вона вважатиме свою роботу виконаною. Але це хибне уявлення. Щоб бути по-справжньому циклічною компанією, IKEA має посилити свої амбіції і спробувати взагалі припинити використання первинної деревної сировини, починаючи з тієї, що походить із природних лісів.

Поки вона продовжує використовувати первинну деревну сировину, IKEA має докладати більше зусиль, щоб мінімізувати вплив таких дій на людей і планету.

Наслідки для IKEA у цьому звіті широкі, тому і рішення повинні бути такими. IKEA не може вирішити свою проблему, просто відмовившись від постачальників VGSM, Plimob чи Великого Бичкова, або припинивши купувати українську деревину. Певно, їй навіть не варто цього робити, принаймні у середньостроковій перспективі. Ці компанії є важливими роботодавцями в одній з найбідніших частин Європи. Вони, ймовірно, є жертвами настільки ж, наскільки злодіями у цій ситуації. Для фінансування свого розвитку Україні потрібно мати можливість продавати деревину та отримувати податки з продажу. Кейси в цьому звіті — це не погані «вівці» в загалом доброму стаді: вони є прикладами більш системних проблем, які, скоріш за все, неодноразово повторюються у багатьох інших місцях. Компанія IKEA споживає майже в десять разів більше деревини з Росії, аніж з України, і покладається на ті самі недосконалі системи FSC, щоб переконатися, що ті закупівлі — законні. Вона купує у п’ять разів більше деревини в Білорусі.⁽²⁵³⁾

Наразі IKEA не може покладатися на FSC для зменшення впливу своєї діяльності на ліси. Вона навіть не може покладатися на FSC, щоб переконатися, що її деревина була законно здобута, або щоб уникнути потрапляння своїх грошей до кишень корумпованих чиновників. Але вона також не зможе вирішити свою проблему, перейшовши на інше зелене маркування. Екологи єдині у своєму презирстві до таких конкурентів FSC, як PEFC та SFI, яких вони відкидають, називаючи «зеленим камуфляжем» (greenwash).⁽²⁵⁴⁾ Справді, наявні факти вказують на те, що, якби вони дозволили отримувати деревину за цими іншими схемами, то ризик найгірших зловживань ще б збільшився.

Натомість IKEA повинна діяти швидко, щоб очистити свої ланцюги постачання, використовуючи жорсткіші стандарти та жорсткіші і справді незалежні власні аудиторські перевірки, особливо в країнах з високим ризиком. Але вона може мати ще кращий результат, переконавши FSC вдосконалюватись.

Реформування FSC

Незважаючи на те, що деякі з представників нібито екологічного сектору, які працюють у FSC, також докладаються до невдач (див. текстову вкладку «Обертові двері» стосовно WWF), головна причина її невдач — тиск з боку промислового лобі. Перед своїм відходом з FSC у 2018 році, Грінпіс оприлюднив інформацію про те, що він назвав «червоним морем» голосуючих карт, якими масово махали представники галузі на конференціях FSC, блокуючи будь-яку спробу суттєвої реформи.⁽²⁵⁵⁾

Групи громадянського суспільства виявилися неспроможними змінити FSC зсередини чи ззовні. Щоб вона модернізувалася та була спроможна відповідати на виклики ХХІ століття, лісова промисловість, яку вона обслуговує, має її змусити це зробити. І ніхто не має більшого впливу, ніж IKEA — найбільший у світі споживач деревини, сертифікованої FSC, і один з найбільших прибічників та спонсорів FSC.

Обертові двері: Як підтримка FSC з боку WWF шкодить планеті

Між найбільшим у світі покупцем деревини та найбільшою у світі організацією із зеленого маркування деревини є ще один гігант-посередник. WWF, найбільша у світі організація охорони природи, допомогла створити FSC і є її найбільш затятим прихильником. Вона також є давнім партнером IKEA. Відхід інших широкомасштабних екологічних груп, таких як Грінпіс, не зміг спричинити суттєвих змін у FSC, значною мірою через те, що вона має непохитну підтримку WWF. Поки WWF підтримує її, FSC матиме довіру, необхідну їй, щоб залишатись релевантною. А поки IKEA та інші великі покупці деревини підтримують її, у неї будуть гроші.

Три організації тісно пов’язані між собою, і не лише своєю філософією. Їхній персонал також часто є тим самим. Стів Говард, людина, яка, як керівник IKEA з питань сталого розвитку, була розробником її політики закупівлі деревини, орієнтованої на FSC, раніше працював у WWF. Перебуваючи там, він «позичав» її логотип – панду – лісозаготівельним компаніям в обмін на обіцянки покращити їхню екологічну практику⁽²⁵⁶⁾ — обіцянки, які вони здебільшого не виконували.⁽²⁵⁷⁾ Раніше він також очолював діяльність FSC у Великобританії.⁽²⁵⁸⁾ Кім Карстенсен, нинішній керівник FSC, раніше пропрацював понад 20 років у WWF.⁽²⁵⁹⁾

Ті самі люди, та сама старомодна філософія, те саме несприйняття змін. Така ситуація має реальні наслідки. Якби WWF не просував настільки активно недосконале зелене маркування як рішення, то IKEA, можливо, не використовувала б зараз незаконну деревину.

FSC — це членська організація, один член — один голос, і вплив WWF — як і IKEA — теоретично обмежений. Але несиловий вплив набагато важливіший. Якби WWF пішов, це б знищило те, що залишилося від авторитету FSC. Тоді весь будиночок з червоних карток міг би обвалитися. А це не те, чого хочуть представники галузі. Можливо, вони погодяться прийняти реальні зміни, щоб цього уникнути.

Як IKEA, так і WWF протягом багатьох років сприяли поступовому вдосконаленню FSC. Але вони не змогли використати всю свою силу для того, щоб здійснити фундаментальні зміни, які зробили б її відповідною ХХІ століттю. Натомість, їхня активна підтримка організації робить такі зміни менше ймовірними. Компанія IKEA повинна дати зрозуміти FSC та її колегам, що для того, щоб вона продовжувала підтримувати та спонсорувати зелене маркування, необхідні системні зміни. Вона має встановити графік цих змін і бути готовою відмовитись від FSC, якщо реальний прогрес буде відсутній. Коментуючи результати Earthsight (див. Додаток) IKEA зазначила, що FSC є членською організацією: один член — один голос, і тому її вплив є обмеженим. Але таким чином ігнорується величезний несиловий вплив, який вона має.

FSC має здійснити безліч конкретних змін, більшість з яких екологічні групи вимагають уже впродовж багатьох років.

Вона має заборонити використання свого імені та логотипа стосовно виданих нею сертифікатів «ланцюга постачання деревини». Вона має встановити обов’язкову систему відстеження, щоб деревина, яка не є сертифікованою FSC, не могла надалі так легко відмиватися і потрапляти у ланцюги постачання FSC. Вона має забезпечити публічність отриманих даних, дозволяючи стороннім людям самостійно з ними знайомитись. Вона має вирішити питання самозахисної системи, в межах якої сертифікатори змагаються за бізнес тих, кого вони мають оцінювати, — шляхом реформування своєї структури так, щоб суб’єкти, які прагнуть отримати сертифікат FSC, більше не здійснювали оплату органам сертифікації безпосередньо. Вона має підвищити рівень прозорості, зокрема забезпечити оприлюднення інформації про аудиторські перевірки власників ланцюгів постачання деревини, а також про те, як голосували її члени при внесенні пропозицій щодо змін. Вона має застосовувати значно обережніший підхід до ризиків, пов’язаних із найбільш кричущою поведінкою, перекладаючи обов’язок надання доказів на лісорубів та лісозаготівельні фірми, особливо у країнах з високим ризиком. Вона має здійснювати проактивний пошук доказів порушень своєї політики асоціації, а не покладатися на неурядові організації для їх пошуку. Вона має визнати свої обмеження та бути готовою припинити сертифікацію в середовищах найбільшого беззаконня з високим рівнем ризику.

Але чого FSC потребує насамперед — це кардинальних змін у своїй філософії. FSC дотримується викривленої неоліберальної логіки, що задля збереження дерев, їх потрібно вирубати. Цей аргумент існує всупереч протилежним доказам. Але, навіть якби він був правильним у довгостроковій перспективі, в епоху надзвичайних кліматичних ситуацій, коли наука стверджує, що ми маємо лише 12 років для порятунку планети, це, практично, божевілля. FSC має публічно визнати, що наполягання на постійно зростаючих та нових джерелах деревини є принципово несумісним з її власними початковими цілями, а також з будь-яким уявленням про стійке зростання в епоху надзвичайних кліматичних ситуацій.

FSC дає можливість «поганим хлопцям» залишатися поганими, підриваючи зусилля, спрямовані на припинення незаконних дій та корупції; заразом вона підриває позитивні зміни, стишуючи занепокоєння споживачів та щире бажання здійснити правильні дії з боку таких компаній, як IKEA, зокр�