Гідна відповідь

С разрешения реакции размещаю материал последнего номера, наиболее полно освещающий официальную позицию Гослесагентства по поводу исследования Earthsight.  Пока нет времени его комментировать, тем более что само исследование британцев  в полном украинском варианте я ещё не прочитал. При чтение размещенного ниже интервью «по диагонали» остались три вопроса, которые хотелось бы прояснить:

• будет ли Гослесагентство подавать в суд на  Earthsight, как об этом не раз заявлялось ранее?;
• может ли Гослесагентство опубликовать письмо украинских ученых, а также «окремої громадської організації», а также какое-либо научное обоснование выводов, сделанных ими по поводу отчёта Earthsight?
• почему Гослесагентством упорно не опровергается информации о массовой торговле подведомственными ему предприятиями, через фирмы-прокладки, которые затем перепродают продукцию конечным потребителям по другому таможенному коду и по более высоким ценам?

Напомню, что мы ранее приводили материалы обсуждения отчета в Лондоне:

Незаконная рубка и  лесная коррупция в Украине, имеющие отношение к ЕС (презентация Лоусена)

Люба Полякова на 28 форуме по лесоуправлению в Лондоне (презентация Поляковой)

Ещё об “украинском вопросе” на 28 форуме лесоуправления в Лондоне (фрагменты стенограммы и прочее)

Інтерв’ю з завідувачем Сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків із громадськістю Держлісагентства Любов’ю Поляковою

Ліс та лісове господарство складна система, яка має багато нюансів, які потрібно враховувати як при прийнятті рішень, так і оцінці ситуації. На жаль, в Україні ні в урядовців, ні екологів не має бажання об’єктивно оцінити ситуацію з урахуванням усіх складових та дати відповідь на питання «чому саме так?», набагато простіше бачити в усьому кримінал та «подвійне дно». Там не добачив, тут не дослухав, а то й просто не мав часу розібратися.

-Любов Володимирівно, розкажіть, будь ласка, про зви­нувачення, що були наведе­ні у так званому «досліджені» Earthsight та контраргументи, які надало Держлісагентство на круглому столі в Парламен­ті щодо експорту деревини.

-На жаль, формат круглого столу «Міжнародні аспекти корупційних зловживань при тор­гівлі українською деревиною» був організований так, що пред­ставники лісової галузі не мали можливості не те що давати контраргументи чи необхідні по­яснення, а й задати питання ви­ступаючим, яких на цьому заході було аж п’ять осіб. А вмістити повноцінну відповідь у дві надані хвилини у рамках дискусії просто було неможливо. Разом з цим необхідно зазначити, що, незва­жаючи на намагання організато­рів уникнути дискусії та подати інформацію лише однією сторо­ною, практично всі учасники ви­словилися критично стосовно як самого «дослідження», так і його висновків.

Візьмемо лише кілька най­більш «кричущих» висновків «до­слідження» Earthsight.

«Україна експортує біль­ше пиломатеріалів, ніж ліцен­зовано виробляє». По-перше, виробництво пиломатеріалів в Україні не ліцензується, а по- друге, порівняння офіційної статистики в куб. м та кв. м з тоннами експортованої продук­ції дуже неблагородна справа. Але навіть просте порівняння даних графіків із офіційними даними свідчить, що дані ви­робництва на багато більші від наведених. Разом з цим, чомусь ніхто не хоче пригадати, що офіційна статистика України не враховує виробництво лісопро­дукції ФОПами, які офіційно не зобов’язані здавати статистичні звіти, але працюють легально у відповідності до національного законодавства.

«В Україні 60% деревини заготовляється поза науко­во розрахованими лімітами в ході санітарних рубок, які на 68-75 відсотків необґрунтовані».

Найцікавіше, що такий ви­сновок зроблений на основі порівняння даних головного користування та обсягу рубок формування та оздоровлення лісів, де санітарні рубки лише складова серед освітлення, про­чищення, прорідження, прохід­них рубок, рубок переформуван­ня та лісовідновних рубок. Також цікавим є висновок «необґрун­тованості» рубок. Якщо навіть забути про питання законності проведення досліджень інозем­ними фахівцями на території державних лісів України без по­відомлення стосовно здійснення таких робіт постійних користу­вачів, або факту, що глобальний висновок зроблений на основі аналізу 0,02% ділянок, скажіть, будь ласка, чи можна класифі­кувати відсутність необхідності проведення заходу через рік піс­ля його здійснення? Наприклад, лікар зробив ампутацію, а Ви приходите через рік і починаєте сумніватись: чи можна було тоді почекати пару днів, може б, ган­грена і не почалася?

Теза, що з України в ЄС по­ступає деревини більше, ніж з усіх інших країн світу з ви­соким ризиком нелегальної заготівлі. І коди митної класи­фікації не ті, і суми не ті. Україна експортувала в ЄС по 44 коду митної класифікації, який вклю­чає всі види деревини та виро­бів з неї на суму 834 млн доларів (офіційна статистика), Earthsight включив ще суму експорту ме­блів (серед яких є пластикові стільці й інша продукція) та по­рівнює цю цифру з експортом у країни Європи, що розвивають­ся, які мають ФЛЕГТ ліцензії за 44 кодом. По-перше, 834 млн менше 1,1 млрд, а по-друге, не­відомо, чи є експорт в ЄС інших країн без ліцензій.

Я не буду зупинятись на всіх зауваженнях, оскільки наша роз­мова у цьому випадку буде за­надто тривалою.

Це наша реальність, коли в гонитві за «смаженими» фактами люди не хочуть слухати або розу­міти того, що їм кажуть фахівці, та дійсно розібратись у пробле­мах. За кордоном трохи інша си­туація.

В рамках 28-го Глобального Форуму з питань лісоуправління у Держлісагентства була перша офіційна можливість пояснен­ня ситуації в Україні нашим за­кордонним колегам та відповіді на «закиди» Earthsight. Крок за кроком було пояснено стан про­блеми, шляхи її вирішення та ті моменти, які можуть спричиняти неправильне трактування лісо­господарської практики.

Насправді, проблема шир­ша і глибша, ніж просто «закиди» Earthsight. Недостовірна інфор­мація в інформаційному просторі України, яка на 90% не підтвер­джена або не відповідає дійснос­ті, переливається в інформацій­ний простір Європи і результує в «переповідання» суміші за­старілих та не підтверджених, дискусійних фактів Earthsight, яке потім, як джерело інформа­ції, використовується вже влад­ними структурами Європи для певних висновків та вжиття від­повідних заходів. Чи віддають собі громадські організації звіт, що, вприскуючи в інформацій­ний простір не підтверджену ін­формацію та свої припущення, які миттєво розносяться мас- медіа, що наслідком може стати відмова від виробів українсько­го виробництва як потенційно нелегальних? Посол Австрії на круглому столі в Парламенті не тільки говорила про невиправда­ні звинувачення Earthsight, вона ясно дала зрозуміти, що бренд «зроблене в Україні» може за­знати непоправної шкоди і по­ставить під сумнів подальший розвиток української експортної індустрії в галузі деревообробки.

— Як представники інозем­них держав, які були присутні на 28-му Глобальному Фору­мі з питань лісоуправління, сприймають інформацію ор­ганізації Earthsight? Їхня пози­ція. Хто нас підтримує?

— Сесія по Україні в ChathamHouseв рамках 28-го Глобаль­ного Форуму з питань лісо­управління була найцікавішою та найжвавішою. Люди спеціально приїжджали послухати та навіть стояли у проходах. Це дійсно був «двобій» по представленню ситуації в Україні з керівником британської компанії, який не володіє ні мовою, ні специфі­кою українського законодавства та виробництва. Презентація пана Лоусона значно відрізня­лася від тієї, що була представ­лена в Україні. По-перше, він врахував критичні зауваження, які лунали на круглому столі у Верховній Раді, а по-друге, вона була сфокусована на європей­ського споживача з намаганням яскраво довести, що не має віри будь-яким документам, які пред­ставляє українська сторона для підтвердження легальності заго­тівлі деревини у відповідності до вимог директиви ЄС 995/2010.

При чому не підтверджені фак­ти майстерно маскувалися гуч­ними заявами, перекрученими висновками та незрозумілого походження фото (смішно, але у публікації Earthsight для під­твердження нелегальності взяті фото з української публікації, яка свідчить, що після зупинки та пе­ревірки підтверджено законність та відповідність специфікації по­ставки деревини на експорт). Закінчив свою презентацію пан Лоусон на ноті, що в Україні по­зитивно сприймають його дослі­дження, тобто, що б я надалі не сказала, мені віри не має. Прийшлось нагадати пану Лоусону, як сприйняли його виступ у Вер­ховній Раді.

Мій виступ був сфокусова­ний на поясненні реальної ситу­ації та тих моментах лісоуправ­ління в Україні, які мають невірне трактування як певними еколо­гічними організаціями всередині країни, так і викликає непорозу­міння у наших іноземних колег. Реальність нашого життя швидко міняється, так само міняються і підходи та особливості лісо­управління. Багато моментів, по яких Держлісагентство крити­кували, скажімо, 10 років тому, вже виправлені, а дублювання функцій усунено як у норматив­ному плані, так і практично. Да­вайте подивимось на прикладах.

На сьогодні найбільш поширени­ми є два звинувачення. Перше

• «лісівники самі призначають рубки і самі себе контролюють». Неправда. Контрольна функція вже давно здійснюється Дер­жавною екологічною інспекці­єю, а державна лісова охорона позбавлена права контролю за здійсненням лісогосподарських заходів як у своїх підприємствах, так і підприємствах інших лісоко- ристувачів. Єдине, за що відпо­відає державна лісова охорона,
• це здійснення охорони лісів від незаконної діяльності без до­звільних документів. І це ще пи­тання, чи допомагає при цьому статус державної лісової охоро­ни як правоохоронного органу. Візьміть одне з останніх гучних повідомлень у пресі — лісівника звинуватили у незаконній діяль­ності, а що насправді — лісівник не знайшов винуватців у неза­конній рубці лісу і понесе персо­нальну відповідальність за чужу незаконну діяльність, а галузь при цьому знову буде виваляна у бруді. Окремі європейські кон­сультанти пропонують повнова­ження щодо патрулювання лісів проти незаконної діяльності без дозвільних документів у лісівни­ків забрати також, тобто лісівник бачить, що ліс підприємства ру­бають без дозвільних докумен­тів, але повністю безсилий щось зробити? Це державницький під­хід? І що, знову лісівників притя­гати до суду за нелегально заго­товлену деревину не ними, але у сфері їх діяльності?

Друге, лісівники рубають у ході санітарних рубок ділову деревину, тому що це еконо­мічно  вигідний процес, у ході якого отримується додаткова необлікована деревина.

Можливо, 20 років тому це було в окремих випадках прав­дою. Але вже зроблені запобіжні заходи, щоб цього уникнути. По- перше, це вже давно проведення санітарних рубок є економічно невигідно, оскільки за таку де­ревину платиться рентна плата, а обсяг рубок головного корис­тування зменшується відповідно до обсягу суцільних санітарних рубок.

Крім того, настільки змі­нена процедура призначення санітарних рубок, що десяти­кратна зарегульованість цього питання у порівнянні з європей­ськими країнами призводить до економічних втрат підприємств, а деревообробна промисловість недоотримує ділову деревину. Якщо вчасно провести санітар­ну рубку в осередках короїдного всихання, то ще можна отримати ділову деревину, а якщо чекати проведення повної процедури в Україні за 6-8 тижнів після ви­явлення осередку, маємо нікому непотрібну сировину. І хто в цьо­му винен?

Ще одне питання — знелісення. Earthsight не зупинявся у своєму звіті на цьому питанні, але я вважала за необхідне на цьому зупинитись, тому що і в Україні, і, на жаль, навіть за кор­доном люди, коли бачать суціль­ну рубку, то переконані, що йде знелісення. Ніхто не хоче бачити, що на місці старого насадження з’являється нове, а якщо цього не стається, то це пряме пору­шення як законодавства, так і умов контракту директора під­приємства. Справжнє знелісення можливе виключно у випадку зміни цільового призначення лі­сових земель із наступною руб­кою лісу. І тут ми знову захищені, оскільки будь-яка зміна цільово­го призначення лісових земель сьогодні вимагає змістовного обґрунтування та відповідного рішення Уряду.

Лише наприкінці своєї пре­зентації я зупинилась на звіті Earthsight та поясненні окремих моментів свідомого або несві­домого викривлення ситуації. Звичайно, можна було б вийти та витратити 15 хвилин доповіді на пряме спростування, але чи вар­то витрачати таку унікальну мож­ливість пояснити реальний стан справ? І щоб не бути голослів­ною стосовно оцінки «роботи» Earthsight, передала заяву на­уковців та окремої громадської організації щодо якості звіту. В цій заяві не було яскравої оцінки звіту, яка була дана на круглому столі редактором газети «Де­ревообробник» (пасквіль), але ставлення до цієї «роботи» ви­словлено досить конкретно.

Організатори запросили до виступу на сесії по Україні ще представника Непкона, який здійснює аудити в рамках FSC сертифікації з доповіддю щодо оцінки ризиків, але все ж таки основна дискусія по ситуації в Україні була зосереджена між мною та паном Лоусоном.

Цікаво, що пан Лоусон з бо­лем сприймав зауваження у фальсифікації, зауважуючи, що брав в основному інформацію зі звітів громадських та міжна­родних організацій (мабуть, від­сутність знання мови підвела при читанні інформації україн­ською, та з математикою про­блема при підрахунку джерел інформації), але після самого засідання у Твіттері Лоусон про­довжував перекручувати, незва­жаючи на те, що я презентувала його рідною англійською мовою (є велика різниця між визнанням ризику корупції та наявності са­мої корупції). Також цікавим є повне нехтування точкою зору FSC як однією з двох систем у світі оцінки сталості ведення лісового господарства. Після звинувачень з боку Earthsight на адресу нефаховості роботи ау­диторів FSC, факти були переві­рені і на сьогодні ми маємо вже офіційне підтвердження, що не має жодних сумнівів у законності інформації сертифікатів FSC, що повністю підтверджують високий рівень ведення господарства та висловлені звинувачення.

Я думаю, що всіх присутніх на Форумі цікавило наскільки мож­на вірити «сенсації» Earthsight, а підтримували всі, безперечно, необхідність забезпечення за­конності заготівлі та поставки деревини. І тепер питання: скіль­ки «бруду» та «наклепів» Європа ще витримає. Отже, погодьтеся, простіше не розбиратись хто правий, а хто винуватий, а про­сто закрити ринок для україн­ської продукції.