Гідна відповідь
С разрешения реакции размещаю материал последнего номера, наиболее полно освещающий официальную позицию Гослесагентства по поводу исследования Earthsight. Пока нет времени его комментировать, тем более что само исследование британцев в полном украинском варианте я ещё не прочитал. При чтение размещенного ниже интервью «по диагонали» остались три вопроса, которые хотелось бы прояснить:
- будет ли Гослесагентство подавать в суд на Earthsight, как об этом не раз заявлялось ранее?;
- может ли Гослесагентство опубликовать письмо украинских ученых, а также «окремої громадської організації», а также какое-либо научное обоснование выводов, сделанных ими по поводу отчёта Earthsight?
- почему Гослесагентством упорно не опровергается информации о массовой торговле подведомственными ему предприятиями, через фирмы-прокладки, которые затем перепродают продукцию конечным потребителям по другому таможенному коду и по более высоким ценам?
Напомню, что мы ранее приводили материалы обсуждения отчета в Лондоне:
Незаконная рубка и лесная коррупция в Украине, имеющие отношение к ЕС (презентация Лоусена)
Люба Полякова на 28 форуме по лесоуправлению в Лондоне (презентация Поляковой)
Ещё об “украинском вопросе” на 28 форуме лесоуправления в Лондоне (фрагменты стенограммы и прочее)
Інтерв’ю з завідувачем Сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків із громадськістю Держлісагентства Любов’ю Поляковою
Ліс та лісове господарство складна система, яка має багато нюансів, які потрібно враховувати як при прийнятті рішень, так і оцінці ситуації. На жаль, в Україні ні в урядовців, ні екологів не має бажання об’єктивно оцінити ситуацію з урахуванням усіх складових та дати відповідь на питання «чому саме так?», набагато простіше бачити в усьому кримінал та «подвійне дно». Там не добачив, тут не дослухав, а то й просто не мав часу розібратися.
-Любов Володимирівно, розкажіть, будь ласка, про звинувачення, що були наведені у так званому «досліджені» Earthsight та контраргументи, які надало Держлісагентство на круглому столі в Парламенті щодо експорту деревини.
-На жаль, формат круглого столу «Міжнародні аспекти корупційних зловживань при торгівлі українською деревиною» був організований так, що представники лісової галузі не мали можливості не те що давати контраргументи чи необхідні пояснення, а й задати питання виступаючим, яких на цьому заході було аж п’ять осіб. А вмістити повноцінну відповідь у дві надані хвилини у рамках дискусії просто було неможливо. Разом з цим необхідно зазначити, що, незважаючи на намагання організаторів уникнути дискусії та подати інформацію лише однією стороною, практично всі учасники висловилися критично стосовно як самого «дослідження», так і його висновків.
Візьмемо лише кілька найбільш «кричущих» висновків «дослідження» Earthsight.
«Україна експортує більше пиломатеріалів, ніж ліцензовано виробляє». По-перше, виробництво пиломатеріалів в Україні не ліцензується, а по- друге, порівняння офіційної статистики в куб. м та кв. м з тоннами експортованої продукції дуже неблагородна справа. Але навіть просте порівняння даних графіків із офіційними даними свідчить, що дані виробництва на багато більші від наведених. Разом з цим, чомусь ніхто не хоче пригадати, що офіційна статистика України не враховує виробництво лісопродукції ФОПами, які офіційно не зобов’язані здавати статистичні звіти, але працюють легально у відповідності до національного законодавства.
«В Україні 60% деревини заготовляється поза науково розрахованими лімітами в ході санітарних рубок, які на 68-75 відсотків необґрунтовані».
Найцікавіше, що такий висновок зроблений на основі порівняння даних головного користування та обсягу рубок формування та оздоровлення лісів, де санітарні рубки лише складова серед освітлення, прочищення, прорідження, прохідних рубок, рубок переформування та лісовідновних рубок. Також цікавим є висновок «необґрунтованості» рубок. Якщо навіть забути про питання законності проведення досліджень іноземними фахівцями на території державних лісів України без повідомлення стосовно здійснення таких робіт постійних користувачів, або факту, що глобальний висновок зроблений на основі аналізу 0,02% ділянок, скажіть, будь ласка, чи можна класифікувати відсутність необхідності проведення заходу через рік після його здійснення? Наприклад, лікар зробив ампутацію, а Ви приходите через рік і починаєте сумніватись: чи можна було тоді почекати пару днів, може б, гангрена і не почалася?
Теза, що з України в ЄС поступає деревини більше, ніж з усіх інших країн світу з високим ризиком нелегальної заготівлі. І коди митної класифікації не ті, і суми не ті. Україна експортувала в ЄС по 44 коду митної класифікації, який включає всі види деревини та виробів з неї на суму 834 млн доларів (офіційна статистика), Earthsight включив ще суму експорту меблів (серед яких є пластикові стільці й інша продукція) та порівнює цю цифру з експортом у країни Європи, що розвиваються, які мають ФЛЕГТ ліцензії за 44 кодом. По-перше, 834 млн менше 1,1 млрд, а по-друге, невідомо, чи є експорт в ЄС інших країн без ліцензій.
Я не буду зупинятись на всіх зауваженнях, оскільки наша розмова у цьому випадку буде занадто тривалою.
Це наша реальність, коли в гонитві за «смаженими» фактами люди не хочуть слухати або розуміти того, що їм кажуть фахівці, та дійсно розібратись у проблемах. За кордоном трохи інша ситуація.
В рамках 28-го Глобального Форуму з питань лісоуправління у Держлісагентства була перша офіційна можливість пояснення ситуації в Україні нашим закордонним колегам та відповіді на «закиди» Earthsight. Крок за кроком було пояснено стан проблеми, шляхи її вирішення та ті моменти, які можуть спричиняти неправильне трактування лісогосподарської практики.
Насправді, проблема ширша і глибша, ніж просто «закиди» Earthsight. Недостовірна інформація в інформаційному просторі України, яка на 90% не підтверджена або не відповідає дійсності, переливається в інформаційний простір Європи і результує в «переповідання» суміші застарілих та не підтверджених, дискусійних фактів Earthsight, яке потім, як джерело інформації, використовується вже владними структурами Європи для певних висновків та вжиття відповідних заходів. Чи віддають собі громадські організації звіт, що, вприскуючи в інформаційний простір не підтверджену інформацію та свої припущення, які миттєво розносяться мас- медіа, що наслідком може стати відмова від виробів українського виробництва як потенційно нелегальних? Посол Австрії на круглому столі в Парламенті не тільки говорила про невиправдані звинувачення Earthsight, вона ясно дала зрозуміти, що бренд «зроблене в Україні» може зазнати непоправної шкоди і поставить під сумнів подальший розвиток української експортної індустрії в галузі деревообробки.
— Як представники іноземних держав, які були присутні на 28-му Глобальному Форумі з питань лісоуправління, сприймають інформацію організації Earthsight? Їхня позиція. Хто нас підтримує?
— Сесія по Україні в ChathamHouseв рамках 28-го Глобального Форуму з питань лісоуправління була найцікавішою та найжвавішою. Люди спеціально приїжджали послухати та навіть стояли у проходах. Це дійсно був «двобій» по представленню ситуації в Україні з керівником британської компанії, який не володіє ні мовою, ні специфікою українського законодавства та виробництва. Презентація пана Лоусона значно відрізнялася від тієї, що була представлена в Україні. По-перше, він врахував критичні зауваження, які лунали на круглому столі у Верховній Раді, а по-друге, вона була сфокусована на європейського споживача з намаганням яскраво довести, що не має віри будь-яким документам, які представляє українська сторона для підтвердження легальності заготівлі деревини у відповідності до вимог директиви ЄС 995/2010.
При чому не підтверджені факти майстерно маскувалися гучними заявами, перекрученими висновками та незрозумілого походження фото (смішно, але у публікації Earthsight для підтвердження нелегальності взяті фото з української публікації, яка свідчить, що після зупинки та перевірки підтверджено законність та відповідність специфікації поставки деревини на експорт). Закінчив свою презентацію пан Лоусон на ноті, що в Україні позитивно сприймають його дослідження, тобто, що б я надалі не сказала, мені віри не має. Прийшлось нагадати пану Лоусону, як сприйняли його виступ у Верховній Раді.
Мій виступ був сфокусований на поясненні реальної ситуації та тих моментах лісоуправління в Україні, які мають невірне трактування як певними екологічними організаціями всередині країни, так і викликає непорозуміння у наших іноземних колег. Реальність нашого життя швидко міняється, так само міняються і підходи та особливості лісоуправління. Багато моментів, по яких Держлісагентство критикували, скажімо, 10 років тому, вже виправлені, а дублювання функцій усунено як у нормативному плані, так і практично. Давайте подивимось на прикладах.
На сьогодні найбільш поширеними є два звинувачення. Перше
- «лісівники самі призначають рубки і самі себе контролюють». Неправда. Контрольна функція вже давно здійснюється Державною екологічною інспекцією, а державна лісова охорона позбавлена права контролю за здійсненням лісогосподарських заходів як у своїх підприємствах, так і підприємствах інших лісоко- ристувачів. Єдине, за що відповідає державна лісова охорона,
- це здійснення охорони лісів від незаконної діяльності без дозвільних документів. І це ще питання, чи допомагає при цьому статус державної лісової охорони як правоохоронного органу. Візьміть одне з останніх гучних повідомлень у пресі — лісівника звинуватили у незаконній діяльності, а що насправді — лісівник не знайшов винуватців у незаконній рубці лісу і понесе персональну відповідальність за чужу незаконну діяльність, а галузь при цьому знову буде виваляна у бруді. Окремі європейські консультанти пропонують повноваження щодо патрулювання лісів проти незаконної діяльності без дозвільних документів у лісівників забрати також, тобто лісівник бачить, що ліс підприємства рубають без дозвільних документів, але повністю безсилий щось зробити? Це державницький підхід? І що, знову лісівників притягати до суду за нелегально заготовлену деревину не ними, але у сфері їх діяльності?
Друге, лісівники рубають у ході санітарних рубок ділову деревину, тому що це економічно вигідний процес, у ході якого отримується додаткова необлікована деревина.
Можливо, 20 років тому це було в окремих випадках правдою. Але вже зроблені запобіжні заходи, щоб цього уникнути. По- перше, це вже давно проведення санітарних рубок є економічно невигідно, оскільки за таку деревину платиться рентна плата, а обсяг рубок головного користування зменшується відповідно до обсягу суцільних санітарних рубок.
Крім того, настільки змінена процедура призначення санітарних рубок, що десятикратна зарегульованість цього питання у порівнянні з європейськими країнами призводить до економічних втрат підприємств, а деревообробна промисловість недоотримує ділову деревину. Якщо вчасно провести санітарну рубку в осередках короїдного всихання, то ще можна отримати ділову деревину, а якщо чекати проведення повної процедури в Україні за 6-8 тижнів після виявлення осередку, маємо нікому непотрібну сировину. І хто в цьому винен?
Ще одне питання — знелісення. Earthsight не зупинявся у своєму звіті на цьому питанні, але я вважала за необхідне на цьому зупинитись, тому що і в Україні, і, на жаль, навіть за кордоном люди, коли бачать суцільну рубку, то переконані, що йде знелісення. Ніхто не хоче бачити, що на місці старого насадження з’являється нове, а якщо цього не стається, то це пряме порушення як законодавства, так і умов контракту директора підприємства. Справжнє знелісення можливе виключно у випадку зміни цільового призначення лісових земель із наступною рубкою лісу. І тут ми знову захищені, оскільки будь-яка зміна цільового призначення лісових земель сьогодні вимагає змістовного обґрунтування та відповідного рішення Уряду.
Лише наприкінці своєї презентації я зупинилась на звіті Earthsight та поясненні окремих моментів свідомого або несвідомого викривлення ситуації. Звичайно, можна було б вийти та витратити 15 хвилин доповіді на пряме спростування, але чи варто витрачати таку унікальну можливість пояснити реальний стан справ? І щоб не бути голослівною стосовно оцінки «роботи» Earthsight, передала заяву науковців та окремої громадської організації щодо якості звіту. В цій заяві не було яскравої оцінки звіту, яка була дана на круглому столі редактором газети «Деревообробник» (пасквіль), але ставлення до цієї «роботи» висловлено досить конкретно.
Організатори запросили до виступу на сесії по Україні ще представника Непкона, який здійснює аудити в рамках FSC сертифікації з доповіддю щодо оцінки ризиків, але все ж таки основна дискусія по ситуації в Україні була зосереджена між мною та паном Лоусоном.
Цікаво, що пан Лоусон з болем сприймав зауваження у фальсифікації, зауважуючи, що брав в основному інформацію зі звітів громадських та міжнародних організацій (мабуть, відсутність знання мови підвела при читанні інформації українською, та з математикою проблема при підрахунку джерел інформації), але після самого засідання у Твіттері Лоусон продовжував перекручувати, незважаючи на те, що я презентувала його рідною англійською мовою (є велика різниця між визнанням ризику корупції та наявності самої корупції). Також цікавим є повне нехтування точкою зору FSC як однією з двох систем у світі оцінки сталості ведення лісового господарства. Після звинувачень з боку Earthsight на адресу нефаховості роботи аудиторів FSC, факти були перевірені і на сьогодні ми маємо вже офіційне підтвердження, що не має жодних сумнівів у законності інформації сертифікатів FSC, що повністю підтверджують високий рівень ведення господарства та висловлені звинувачення.
Я думаю, що всіх присутніх на Форумі цікавило наскільки можна вірити «сенсації» Earthsight, а підтримували всі, безперечно, необхідність забезпечення законності заготівлі та поставки деревини. І тепер питання: скільки «бруду» та «наклепів» Європа ще витримає. Отже, погодьтеся, простіше не розбиратись хто правий, а хто винуватий, а просто закрити ринок для української продукції.