Новий рік – нові стандарти

«Перехід до нової стандартизації зумовлений … розширенням міжнародних торговельних зв’язків нашої країни на лісовому ринку.»  А как же мораторий? Если его не отменят, то обсуждаемые стандарты, в случае внедрения,  будут ещё долго применяться исключительно на внутреннем рынке. У предприятий буде лет восемь на адаптацию…М.П.

Круглі лісоматеріали класифікуватимуться за новими правилами

З 1 січня 2019 року в Україні втрачають чинність державні стандарти на круглі лісоматеріали, які розроблені до 1992 року. Відтак лісові і деревообробні підприємства зобов’язані з нового року використовувати виключно нові ДСТУ. Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини, зростанням вимог до її якості, євроінтеграційними процесами в лісовій галузі та розширенням міжнародних торговельних зв’язків нашої країни на лісовому ринку. Саме тому в Україні розробляють стандарти гармонізовані з європейськими нормами.

Нові національні стандарти на круглі лісоматеріали на основі європейських нормативних документів почали розробляти ще у 2001 році. Тоді був затверджений перший національний стандарт європейського зразка на круглі лісоматеріали і до 2005 року прийняли ще 10 національних стандартів на основі європейських. Всі ці норми дійсні з моменту прийняття, однак більшість лісогосподарських та деревообробних підприємств за ними не працювали, оскільки звикли до старих і використовувати їх було не заборонено. На деякі породи нормативна документація ще не затверджена, однак до кінця 2018 року її повинні закінчити. Тому зараз чимало процесів з впровадження нових стандартів відбувається паралельно і усім учасниками ринку доводиться активно вивчати та апробовувати нову стандартизацію. Обласні управління лісового та мисливського господарства, а також лісогосподарські підприємства проводять семінари, круглі столи та інші заходи, куди запрошують деревообробників та інших зацікавлених людей, щоб розповісти про основні зміни, які очікують галузь у новому році і спільно підготуватися до нових правил.

За словами заступника начальника львівського обласного управління Лісового та мисливського господарства Юрія Громяка, ключовою відмінністю чинних в Україні нормативних документів (відомих як ГОСТи) від європейських стандартів, на основі яких і розроблені нові українські, є методи вимірювання та визначення обсягу колод і сортування деревини за класами якості і сортиментами.

При вимірюванні колод зараз в Україні основним є поштучний метод, обсяг визначають за верхнім діаметром і сортують колоди за трьома сортами, а ГОСТи передбачають заготівлю близько 30 різних сортиментів.

У країнах Євросоюзу колоду вимірюють за серединним діаметром і сортують за чотирма класами якості – А, В, С, D для хвойних та твердолистяних порід дуба, бука, клена, ясена; і за трьома класами якості – А, В, С для м’яколистяних порід (тополі). Національні стандарти ДСТУ, розроблені на основі європейських, можна поділити на такі категорії:

– методи вимірювання і визначення обсягу круглих лісоматеріалів;

– методи вимірювання ознак деревини і біологічних пошкоджень;

– розмірна класифікація листяних і хвойних пиломатеріалів;

– правила сортування круглих лісоматеріалів за породами.

До класу якості А належать лісоматеріали найвищої якості, які переважно походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання. До класу якості В належать лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками із середніми розмірами для кожної породи. Клас С включає лісоматеріали нижче середньої якості з вадами, які не суттєво знижують природні властивості деревини. До класу якості D належать лісоматеріали, що не відповідають вимогам попередніх класів, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання. Всі інші лісоматеріали круглі повинні класифікуватися або як деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 м (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо), або як дров’яна деревина для непромислового використання, довжиною до 2,0 м (може бути реалізована виключно приватним особам – громадянам України).

Ці стандарти тісно пов’язані з європейськими термінологічними стандартами EN (8). Для України їх застосування є необхідною умовою підтримки та розвитку експорту круглих лісоматеріалів до країн Європи. Впровадження європейської методології стандартизації і принципів торгівлі лісоматеріалами досить ефективне і для внутрішнього українського ринку. Тому до кінця року перед фахівцями як лісівничої, так і деревообробної галузей стоїть завдання ретельно вивчити нові стандарти і почати впроваджувати їх у свою роботу. У Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства (ЛОУЛМГ), наприклад, вже 18 грудня проведуть апробацію нової класифікації лісоматеріалів на аукціонних торгах І кварталу 2019 року. Під час спільного навчання та обговорення нових стандартів у ЛОУЛМГ підприємці деревообробної галузі та керівництво управління дійшли згоди, що ці торги слід провести тільки на місячний обсяг заготовленої деревини. Оскільки нові стандарти передбачають і нові підходи до ціноутворення та багатьох інших нюансів, зокрема, способів формування лотів, то проводити по суті експериментальні торги на квартальний обсяг – ризиковано. За тим, як минуть торги можна буде зробити певні висновки і набути практики роботи з новими нормативами, а тоді вже провести додатковий аукціон з урахуванням набутого досвіду.

Для того, щоб максимально полегшити перший період переходу підприємств лісової галузі до нової системи стандартизації та встановити на перехідний період тимчасове співвідношення між сортиментами певного призначення й сорту за діючими стандартами на лісоматеріали (ГОСТ 9462, ГОСТ 9463, ТУУ 56.196) і новими класами якості за EN 1316:1-2012, EN 1316:2-2012, EN 1927:1-2008, EN 1927:2-2008(АС-2009), EN 1927:3-2008 та проектами ТУУ на лісоматеріали круглі й деревину дров’яну у Держлісагентстві розробили коригуючу форму-таблицю на класифікацію лісоматеріалів. Вона наближена до реальної класифікації за якістю лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.

При роботі з коригуючими таблицями слід знати 2 важливі моменти:

1. Повного чіткого 100 % співпадіння між класом якості та сортом конкретного сортименту не буде.
2. Залежно від сукупності вад сорти якості можуть розподілятись між класами А, В, С та D. До прикладу, частково 1-й сорт пиловника може відповідати класу якості А, частково – В.

У Держлісагентстві зазначають, що під час практичного встановлення кореляцій між системами сортування до класу А можна віднести близько 70% сортиментів 1-го сорту якості, а до класу В — 30 %. Сортименти теперішнього 2-го сорту, за попередніми даними, на 85% можна буде віднести до класу В, решту – до класу С. Теперішній 3-тій сорт ймовірно теж поділиться на два класи – близько 30 % сортиментів за новими стандартами – це клас якості D, відповідно 70 % С. А дров’яна деревина для технологічних потреб на 70% належить до нового класу D.

Після того, як працівники лісової галузі вивчать принципи нової класифікації та звикнуть до неї, відтак можна буде говорити про повний перехід на європейську систему стандартизації, буде встановлено класи якості сортиментів за фактом, керуючись оновленими чинними нормативними документами, а не коригуючою формою